ГЛАВА ІІ
Загальна характеристика хворих, процедура і методи дослідження
2.1. Загальна характеристика обстежених батьків та їхніх дітей.
Відповідно до завдань і характеру дослідження, був проведений
клініко-психологічний аналіз 168 дітей, серед яких 88 (52,38%) дівчат та 80
(47,62%) хлопчиків, які виховувалися в 124 сім’ях, де один з батьків хворів на
параноїдну форму шизофренії. Серед них у 68 (54,84%) родинах хворою виявилася
мати, а в 56 (45,16%) психічне захворювання спостерігалося у батька. В 81
(65,32%) сім’ї було по одній дитині, у 42 (33,87%) виховувалося по дві дитині і
в 1 сім’ї (0,81%) було троє дітей. Відомості про батьків бралися з архівних
історій хвороби на базі Полтавської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.
Мальцева та Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру. В процесі
дослідження було вивчено 1620 історій хвороби, пацієнтів обох статей (800 жінок
та 820 чоловіків) з параноїдною формою шизофренії, які лікувалися в стаціонарі
за період з 2000 по 2005 роки 3423 рази (1648 – жінки та 1775 – чоловіки). При
цьому бралися до уваги загальні відомості про хворих (стать, вік, місце
проживання), відомості анамнезу життя, які стосуються шлюбу та народження
дітей, а також дані про нозологічний діагноз, первинне або повторне надходження
в стаціонар, приблизний час прояву першої ознаки захворювання. Відповідно до
поставлених завдань було відібрано 124 історії хвороб, які відповідали
наступним критеріям: пацієнт з параноїдною формою шизофренії знаходився перший
раз у шлюбі, подружжя мало дітей у віці від 7 до 12 років, строк перебігу
провідного захворювання (шизофренії) у пацієнтів складав від 5 до 15 років,
тобто його початок збігався або з народженням дитини, або з початком її
активного фізичного і психічного розвитку.
Середній вік хворих склав 32,4 роки (від 22 до 45 років). Середня кількість
госпіталізацій після початку захворювання була 2,6 (від 1 до 23), після
народження першої дитини середня кількість їх залишилася на попередньому рівні
– 2,8 (від 1 до 24).
Для виявлення максимальної кількості чинників, які впливають на дітей в
досліджуваних сім’ях, як з боку матері, так і з боку батька, а також для більш
повного аналізу сімейних стосунків, враховуючи мету і завдання дослідження всі
діти були розподілені на наступні групи: до 1-ї групи увійшли діти, які
виховувалися в сім’ях де параноїдною формою шизофренії хворів батько – 87
(51,78% від загальної кількості) – 42 дівчинки і 45 хлопчиків; до 2-ї групи
були віднесені діти, які зростали в сім’ях де хворою виявилася матір – 81
(48,22%) дитина (35 хлопчиків і 46 дівчат); третю, контрольну групу склали 50
дітей (25 хлопчиків і 25 дівчат) відповідного віку - учнів загальноосвітньої
школи, які виховувалися в повних сім’ях, але у їх батьків не було виявлено
психічних порушень. Дітям з контрольної групи було проведено тотожнє основній
групі всебічне патопсихологічне обстеження. Виходячи з мети і задач дослідження
та особливостей психодіагностичних методик які застосовувались, до основного
етапу дослідження не залучались діти з ознаками нозологічно окреслених
психічних розладів психотичного рівня та розумовою відсталістю.
2.2. Загальна характеристика клінічних методів обстеження.
2.2.1 Клініко-епідеміологічне та клініко-психопатологічне обстеження
Усім дітям та їх батькам було проведено всебічне комплексне обстеження, яке
включає до себе епідеміологічне, клінічне, психологічне та соціологічне.
У відповідності з задачами та характером дослідження під час аналізу
використано клініко-епідеміологічний метод, який в останні роки успішно
застосовується не тільки для вивчення розповсюдженості різних захворювань, але
і для більш глибокого дослідження закономірностей перебігу, питань патогенезу,
вірогідного прогнозу та соціально-трудової адаптації хворих. Метод дозволяє
використовувати єдину методику епідеміологічних досліджень (поголовне
невибіркове вивчення груп хворих за єдиною програмою), одиничні діагностичні
критерії, застосування сучасних методів статистичної обробки та аналізу
отриманих даних.
В клінічне обстеження входило вивчення анамнезу життя та основного захворювання
того з членів родини, в якого була діагностовано параноїдну форма шизофренії.
Загальні анамнестичні свідчення включали в більшому ступені дані, які
стосувалися сімейних відносин хворого та його участі у вихованні дітей.
Одержання та оцінка загальних даних про особистість (стать, вік, освіту,
соціальний стан, умови праці, стан здоров'я, ставлення до свого здоров'я і
т.п.) не викликало труднощів, і здійснювалося шляхом прямого опитування. Також
за допомогою анамнестичного методу вивчалися риси характеру пацієнтів з
параноїдною формою шизофренію та їх вплив на внутрішньосімейні відносини.
Об’єктивні і суб’єктивні анамнестичні дані, отримувалися безпосередньо від
дітей та їх батьків і близьких в процесі індивідуальних бесід та анкетування.
Збір біографічного анамнезу був доповнений так званим кількісним обстеженням
життєвих колізій (наприклад, смерть одного з членів родини, зміна школи і т.п.)
Бесіди мали переважно стандартну структуру, яка знайшла своє відображення у
стандартних протоколах, проводились в домашніх умовах і відповідали
загальноприйнятим у психіатрії деонтологічним нормам.
Основним джерелом об’єктивної інформації слугували дані, які містились у
матеріалах історій хвороби, а також у шкільних характеристиках та отримувались
в рамках бесіди із шкільними психологами та педагогами.
Анкетування і обстеження дітей з контрольної групи проводилось в умовах
середньої школи де вони проходили навчання, у співпраці із штатн
- Київ+380960830922