РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика пацієнтів і методи їх обстеження
Для вирішення поставлених у роботі завдань на першому етапі дослідження була проведена оцінка стоматологічного статусу у 206 осіб (108 соматично здорових пацієнтів та 98 хворих з гіпертонічною хворобою). У всіх обстежених вивчали соматичний і стоматологічний статус. Всі пацієнти обстежувалися в амбулаторних умовах за місцем проживання з обов'язковим вивченням клінічних і біохімічних показників крові й сечі, проведенням електрокардіографічного дослідження й консультацією лікаря-терапевта. Обстеження проводилося в зимово-весняний період за загальноприйнятою схемою, що включала з'ясування скарг, анамнестичних даних, даних об'єктивного дослідження. У всіх обстежених діагноз соматичного стану був підтверджений лікарем терапевтом.
Обґрунтуванням вибору об'єкту дослідження - хворих на гіпертонічну хворобу I-ї та II-ї стадії, послужив той факт, що в основі патогенезу даного серцево-судинного захворювання лежать порушення загальної та регіонарной гемодинаміки, що, на думку багатьох авторів, є патогенним чинником відносно розвитку захворювань пародонта. Крім того, ми виходимо з прийнятих у сучасній науці уявлень про те, що виникненню пародонтиту може сприяти ціла низка загальних захворювань. У тому числі, це - патологія серцево-судинної системи. Ґрунтуючись на вищевикладеному, до фактора ризику ми віднесли наявність загального захворювання (гіпертонічної хвороби I-ї та II-ї стадії).
Оскільки у 206 обстежених генералізований пародонтит домінував серед захворювань пародонта по частоті, далі з метою поглибленого клінічного спостереження, визначення динаміки розвитку захворювання, аналізу клінічних і функціональних показників відібрано 134 хворих, у яких діагностовано генералізований пародонтит і 38 осіб з клінічно здоровим пародонтом. Серед 38 осіб з клінічно здоровим пародонтом 26 - були соматично здорові (1-а група - контроль) і 12 хворих з гіпертонічною хворобою (4-а група). Серед 134 пацієнтів з ГП були 68 соматично здорових пацієнтів (2-а група) і 66 хворих з гіпертонічною хворобою (3-я група).
Середній вік пацієнтів із супутньою серцево-судинною патологією склав 42,0 ± 5,2 років, без неї - 42,3 ± 3,1 років. Обстежені групи представлені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл обстежених по групах
Групи
обстеженихСоматично здорові
пацієнтиПацієнти з гіпертонічною хворобою1-а група
(контроль)
n=262-а група
n=683-я група
n=664-а група
n=12Клінічно
здоровий
пародонтГенералізований пародонтитГенералізований пародонтитКлінічно здоровий
пародонт
Після аналізу даних досліджень регіонарного кровообігу пародонта та магістральних судин щелепно-лицьової ділянки в обстежених групах, соматично здорові пацієнти з ГП (2-а група) були розподілені на 2А групу (пацієнти з регіонарними змінами судин пародонта) та 2В групу (пацієнти з регіонарними та системними змінами кровообігу). Усі обстежені з ГП на тлі серцево-судинної патології мали порушення як регіонарного, так і системного кровообігу, вони склали 3-ю групу (таблиця 2.2.). Оскільки у 4 пацієнтів з 12 обстежених (4-а група) з гіпертонічною хворобою і клінічно здоровим пародонтом виявлені функціональні розлади регіонарного кровообігу пародонта, їм було рекомендовано з метою профілактики загальна корекція вазокоригуючим препаратом, але через малу чисельність групи оцінка ефективності проведення профілактики захворювань пародонта у пацієнтів цієї групи не проводилась.
Таблиця 2.2.
Розподіл обстежених пацієнтів по групах за показниками регіонарного та системного кровообігу
1-а група
(контроль)
n=262А група
n=322В група
n=303-я група
n=66Соматично здорові пацієнти з клінічно
здоровим пародонтомСоматично здорові пацієнти з ГП з регіонарними судинними змінамиСоматично здорові пацієнти з ГП з регіонарними та системними судинними змінамихворі з гіпертонічною хворобою із ГП, з порушеннями системного та регіонарного кровообігу
На заключному етапі було проведено комплексне лікування хронічного генералізованого пародонтиту у пацієнтів з судинними порушенями. Для оцінки ефективності запропонованого диференційованого лікування кожна група пацієнтів (2А, 2В, 3-я групи), була поділена на 2 рівні підгрупи: порівняння, що отримували традиційне комплексне лікування і основну, що додатково отримували вазокоригуючи препарати за запропонованими схемами. При цьому, основна і підгрупа порівняння були рондомізовані за віком та статтю пацієнтів.
Кожен пацієнт був обстежений за єдиною методикою, що включала загальноприйняті клінічні дослідження. Огляд проводили в ранковий час за природнього освітлення в умовах стаціонарного стоматологічного кабінету. Стоматологічний статус оцінювали за допомогою стандартного набору інструментів.
Стан твердих тканин зубів оцінювали за даними основних загальноприйнятих у стоматології клінічних методів, таких як: огляд, зондування, перкусія, термометрія та інші. З допоміжних методів досліджень використовували рентгенографію та електроодонтодіагностику. Крім того, застосовували параклінічні методи дослідження, а саме: показники індексів КПВз (каріозні, пломбовані, видалені зуби, або які підлягають видаленню), КПВп (каріозні й пломбовані порожнини зубів, видалені зуби, або які підлягають видаленню). Окремо враховували кількість видалених зубів (КВЗ).
Діагностику захворювань тканин пародонта проводили згідно з класифікацією Данилевського М.Ф. (прийняту на Республіканській конференції стоматологів України у 1994 році [44]. Стан тканин пародонта оцінювали за такими показниками:
- колір ясен (візуально): блідо-рожевий, гіперемія;
- контури ясен (візуально): загострена форма міжзубних сосочків, валикоподібне потовщення сосочків;
- індекс кровотечі ясен (візуально, зондування): немає, є при зондуванні, є мимовільна (у балах);
- консистенцію ясен (пальпаторно): пружна, пастозна;
- глибину й