РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Наукові дослідження проводилися протягом 2002-2006 рр. у сільськогосподарському
товаристві з обмеженою відповідальністю „Старовірівська птахофабрика”
Шевченківського району Харківської області, лабораторіях патоморфології та
хвороб птиці Національного наукового центру „Інститут експериментальної і
клінічної ветеринарної медицини”; на кафедрі анатомії і гістології свійських
тварин Харківської державної зооветеринарної академії; лабораторії екологічного
моніторингу, якості продукції тваринного походження Інститут тваринництва
УААН.
З метою обґрунтування доцільності використання фумарової кислоти і Асид Лаку
під час вирощування ремонтного молодняку та курей-несучок було проведено два
науково-господарських досліди. На рис. 2.1. наведено загальну схему досліджень,
які проводились на ремонтному молодняку, початково ослаблених курчатах та
курях?несучках кросу Хайсекс білий за принципом періодів та методом груп.
Перший науково-господарський дослід проводився на ремонтному молодняку птиці
віком від 60 до 145 діб у кількості 600 голів, розділених за принципом аналогів
на 5 груп по 120 голів. У цьому досліді було вивчено вплив кормових добавок на
організм курчат при імунодефіцитному стані на показники збереження,
продуктивності та природної резистентності молодняку птиці. Перша група була
контрольною, якій згодовували основний раціон, другій групі вводили до раціону
1 кг/т (0,06 г/гол.), третій – 1,5 кг/т (0,10 г/гол.) корму фумарової кислоти,
а четвертій та п’ятій – препарат Асид Лак у тих самих дозах. Одночасно первинно
ослабленій птиці контрольної і дослідних груп (по 125 голів у кожній) тижнів
згодовували з кормовою сумішшю фумарову кислоту і Асид Лак у дозі 2,5 кг/т
(0,16 г/гол.) корму.
У другому досліді використовували 3 групи (по 125 голів) курей-несучок із
25–52-тижневого віку з попереднього досліду, які були вирівняні за живою масою
та несучістю. Птиці вводили до раціону ті ж самі досліджувані добавки в
оптимальних дозах – 2 кг/т корму (0,24 г/гол.) відповідно. Пребіотики
згодовували в критичні періоди вирощування птиці, особливо у весняний період,
який пов‘язаний із дефіцитом у раціоні протеїну та обмінної енергії, а також у
літній – при стійкому підвищенні температури повітря. Аналіз зразків комбікорму
проводили за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу Е.А. Петухова
та ін. (1981) [127], загальну кислотність корму – титруванням водної витяжки
розчинного лугу, рівень рН комбікорму – за допомогою рН-метру. Стан
мікроклімату пташників визначали згідно «Методичних рекомендацій по дослідженню
систем мікроклімату у промисловому тваринництві і птахівництві» [144], вказівок
й посібників з гігієнічних досліджень у тваринництві [50].
Рис. 2.1. Загальна схема досліджень.
Для вивчення можливості підвищення природної резистентності та продуктивності
птиці було проведено два науково-виробничих досліда (рис.2.2.).
Групи
Молодняк
Початково ослаблений молодняк
Кури-несучки
1-контрольна
ОР
ОР
ОР
2 - дослідна
ОР+1 кг/т
фумарової
кислоти
ОР+2,50 кг/т фумарової
кислоти
ОР+2,00 кг/т фумарової кислоти
3 - дослідна
ОР+1,5 кг/т фумарової кислоти
ОР+2,50 кг/т
Асид Лака
ОР+2,00 кг/т Асид Лака
4 - дослідна
ОР+1 кг/т
Асид Лака
5 - дослідна
ОР+1,5 кг/т
Асид Лака
Рис. 2.2. Схема дослідів
Фумарова кислота – трансетилен – 1,2 – дикарбонова кислота належить до
ненасичених органічних кислот харчової якості, Е 297 М і представляє собою
білий кристалічний порошок без запаху, кислого смаку, погано розчиняється у
воді, не гігроскопічний, стійкий до окислення і коливань температури. Вона
добре змішується з кормом, практично не токсична.
Асид Лак (фірма “Кемін”, Бельгія) – це суха збалансована суміш органічних
кислот: молочної (20 %), фумарової (45 %), пропіонової (1 %), лимонної (1 %),
мурашиної (1 %) і носія?кремнезему (32 %) у вигляді сипучого порошку бежевого
кольору з фруктовим запахом.
Аналіз зразків комбікорму проводили за традиційними методиками зоотехнічного
аналізу Е.А.Петухова та ін. (1989), загальну кислотність корму – титрування
водної витяжки розчиного лугу, рН – комбікорму за допомогою рН–метру.
Стан мікроклімату пташників визначали згідно «Методичних рекомендацій по
дослідженню систем мікроклімату у промисловому тваринництві і птахівництві»
(1988) за слідуючими показниками: температура, вологість, швидкість руху
повітря в приміщеннях, концентрації аміаку та вуглекислого газу. Перераховані
показники мікроклімату визначали кожного на рівні кожного яруса кліткової
батареї.
Про фізіологічний стан та рівень захисних сил організму птиці робили висновки
за морфологічним складом, біохімічними властивостями та імунологічними
показниками крові. Забій ремонтного молодняку та дорослої птиці проводили у
віці 60, 90, 175, 300 діб. Відбір проб крові стабілізували 1 % розчином
гепарина. У пробах крові досліджували: кількість еритроцитів і лейкоцитів
(Болотніков І. А.) [24]; концентрацію гемоглобіну – за допомогою
фотоелектроколориметру (Піменова Л. Я., Дервіз Г. В., у модифікації В.А.
Медведського із співавт.) [136]; загальний білок – біуретовим методом за
Делекторською Л.М. із співавт.; білкові фракції – за уніфікованим методом
електродюретичного розподілу на плівках із ацетату целюлози (Меншиков В. В. із
співавт.) [137]; активність лізоциму – турбідиметричним методом з агарової
добової тест-культурою Micrococcus Lisodeicticus (Дорофейчук В.І., 1988);
бактерицидну активність сироватки крові із застосуванням тест-культури
Escherichia coli (Марков Ю. М.); фагоцитарну активність лейкоцитів – із
застосуванням тест-культу