РОЗДІЛ II
ОБ'ЄКТИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконувались в період з 2000 по 2005 рік на території
землекористувань ВАТ „Кам'янський” та ВАТ „Бургундський” Бериславського району
Херсонської області. Матеріалом для досліджень були виноградні насадження на
території Правобережного Нижньодніпров'я, архівні матеріали картографічних і
ґрунтових обстежень господарств Херсонської області, виконані Херсонською
філією Інституту землеустрою („Технічні звіти про коригування матеріалів
великомасштабних обстежень ґрунтів Херсонської області”, „Робочі проекти
закладки виноградників”), а також матеріали геоморфологічних, топографічних,
землевпорядних досліджень.
Вивчення екологічних умов Правобережного Нижньодніпров'я проводили методом
експедиційного обстеження на території семи виноградарських господарств: ВАТ
„Князь Трубецький”, ВАТ „Кам'янський”, ВАТ „Бургундський”, ВАТ „Красний Маяк”
Бериславського району; АФ „Білозірський”, ім. Тельмана Білозірського району,
ВАТ „Янтарний” Дніпровського району. За результатами експедиційного обстеження
складали загальну візуальну характеристику екологічних умов. На ділянках
розміщення виноградних насаджень за даними інвентаризації виноградників
господарств визначали сорт винограду, площу і рік насаджень, схему садіння,
зрідженість насаджень, при цьому враховували особливості рельєфу, наявність та
близькість водних об’єктів, ґрунтові умови на території відповідно до
матеріалів землевпорядних досліджень.
Оцінку екологічних факторів проводили за методикою Годельмана Я.М. [40], згідно
якої насадження винограду є складовою біогеоценозу, з такими основними
екологічними факторами: рельєф, мікроклімат, ґрунтовий покрив;
- кількісно визначали і картографували просторову мінливість кожного з
екологічних факторів та виявляли їх взаємозв’язок;
- проводили методом ампелоекологічного картографування визначення оптимальних
за природними ресурсами ділянок для певних сортів винограду.
Вивчення умов рельєфу проводили на основі топографічних карт територій масштабу
1:10000, на яких рельєф відображений горизонталями з висотою січення рельєфу
1м. На основі даних карт створювали ампелоекологічні карти рельєфу: експозиції
та стрімкості схилів, що обумовлюють характер освоєння території.
Картографування рельєфу з позицій розміщення виноградників, а також вибір
методу освоєння території проводили відповідно до „Принципов и методов
оптимизации размещения виноградных насаждений” [125]. Експозицію схилів
визначали за 8 румбами: Пн, ПнС, ПнЗ, З, С, ПдЗ, ПнС, Пд. На екологічній
картограмі стрімкості схилів розподіляли території на ареали: 0-3°, 3-5є, 5-8°,
8-12°, що позначали різними видами штрихування. Визначали стрімкість схилів за
шкалою закладання, побудову якої проводили за формулою нахилу (2.1):
S = h / tgL = h ctgL (2.1)
Картограма стрімкості схилів містить контури, кожен з яких характеризується
певною градацією параметрів стрімкості схилів. Метод освоєння території
визначали для кожного з ареалів: на стрімкості схилів 0-3° необхідно всі
елементи проектування розміщувати прямолінійно; на стрімкості 3-5° необхідно
прямолінійно розміщати ряди, контурно розміщати квартали і клітки; на
стрімкості схилів 5-8° необхідно контурно розміщати всі елементи проектування
виноградних насаджень; на стрімкості 8-12° необхідно проводити терасування
схилів під виноградні насадження. Картограму стрімкості схилів застосували
також як картографічну основу для складання мікрокліматичних картограм,
картограм структури ґрунтового покриву і комплексних екологічних картограм.
Метод оцінювання та картографування мікрокліматичних параметрів під впливом
неоднорідної підстильної поверхні проводили згідно методики Міщенко З.А. [92],
уточненої та деталізованої Ляшенко Г.В.[95, 96].
Термічні ресурси території вивчали за двома основними показниками:
теплозабезпеченістю та морозонебезпекою. При цьому вихідними даними були
багаторічні дані найближчих метеостанцій Правобережного Нижньодніпров'я:
Херсон, Каховка, Берислав. Визначали показники перезимівлі і теплових ресурсів.
Показник перезимівлі характеризували за середнім із абсолютних мінімумів
температури повітря з 50%, 20% і 10 % ймовірністю (значення Тмін, які
спотерігаються 5, 2 і 1 раз на 10 років): (2.2). Показник теплових ресурсів
визначали за сумою активних температур повітря за період з температурами вище
10°С (УТ>10°С). Зважаючи на те, що цей показник мало чутливий до мікроклімату,
тобто мало змінюється в різних умовах підстильної поверхні, доповнювали сумами
температур за беззаморозковий період, або сумами денних і нічних температур
повітря: (2.3; 2.4). Для визначення мікрозон, що різняться за умовами
формування мікрокліматичної мінливості показників перезимівлі та теплових
ресурсів різних форм та елементів рельєфу, розраховували значення показників
Тмін, УТб\п, УТд, УТн для кожного з виділених місцеположень за формулами:
У Тмін = Тмін ± ДТмін (2.2)
УТд = УТд ± ДУТд (2.3)
УТн = УТн ± ДУТн (2.4)
На основі отриманих кількісних даних про територію та значень показників
теплових ресурсів склали картограму термічних ресурсів шляхом виділення
мікрорайонів з різними показниками теплозабезпеченості та морозонебезпеки. Для
ампелокліматичного районування кроком районування для середнього із абсолютних
мінімумів були 2,5єС, а теплових ресурсів - 50єС. Ця доцільність базується на
прийнятих групуваннях сортів винограду за морозостійкістю та строками
дозрівання [2].
Виді
- Київ+380960830922