РОЗДІЛ 2
КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРОГРАМНИХ
І ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
2.1. Дидактичні можливості педагогічних програмних засобів у процесі формування
професійних знань і вмінь майбутніх учителів трудового навчання
Із усього різноманіття педагогічних застосувань інформаційних технологій
особливо слід виділити використання ППЗ. Не зважаючи на багаторічний досвід
використання різноманітних ППЗ в навчальній діяльності, їх потенціальні
можливості залишаються невичерпними. Причиною цього є як недостатність розробок
теоретичних основ, що розкривають доцільність створення і застосування ППЗ у
навчально-виховному процесі так і відсутність чіткої класифікації чи типології,
комплексу вимог, котрі висуваються до них [28].
ПЗНП є такий засіб, у якому відображається деяка предметна галузь, у тій чи
іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для:
здійснення різних видів навчальної діяльності [22].
За допомогою ПЗНП можна представити на екрані в різноманітній формі навчальну
інформацію; ініціювати процес засвоєння знань, набуття умінь і навичок
навчальної або практичної діяльності; ефективно здійснювати контроль
результатів навчання і т.п.; активізувати пізнавальну діяльність студентів;
формувати і розвивати певні види мислення.
Дане дисертаційне дослідження засвідчило, що в процесі розробки і використання
ПЗНП виникає необхідність у створенні навчально-методичних та інструктивних
матеріалів, що забезпечують його використання, а саме у формуванні
програмно-методичного забезпечення навчального процесу, яким є комплекс, що
містить:
– ПЗНП або пакет програмних засобів навчального призначення;
– інструкцію для користування ПЗНП або пакетом програмних засобів навчального
призначення;
– опис методики (методичні рекомендації) щодо використання ПЗНП, пакета
програмних засобів навчального призначення.
Дисертаційне дослідження переконує, що найбільш ефективно з використанням ППЗ
реалізуються наступні методичні цілі:
– індивідуалізація і диференціація процесу навчання (наприклад, за рахунок
можливості поетапного просування до мети за напрямами різного ступеня
складності);
– здійснення контролю зі зворотнім зв’язком, діагностуванням помилок
(констатації причин помилкових дій студента і демонстрації на екрані комп’ютера
відповідних коментарів) за результатами навчання (навчальної діяльності) і
оцінкою результатів навчальної діяльності;
– здійснення самоконтролю та самокорекції;
– здійснення тренування у процесі засвоєння навчального матеріалу й
самопідготовки студентів;
– звільнення навчального часу за рахунок виконання на комп’ютері трудомістких
графічних і розрахункових робіт;
– комп’ютерна візуалізація навчальної інформації: по-перше, об’єкта, який
вивчається (наочне представлення об’єкта, його складових частин або їхніх
моделей, а за необхідності – у різноманітних ракурсах, у деталях, з можливістю
демонстрації внутрішніх взаємозв’язків складових частин); по-друге процесу,
який вивчається (наочного представлення на екрані даного процесу або моделі, за
необхідності – у розвитку, і часі та просторовому русі, представлення графічної
інтерпретації закономірностей процесу, який вивчається);
– моделювання та імітація об’єктів, процесів або явищ, які вивчаються або
досліджуються;
– проведення лабораторних робіт в умовах імітації в ППЗ реального досліду або
експерименту;
– створення і використання інформаційних баз даних, необхідних у навчальній
діяльності, та забезпечення доступу до мереж інформації;
– посилення мотивації (наприклад, за рахунок винахідницьких засобів програми
або створення ігрових ситуацій);
– розвиток певного виду мислення (наприклад, просторового, теоретичного);
– формування уміння приймати оптимальний розв’язок або варіативні розв’язки у
складній ситуації;
– формування культури навчальної діяльності, інформаційної культури, графічної
культури викладача і студента.
Узагальнюючи вище наведене, слід підкреслити, що використання інформаційних
технологій, зокрема ППЗ, визначається можливостями їхнього використання, як
засобів візуалізації навчальної інформації, засобів формалізації знань про
предметний світ.
Розглянемо типологію ППЗ, що використовують у навчальному процесі.
Методичне призначення кожного типу ППЗ відображає методичну мету його
використання у процесі навчання і ті можливості ППЗ, реалізація яких
інтенсифікує навчальний процес, переводить його на якісно більш високий рівень
[16].
Доцільність проведення такої типології як засвідчує наше дослідження,
пояснюється низкою обставин, серед яких основними є необхідність:
– вибору викладачем, методистом потрібного ППЗ з тих, що є в наявності або
пропонуються;
– порівняння ППЗ у межах одного типу для вибору найкращого;
– створення ієрархії ППЗ за складністю;
– орієнтування користувача у множині ППЗ різного методичного призначення, а
саме:
1. Навчаючі ПЗНП, методичне призначення яких – узагальнення суми знань,
формування умінь і (або) навичок навчальної і (або) практичної діяльності та
забезпечення необхідного рівня засвоєння, який установлюється зворотним
зв’язком, що реалізується ППЗ.
2. Тренажери – ПЗНП, що слугують для відпрацювання вмінь, навичок навчальної
діяльності, самопідготовки. У більшості випадків вони використовуються для
повторення або закріплення навчального матеріалу, що вивчався раніше.
3. Контролюючі ППЗ – програми, що призначені для контролю (самоконтролю) рівня
оволодіння навчальним матеріалом.
4. Інформаційно-пошукові – ППЗ, педагогічні програмні засоби, що надають
можливість вибору і виводу необхідної для кори
- Київ+380960830922