Формування гендерної культури студентів вищих технічних навчальних закладів.

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ
ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Характеристика етапів й методика проведення дослідно-експериментальної роботи
При вивченні особливостей організації процесу формування гендерної культури
студентів вищих технічних навчальних закладів теоретичні положення перевірялися
й підкріплювалися експериментальними даними. За реалізованими цілями,
завданнями і процедурами, що використовувалися дослідно-експериментальна робота
складалася із трьох етапів.
Перший етап - пошуковий - охоплював період з 1999 по 2003 р. Його мета полягала
в знаходженні й дослідженні емпіричних фактів, що дозволяють розкрити сутність
і структуру гендерної культури студентів вищих технічних навчальних закладів, а
також установити реальні рівні її сформованості. У процесі досягнення цієї мети
послідовно вирішувалися наступні завдання:
-формування контингенту студентів в якості експериментальної вибірки
досліджуваних, що відповідає критеріям якісної й кількісної
репрезентативності;
-визначення критеріїв, показників і рівнів вияву гендерної культури студентів
вищих технічних навчальних закладів;
-виявлення динаміки сформованості гендерної культури в студентів 1-5 курсів
вищих технічних навчальних закладів.
При вирішенні поставлених завдань були використані різні методи дослідження.
Так, формування контингенту студентів вищих технічних навчальних закладів як
респондентів пошукового етапу запропонованого дослідження, тобто носіїв
гендерної культури, здійснювалося за допомогою статистичного методу, вимоги
якого передбачали дотримання умов випадковості, незалежності, якісної
показності вибірки [89]. Процедура збору попередніх даних про досліджуваних
здійснювалася за допомогою методів самооцінки, анкетування, бесіди, вивчення
їхніх особистих справ, а також спостереження за процесом і результатами їх
взаємовідносин із представниками своєї й протилежної статі.
Визначення необхідного обсягу експериментальної вибірки пошукового етапу
дослідження здійснювалося на основі таблиці “досить великих чисел” (М.Грабарь,
К.Краснянська [89]), відповідно до якої кількість випробуваних повинна була
бути не меншою, ніж 384 осіб. Якісна репрезентативність експериментальної
вибірки досягалася за допомогою методики стратифікованого відбору
досліджуваних, що пропонує:
-поділ генеральної сукупності (студенти 1-5 курсів вищих технічних навчальних
закладів) на типові групи (страти) з урахуванням фактора статі (жіноча,
чоловіча);
-складання випадкових вибірок з кожної страти;
-об'єднання статистичних оцінок, отриманих по кожній страті, у загальну
статистичну оцінку, зважену пропорційно її обсягу (Дж.Гласс, Дж.Стенлі [84]).
Формування контингенту експериментальної вибірки пошукового етапу дослідження
було зроблено методом випадкового відбору зі складу вибраної генеральної
сукупності - співтовариства студентів 1-5 курсів виробничих спеціальностей
вищих технічних навчальних закладів південного регіону України, на основі таких
параметрів, як: статева належність, курс навчання.
У таблиці 2.1 представлені дані, що відбивають кількісні і якісні параметри
експериментальної вибірки досліджуваних, яка сформована на масиві студентів
вищих технічних навчальних закладів. Загальний обсяг вибірки склав 389 осіб.
Відповідно до традиції проведення науково-педагогічних досліджень, цієї
кількості випробуваних було достатньо для того, щоб уважати її кількісно
репрезентативної на рівні довірчого інтервалу ймовірності 0,95.
Як бачимо, дані таблиці 2.1 засвідчують, що експериментальна вибірка
випробуваних пошукового етапу дослідження якісно різноманітна. Вона
представлена 10 стратами студентів вищих технічних навчальних закладів
м.Миколаєва (Миколаївський державний судобудівельний університет), м.Ізмаїл
(Ізмаїльський водний університет), м.Одеси (Одеська національна Морська
академія, Одеський національний Морський університет, Одеський національний
політехнічний університет, Одеський державний екологічний університет, Одеська
національна Академія холоду, Одеська національна Академія харчових технологій,
Одеський Інститут Сухопутних військ, Одеська національна Академія зв'язку),
кожна з яких є типовою не тільки для вибраної генеральної сукупності –
майбутніх інженерів південного регіону України, але й для всього співтовариства
студентів загалом, оскільки вони навчаються за єдиним стандартом технічної
освіти. Це означало, що сформована вибірка досліджуваних фіксувала конкретні
прояви різноманіття контингенту студентів вищих технічних навчальних закладів
за критеріями типовості їхніх відмінностей щодо курсу навчання й статевої
належності.
Таблиця 2.1.1
Дані про якісну й кількісну репрезентативність вибірки студентів вищих
технічних навчальних закладів
Навчальний курс
Студентки (дівчата)
(Кіл./ %)
Студенти (юнаки)
(Кіл./ %)
32 ос.
8,2%
46 ос.
11,8%
49 ос.
12,6%
33 ос.
8,5%
28 ос.
7,2%
37 ос.
9,5%
40 ос.
10,3
45 ос.
11,6%
36 ос.
9,3
43 ос.
10,1%
Усього:
389 ос.
185 ос.
47,6%
204 ос.
52,4%
Суттєво, що експериментальна вибірка пошукового етапу дослідження, яка була
сформована методом випадкового добору, представлена 5 стратами студентів (з
першого по п'ятий курс включно) з кожного зазначеного закладу освіти. При
цьому, щодо відмінностей, які мали місце за критерієм «Навчальний курс»,
експериментальна вибірка випробуваних пошукового етапу характеризувалася тим,
що із загальної кількості 389 випробуваних вона за параметром кількості була
представлена студентами першого (78 осіб), другого (82 особи), тр