РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУ-
ВАННЯ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ.........................................................89-178
2.1. Діагностика рівнів сформованості музичного мислення студентів мистецьких вищих навчальних закладів...........................................................89
2.2. Методика формування музичного мислення у майбутніх фахівців...............................................................................................................118
2.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи....................151
Висновки до другого розділу...........................................................................173
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.....................................................................................176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................179
ДОДАТКИ..............................................................................................................204
ВСТУП
Актуальність. Кардинальні зміни, що відбулися в соціально-економічному і політичному устрої нашого суспільства, зумовили підвищення ролі людського чинника. Гуманізація, демократизація і гуманітаризація вищої освіти в сучасних соціокультурних умовах пов'язана з переорієнтацією на особу в системі навчання та виховання з метою створення умов для самовираження й творчої самореалізації студентів, як це передбачено Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", Державною національною програмою "Освіта" ("Україна ХХІ століття") та Концепцією національного виховання. Загострення проблеми людського "Я" в культурній та духовній сферах посилило тенденції до перегляду звичних парадигм, змісту і педагогічних технологій мистецької вищої освіти.
Цілком закономірно, що педагогіка сьогодення надає перевагу особистісно орієнтованому підходу, суть якого полягає у формуванні суб'єкта життєтворчості й розкритті його неповторної індивідуальності. Оновлюються теоретико-методологічні концепції, переосмислюється практичний досвід і в системі фахової підготовки студентів музичних спеціалізацій мистецьких вищих навчальних закладів.
Професія музиканта як виконавця, педагога і просвітника ставить перед майбутніми фахівцями важливі завдання. Вони повинні мати (поряд з виконавськими уміннями, навичками та музикознавчими знаннями) досить розвинене самостійне, критичне й активне музичне мислення, художній смак, музично-аналітичні здібності; виявляти здатність до творчої самореалізації й самовдосконалення в художньо-творчій та професійній музичній діяльності; бути спрямованими на пошук оригінального розв'язання практичних проблем, здатними до творчого засвоєння музичної інформації та осмисленого визначення своїх можливостей, життєвих і національних цінностей.
Музичне мистецтво відкриває такий шлях пізнання, де на першому плані повинно бути творче розкриття індивідуальності, затребування особистісних функцій музиканта, актуалізація, прагнення до співпереживання, розуміння думок та почуттів іншого (композитора, виконавця, педагога тощо). Музичне виховання, безумовно, стимулює творчий особистісний потенціал студентів. Тому саме особистісна орієнтація процесу підготовки майбутніх фахівців як необхідний чинник активізації їхнього музичного мислення забезпечує високу продуктивність навчально-виховної діяльності, у центрі уваги якої - всебічне особистісне та професійне самовизначення студентів.
Аналіз сучасного наукового контексту проблеми мислення показує значущість та інтенсивну розробку цієї теорії у філософсько-естетичному (Аристотель, Р.Декарт, І.Кант, Г.Сковорода, П.Юркевич, В.Біблер, Т.Орлова, Т.Шелупахіна та ін.), психологічному (А.Брушлінський, Л.Виготський, О.Леонтьєв, Н.Пов`якель, С.Рубінштейн, О.Тихомиров та ін.), педагогічному (О.Абдулліна, Г.Балл, В.Зінченко, В.Кан-Калік, Ю.Кулюткін, Г.Нагорна, А.Орлов, В.Сластьонін, Л.Чистякова, В.Шахов та ін.) аспектах.
Різноманітна видова характеристика мислення дає можливість виявити специфіку мислення особи у художній творчості, комплексне вивчення якої досліджується, насамперед, з позицій закономірностей художнього мислення. Питання художньої творчості і, відповідно, своєрідності мислення художника-творця досліджують у своїх працях А.Андрєєв, О.Лук, Б.Мейлах, Р.Піхманець, С.Раппопорт та ін. Розвитку художнього мислення особистості в процесі навчання, її музичних здібностей присвячено дослідження Н.Антонець, І.Гальперіна, Н.Дяченка, В.Жданова, В.Крицького, Л.Яковенко. У художньому мисленні роль образних процесів є домінуючою, діалектика емоційного й інтелектуального виступає як внутрішня умова діяльності свідомості.
Новітні досягнення мистецтвознавства і психолого-педагогічних наук, відкриття у галузі семантики та семіотики створили новий науковий контекст для дослідження музичного мислення як різновиду художнього мислення в рамках педагогічного процесу. Значний внесок у з'ясуванні цього феномена становлять праці з музикознавства (М.Арановський, Л.Дис, І.Котляревський, В.Медушевський, В.Москаленко, А.Сохор, Б.Яворський, зарубіжні вчені Й.Бур`янек, М.Серефайн, Р.Хенсон та ін.), музичної психології (В.Петрушин, Л.Самсонідзе, Г.Ципін та ін.), а також з музичної педагогіки (Л.Арчажнікова, О.Бурська, М.Дяченко, С.Олефір, Н.Мозгальова, Т.Смирнова, К.Тарасова та ін.).
Узагальнюючи різні науково-теоретичні підходи до визначення сутності музичного мислення, розглянуто спільні положення в системі наукових верифікованих знань. Поняття інтонації як смислового елементу (Б.Асаф'єв) обумовило розуміння музичного мислення з позицій інтонаційної природи музики. Аналіз літератури з проблем музичного мислення засвідчує наявність кількох напрямків досліджень: розуміння інтонаційної сутності музичного мислення (Б.Асаф'єв); виявлення компонентів музичного мислення з позиції інтонаційного підходу (А.Заруба, Ю.Шмалько); визначення продуктивності слухацького сприйняття як категорії музичного мислення (Л