РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ
2.1. Поняття та принципи організації розслідування злочинів
Принципи організованості і плановості властиві розслідуванню злочинів. У
кримінально-процесуальному законі чітко визначені завдання розслідування,
засоби доведення, терміни досудового розслідування і порядок проведення окремих
процесуальних дій, тобто кримінально-процесуальна діяльність має свою
регламентовану внутрішню структуру, упорядкованість, узгодженість, коли
взаємодіють всі складові елементи.
Для того щоб розкрити специфіку організації розслідування злочинів, необхідно
визначити зміст цього поняття. Цьому питанню приділили свою увагу В.Д.
Зеленський і В.Є. Корноухов [106, с. 30-31; 191, с. 750-755]. Основну увагу
зазначені автори зосереджують на визначенні співвідношення поняття
«організації» з іншими взаємозалежними поняттями – «управління», «структура».
Так, якщо розглядати управління з погляду виникнення будь-якої системи, то під
ним варто розуміти процес формування доцільної (ефективної) діяльності системи.
Сутність управління в діючій системі – це процеси впливу на підсистеми й
елементи системи, що, переводять систему з одного стану в інший, сприяють
виконанню її основної функції у разі змін навколишнього середовища. Будь-яка
система має структуру, тобто сукупність елементів (частин) і зв’язків між ними.
Слово «організація» (лат. organizo – повідомляю стрункий вид, улаштовую) має
кілька значень:
внутрішня упорядкованість, погодженість, взаємодія більш-менш диференційованих
і автономних частин цілого, обумовлена його структурою;
сукупність процесів чи дій, що ведуть до утворення й удосконалювання
взаємозв’язків між частинами цілого;
об’єднання людей, що спільно реалізують деяку програму або ціль і діють на
основі визначених правил і процедур [268, с. 448].
З викладеного випливає, що поняття «управління» відображає способи впливу на
систему, «структура» – це статичний опис елементів і зв’язків системи, а
поняття «організація» описує динамічну складову системи, спрямовану на
виконання функцій координації і субординації.
Різні типи організації мають різні властивості, головними з який є
оперативність і надійність.
Оперативність – це властивість організації швидко реагувати на зміну обстановки
й умов. Найбільше значення при цьому має система зворотних зв’язків, що діють в
організації. Інша важлива властивість – обґрунтованість і надійність прийнятих
рішень, на думку Л.Я. Драпкіна, обумовлена в основному особистісними якостями
керівника й інших учасників розкриття злочинів, а також змістом взаємин між
ними, при цьому на цей показник впливає також і структура організації [85, с.
51-52].
Існують різні визначення «організації розслідування злочинів». Так, О.М. Ларін
стверджував, що організація розслідування – це раціональний вибір, розміщення і
застосування сил, знарядь і засобів, які має слідчий, створення і використання
оптимальних умов для досягнення цілей судочинства [194, с. 59]. Р.С. Бєлкін
визначає організацію розслідування як збірне поняття, що характеризує різні
рівні організації діяльності з розкриття, розслідування злочинів і запобігання
їм. Воно містить у собі чотири рівні. Перший, вищий рівень організації
розслідування – це система заходів, що забезпечують ефективність функціонування
елементів системи і досягнення поставлених цілей. Єдність системи обумовлена
єдністю цілей, процесуальних і криміналістичних основ функціонування її
елементів. Об’єктом першого рівня організації розслідування є розслідування
злочинів як специфічна форма діяльності всіх компетентних органів держави,
тобто органів дізнання і досудового слідства. Другий рівень організації
розслідування – управлінський. Це комплекс заходів, що забезпечують оптимальну
структуру органів розслідування, рівень управління ними, ефективність їхньої
діяльності й удосконалювання її засобів і методів. Організація розслідування в
цьому випадку виступає як основна функція одного відомства. Третій рівень,
методичний; – це організація розслідування конкретного злочину; комплекс
заходів з метою створення оптимальних умов для визначення і застосування
найбільш ефективних і доцільних у певній слідчій ситуації рекомендацій
криміналістичної методики. Четвертий рівень організації розслідування –
тактичний. Це організація проведення окремих слідчих дій чи
організаційно-технічних заходів у рамках конкретного акту розслідування;
комплекс заходів, що забезпечують вибір і застосування у певній слідчій
ситуації найбільш ефективних і доцільних техніко-криміналістичних засобів і
тактичних прийомів для досягнення цілей слідчої дії чи заходу [32, с. 147-148].
З таким визначенням організації розслідування злочинів згодний у цілому В.Ю.
Шепітько [156, с. 32-33]. Він дає більш коротке визначення, вказуючи, що
організація розслідування – це комплекс необхідних заходів на різних етапах
розслідування, що забезпечують діяльність органів з розкриття, розслідування і
профілактики злочинів. Організація розслідування при цьому повинна ґрунтуватися
на положеннях наукової організації праці (далі – НОП) [291, с. 382].
З чотирирівневим визначенням «організації розслідування», запропонованим Р.С.
Бєлкіним, не згодний В.Є. Корноухов, який зазначає, що необхідно розрізняти
організацію управління діяльністю слідчого апарату й організацію діяльності з
розслідування злочинів, оскільки перше – це управління, що також має
організацію, але вона не відокремлюється, а є стороною процесу управління.
Друге відображає сутність організації вже діяльності слідчого під час
розслідування злочину. При цьому перший
- Київ+380960830922