Ви є тут

“Відономастичні моделі товарних знаків та номенів у сучасній українській мові”

Автор: 
Курушина Марина Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U004017
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОДНОКОМПОНЕНТНІ МОДЕЛІ СЛОВЕСНИХ ТОВАРНИХ ЗНАКІВ ТА КОМЕРЦІЙНИХ НОМЕНІВ
Відономастичні моделі з точки зору структури поділяємо на дві групи – одно- й
багатокомпонентні назви, однак певні труднощі виникають під час аналізу таких
СТЗ та КН, як За «Динамо» (ч), Від Миколи Івановича (мд); формально
багатокомпонентних одиниць, що є відтворенням своєрідних клішованих сполучень
етикетного мовлення зі складниками типу «Містер», «Міс», «Пан», «Пані» та ін.;
відносно численною групою одиниць, які мають написання компонентів через дефіс
(що демонструє фактичне злиття двох одиниць в одне слово, уживання
прикладкового елемента): Чукча-рибак (кнсрв), Кіт-Баюн (цкрк), Їжачок-Боровичок
(цкрк), Галич-ранок (кв) тощо. Найменування названого типу не можна однозначно
кваліфікувати як словосполучення, тому частково залучаємо їх до аналізу
однокомпонентних СТЗ і КН.
Однокомпонентні відономастичні СТЗ і КН неоднакові за участю типів онімів. Так,
більшою мірою представлено найменування з відантропонімними та відтопонімними
складниками в основі; меншу активність мають інші відономастичні складники.
Така особливість робить доцільним поділ однокомпонентних назв на високо- і
малопродуктивні моделі.
2.1. Високопродуктивні моделі
До висопродуктивних моделей відносимо відантропонімні й відтопонімні утворення.
За характером відтворюваності такі моделі є регулярними, тобто відтворюваними
постійно, про що свідчить існування однотипних одиниць, побудованих за
однаковими моделями.
Відантропонімні та відтопонімні моделі поділяємо за типами антропонімів і
топонімів.
2.1.1. Відантропонімні моделі
Одним із традиційних, давніх джерел формування відономастичних СТЗ та КН є
антропоніми. Серед основних відантропонімних моделей можна виділити такі
утворення від типів антропонімів:
– від особових імен (чоловічих та їх форм, жіночих та їх форм), від імен
історичних, літературних, міфологічних осіб;
– від прізвищ (власника, винахідника (страви, рецептури тощо); відомої
історичної особи, літературного героя);
від імен по батькові.
Кількісно найбільшу групу становлять СТЗ та КН, утворені від особових імен.
Зокрема від чоловічих імен утворено назви: Августин (кнк), Алекс (мбл), Блек
Джек (твд), Добриня (ч, тм, плмн, врнк), Дон Джуліан (цгрк), Жан-Жак (кнк),
Жорж (цкрк), Жульєн (мнз), Никифор (грлк), Олексiй (пв), Рене (цкрк). Частина
назв демонструє залучення іншомовних одиниць, що є очевидним результатом
захоплення модою, відтак більшість імен, ужитих для називання товару,
немотивовані. Винятком є СТЗ Жульєн (мнз), оскільки французьке за походженням
ім’я, використане для номінування майонезу, сприймається споживачем як
еквівалент слова «французький». Назва «майонез» дійсно має французьке коріння і
значить «майонський соус». За легендою про походження цієї страви, у Майоні
(столиці острова Менорка в Середземному морі) понад 200 років тому під час
військових дій кухар-француз винайшов майонез. Є й інша версія походження цього
слова, за якою в 1782 році іспанці повернули місто Майон; на урочистому
святкуванні було подано новий соус «майонез», слава про який поширилась у
Франції, де його назвали «Прованський соус із Майона». Формально складна назва
Дон Джуліан (цгрк), що є формою ввічливого звертання до особи, очевидно, має
викликати асоціації із «традиційними» споживачами кубинського тютюну –
іспанцями.
Позитивною вважаємо тенденцію до відродження вживання у назвах товарів
слов’янських імен, зокрема Добриня, Олексiй тощо. Найменування Добриня (тм,
плмн, врнк) обіграється в рекламному тексті, розташованому на упаковці товару:
«Добрим людям на здоров’я» (кореневі морфеми слів «Добриня» та «добрим»
однакові: «Добриня, ч.; слов.; від прикм. добрий; кан.») [187:109].
СТЗ Артура (кальян) є одиничним найменуванням, що демонструє вживання особового
імені як назви товару не у формі Н.в., а у формі Р.в. – Артура. Таке можна
пояснити або прагненням до незвичності найменування, або звичайною недбалістю
до оформлення СТЗ, який повинен, за логікою, мати у препозиції і видову
апелятивну назву кальян.
Від неофіційних форм чоловічих імен утворено номени: Антошка (мл, крм, сшк),
Гаврюша (цкрк), Кузя (цкрк), Тошка (жрнл). На відміну від повних форм чоловічих
імен, неофіційні форми менш уживані й здебільшого слов’янські. За аналогією до
форми Антошка утворено СТЗ Тошка.
Значно більшою мірою в номінуванні товарів беруть участь жіночі імена. Від
жіночих імен утворено такі СТЗ і КН: Анна (мбл), Арабелла (цкрк), Беатрис
(мбл), Богдана (вн), Вікторія (цкрк, мбл), Дана (пп), Дарина (ктчп), Дельфія
(ср), Джулія (мбл), Діана (мбл), Долорес (жрнл), Емілія (мбл), Земфіра (вн),
Ірен (пчв), Ірина (мбл), Карина, Каріна, Koryna (мбл), Кармен (цкрк), Катрін
(вн), Крістіна (прфм), Лаура (мбл), Ліза (жрнл), Лорена (мбл), Магдалена (ккс),
Мадлен (пчв), Маргарита (цкрк), Марина (мбл), Марічка (кфр, йгрт), Марія (пчв),
Мірабелла (цкрк), Надія (пчв), Ніколь (цкрк), Оксана (мбл), Олена (мбл),
Станіслава (вд), Стелла (мбл), Франка (вн), Франсуаза (вн) тощо.
Частина названих СТЗ і КН немотивовані. Ім’я, яке є основою для творення назви
на позначення товару, обирається за принципом «модно – не модно» або «звучить –
не звучить». Популярність чи непопулярність інших імен може визначатися й
мовними причинами – співзвучністю власних назв із загальними, що викликає
бажані (небажані) асоціації. Так, О. Тараненко зазначає, що мода в мові – це
наявність у суспільстві, переважно серед окремих категорій мовців, у межах
якогось часового проміжку певних смаків в уживанні тих чи інших мовних одиниць,
творенні мовних моделей тощо. Ці смаки зорієнтовані на наслідування відпо