РОЗДІЛ 2
СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
2.1. Семантична організація одиниць на позначення
загальноюридичних понять
Семантична група одиниць на позначення загальноюридичних понять є однією з
складових, які утворюють лексико-семантичну систему юридичних термінів
української мови. Дослідження семантичних груп термінів як елементів
лексико-семантичної системи юридичних термінів є необхідним етапом встановлення
загальних особливостей їх семантичного наповнення. Семантична група є
об’єднанням двох, кількох або багатьох слів за їх лексичним значенням [229, с.
525], незалежно від належності слів до однієї чи до різних частин мови, яка
ґрунтується на інтегративності логіко-семантичних зв’язків між її
конституентами. До семантичної групи термінів на позначення загальноюридичних
понять входять три підгрупи термінологічних одиниць: 1) з ядерною одиницею
конституція, 2) з ядерною одиницею закон, 3) з ядерною одиницею право.
2.1.1. Підгрупа з ядерною одиницею конституція. Центральними одиницями СГ на
позначення загальноюридичних понять виявляються терміни: закон, право,
законодавство, конституція. Термінологічна одиниця конституція (лат.
сonstitutio – устрій, установлення, положення) уперше вживана для позначення
актів державної влади в період республіки у Давньому Римі. Термін конституція є
інтернаціональним, у сучасному українському правознавстві функціонує у значенні
основного закону, єдиного нормативного акту найвищої сили, який регламентує
сутність функціонування політичної системи суспільства і встановлює засади
державного ладу. У словнику української мови лексема шістнадцятикомпонентної
структури конституція тлумачиться як основний закон держави, що визначає
суспільний і державний лад, виборчу систему, принципи організації та діяльності
державних органів, основні права й обов’язки громадян. Наприклад: Конституція
України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження
прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію
незалежності чи на порушення територіальної цілісності України (Конституція
України, 157).
В ядерній термінологічній одиниці конституція виділяємо такі семи, як:
‘держава’, ‘суспільний’, ‘лад’, ‘державний’, ‘виборчий’, ‘правo’, ‘обов’язок’,
'громадянин’. Семи ‘суспільний’, ‘лад’, ‘державний’, ‘громадянин’ об’єднують
лексему конституція з терміном правосвідомість. Периферійна лексична одиниця
правосвідомість належить до сфери перетину значень двох лексем право та
конституція і розкриває поняття сукупності правових поглядів людей на
суспільний та державний лад. Сема ‘норма’, що виступає диференційною в опозиції
термінів конституція ё правосвідомість, є інтегративною для семантичної
опозиції одиниць правосвідомість та право: Носії правового нігілізму мають
низький рівень правосвідомості і правової культури, з одного боку, і тверду
впевненість у вседозволеності і правильності своїх дій – з іншого (Головченко,
ЮТ, 122).
Семантичні компоненти терміна конституція – ‘право’, ‘обов’язок’, ‘громадянин’
є семантично вагомими утворюють три основні напрямки парадигматичних зв’язків
ядерної лексеми конституція.
До підгрупи юридичних термінів, які маніфестують поняття сфери
державно-політичних відносин та основи правового статусу особи у державі,
належать лексеми: натуралізація, денатуралізація, натуралізувати,
денатуралізуватися, натуралізуватися, паспорт, закордонний паспорт, паспортна
система, підданство, експатріація, еміграція, дискримінація, громадянство.
Громадянство – це постійний правовий зв’язок особи та держави, що знаходить
свій вияв у їх взаємних правах і обов’язках, і це підтверджується виділенням у
семантемі громадянство сем ‘право’, ‘держава’ та ‘обов’язок’, які є
інтегративними в еквіполентній опозиції лексем громадянство ё конституція ё
громадянин. Напр.: Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і
права змінити громадянство (Конституція України, 25). Периферійною одиницею до
ядерного терміна конституція є лексема громадянин (-нка), яка належить до СГ
одиниць на позначення суб’єкта права, має інтегративні семантичні компоненти
‘права’, ‘обов’язок’, ‘держава’ з одиницями досліджуваної підгрупи.
Термін громадянство вживається в тлумаченні периферійної лексичної одиниці
паспорт, де виступає однією з сем. Лексична одиниця паспорт виявляє тісний
семантичний зв’язок з терміносполученнями закордонний паспорт та паспортна
система. Наприклад: Паспортна система є засобом обліку населення. Регулятором
процесів внутрішньої міграції, сприяє виконанню громадянами своїх прав і
обов’язків перед державою (Головченко, ЮТ, 108). Між одиницями закордонний
паспорт та паспорт спостерігається привативна опозиція, де термін паспорт
виконує гіперонімічну функцію.
В еквіполентній опозиції лексем громадянство ё підданство, де термін підданство
розкриває поняття належності особи до певної держави, здебільшого з монархічною
формою правління, інтегративними виступають семантичні компоненти ‘належність’,
‘особа’, виділені в лексемі громадянство.
Терміни натуралізація, натуралізувати, натуралізуватися, підданство,
денатуралізація, денатуралізуватися, експатріація, денатуралізувати об’єднані
спільною семантикою втрати або отримання громадянства. Наприклад, у Словнику
української мови (далі – СУМ) надається таке значення терміна денатуралізація –
“позбавлення громадянства, що було набуте шляхом натуралізації”, тобто через
прийняття до громадянства. Напр.: Як правило, денатуралізація застосовується
державою протягом певного строку після натуралізації, який визначається
закон
- Київ+380960830922