РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Експериментальну роботу проводили на сьомому відділенні цеху гідропонних
теплиць Державного підприємства “Науково-дослідний виробничий агрокомбінат
„Пуща-Водиця” (м. Київ) протягом 2003-2006 рр. у продовженій культурі зимових
скляних гідропонних теплиць.
Тепличне господарство знаходиться у IV світловій зоні і характеризується такими
показниками: рівень ФАР у грудні-січні (критичний період) становить 4190–5782
Дж/см2, а сумарна фатоактивна радіація за рік сягає 217 кДж/см2 [46, 221].
Мінімум ФАР, необхідної для нормального росту і розвитку помідора, за даними
С.Ф. Ващенко (1984) складає 9218 Дж/см2. Тому для забезпечення оптимальних умов
при вирощуванні розсади використовували електродосвічування.
Зимові гідропонні теплиці належать до одногребеневих, з висотою шпалери 2,8
метра, відстанню між стояками уздовж гребеня 3 метри. Ці типи теплиць
скомпоновані з уніфікованих блоків. Один блок теплиці має площу 1,061 га, яка
розділена опорними колонами на 44 секції. У теплицях передбачено автоматичне
регулювання і підтримання на оптимальному рівні параметрів мікроклімату
(температури, вологості, освітленості, вмісту вуглекислого газу), необхідних
для росту і розвитку рослин та механізацію основних робіт при підготовці
теплиць до експлуатації та збирання врожаю.
З мінеральних субстратів використовували гранітний щебінь з розміром частинок
5-15 мм, об’ємна маса – 1,6 т/м3, водоутримуюча здатність – 10 %. Пористість
гранітного щебеню становить 43 % об’єму, вологоємність – 40 % об’єму. Термін
експлуатації – 10 років.
Параметри мікроклімату в теплиці контролювалися згідно з програмою
комп’ютерного регулювання, встановленими за оптимальними рівнями.
Дослідження проводили відповідно до “Методики дослідної справи в овочівництві і
баштанництві” (2001), “Методики опытного дела в плодоводстве и овощеводстве”
(В.Ф. Моисейченко, 1988) та “Методики полевого опыта” (Б.А. Доспехов, 1985)
[140, 143, 74].
2.2. Схеми досліджень
Дослід 1. Визначення оптимальних концентрацій регуляторів росту рослин при
обробці насіння і розсади гібрида Скарб F1.
Таблиця 2.1
Схема досліду
Препарат
Концентрація препарату, %
замочування насіння
обприскування розсади
Вода (контроль)
Івін
0,001
0,0001
0,005
0,0005
0,01
0,001
0,02
0,002
Біолан
0,001
0,0001
0,005
0,0005
0,01
0,001
0,02
0,002
Реастим
0,001
0,0001
0,005
0,0005
0,01
0,001
0,02
0,002
Імуноцитофіт
0,001
0,0001
0,005
0,0005
0,01
0,001
0,05
0,002
0,1
Лабораторний дослід проводили згідно з ГОСТ 12038 – 84 [60].
В якості контролю використовували насіння гібрида Скарб F1, замочене у
дистильованій воді. Дослід проведено у чотириразовій повторності.
Для визначення енергії проростання та схожості насіння використовували чашки
Петрі та фільтрувальний папір. Безпосередньо перед розкладанням насінин на
пророщування фільтрувальний папір замочували у розчинах регуляторів росту або у
воді. У кожній чашці Петрі розміщували по 100 насінин і пророщували в
термостаті при температурі +22 0С протягом 10-и діб.
Згідно з вимогами державних стандартів визначення енергії проростання проводили
на 5-й день, а схожість насіння – на 10-й після замочування. На 10-и
проростках, у чотириразовій повторності вимірювали довжину стебла і корінця, а
також визначали їх масу шляхом зважування на електричних вагах з точністю до
0,01 г.
Для встановлення впливу регуляторів росту на рослини помідора у фазі розсади
застосовували комбінований спосіб обробки – замочування насіння протягом 18
год. у розчинах, концентрації яких виявилися найкращими у результаті
лабораторного досліду та обприскування проростків розчинами препаратів чотирьох
концентрацій у фазі трьох справжніх листків. Контролем служило насіння,
оброблене водою.
Застосовували одноярусне послідовне розташування варіантів на стелажі.
Повторність досліду чотириразова, кількість рослин у повторності – 5 шт.
Досліджувані препарати у концентраціях, які показали найкращі результати, були
використані для подальшого вивчення фізіологічних процесів рослин при
застосуванні ростових речовин на гібридах помідора Раїса F1 і Маєва F1 у
продовженій культурі зимових теплиць.
Дослід 2. Вплив регуляторів росту на рослини помідора у розсадний період (див.
табл. 2.1). Гібриди індетермінантного типу Раїса F1 та Маєва F1 .
Використовували комбінований спосіб обробки – замочування насіння
(360 шт. кожного гібрида) протягом 18 год. та обприскування розсади помідора
розчинами препаратів оптимальних концентрацій у фазі трьох справжніх листків.
Контролем служили рослини, насіння яких замочували у дистильованій воді, а
розсаду обробляли водою. Варіанти розташовували послідовно на стелажі.
Повторність досліду чотириразова, кількість рослин у повторності – 5 шт.
Дослід 3. Дія регуляторів росту рослин, що вивчалися, на фізіологічні процеси,
динаміку плодоношення, продуктивність і якість помідора
(див. табл. 2.1). Гібриди F1 – Раїса і Маєва.
Ділянки розміщували способом повної рендомізації.
Схема висаджування – (60 + 100) х 50 см.
Кількість рослин на 1 м2 – 2,5 шт.
Площа живлення однієї рослини – 4000 см2.
Кількість рослин у повторності – 15 шт.
Площа облікової ділянки – 6 м2.
Дослід проводили в чотириразовій повторності. Використовували рослини, отримані
з насіння, яке замочували, і обприскували розсаду розчинами ростових речовин
оптимальних концентрацій. У період масового плодоношення рослини обприскували
тричі з інтервалом в один місяць.
Дослід 4. Вивчення проходження початкових етапів органогенезу помідора гібрида
Скарб F1 за впливу регуляторів росту
- Київ+380960830922