РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИСКУРСУ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЙ
Потреба детального вивчення структурно-семантичної та прагматичної організації
дискурсу проес-конференції зумовлена тим, що все розмаїття думок комунікантів
цього дискурсу знаходять своє відображення у представленні інформації через
концепти та раціональний вплив інтенцій учасників мовленнєвої взаємодії.
Здатність слова виражати не лише власні думки, а й формувати думку адресата
визначає двоїстість преференційної співвіднесеності мовних знаків, які
виступають носіями значення. Звідси поділ значення на когнітивний та
прагматичний компоненти.
На мовному рівні семантика та прагматика дискурсу міжнародних прес-конференцій
розглядаються як специфічний аспект загальної мовленнєвої поведінки
комунікантів. Інформація, яка подається на прес-конференції, зумовлюється
функціональними потребами інституції і є прагматичною, оскільки завжди має
певний імпліцитний смисл. Вона повідомляється через різноманітні мовні засоби,
звернені до масового адресата з метою отримання резонансу у вигляді сформованої
або зміненої суспільної думки.
Структурно-семантичні та прагматичні особливості англомовного дискурсу
міжнародних прес-конференцій виступають його диференційними критеріями, головні
з яких випливають з адресантно-адресатної спрямованості, функції та типології
цього дискурсу.
2.1. Концептуальний простір дискурсу міжнародних прес-конференцій
Серед найрізноманітніших способів представлення вербалізованої інформації
найбільш стереотипним є фрейм. Фрейм визначається як система пропозицій, у якій
до одного й того самого логічного суб’єкта ХТОСЬ\ЩОСЬ приєднуються кілька
логічних предикатів, що характеризують суб’єкт за якісним, кількісним,
буттєвим, локативним, темпоральним й оцінним параметрами. Згідно з цією
методикою семантична структура дискурсу прес-конференцій може бути представлена
сценарієм, що ґрунтується на предметно-центричному фреймі [60, c. 68]. У
найбільш загальному вигляді фрейм визначається як набір слів, кожне з яких
позначає певну частину або аспект певного концептуального або акціонального
цілого [157, c. 54]. Тобто, фрейми можна уявити у вигляді вузлів і відношень, а
співвіднесенні між собою фрейми утворюють фреймову систему. Ключові елементи
фрейму можуть містити інформацію, “зняту” з різних концептуальних площин –
онтологічної (знання про світ – як матеріальний так і духовний), аксіологічної
і модальної (оцінка світу суб’єктом і модус його свідомості),
лінгвопрагматичної (знання канонів мовної комунікації) [59, c. 6].
Аналіз фактичного матеріалу дозволяє застосувати для семантичного опису
дискурсу прес-конференцій фреймове моделювання. Різновидом фрейму є сценарій –
когнітивна структура відображення неавтоматичної життєвої ситуації у дискурсі
[143, c. 77]. Сценарії можуть прикладатися до різних ситуацій шляхом заповнення
кінцевих термінальних позицій конкретною інформацією і зберігаються у
довготривалій семантичній памяті мовця [51, c.166; 59, c. 7]. Сценарій, що
ґрунтується на предметно-центричному фреймі, запропонованому С.А.Жаботинською
[58, c. 68] включає слоти: ТАКИЙ, ХТОСЬ ІСНУЮЧИЙ, РОБИТЬ ЩОСЬ, ТУТ, ЗАРАЗ.
Слоти ХТОСЬ і РОБИТЬ ЩОСЬ розкривають текстову подію як таку і виступають
центральною інформаційною ланкою, навколо якої розгортаються інші слоти.
Наприклад, зміст прес-конференції, яка відбувалась у Любляні 13 травня 2005
року, і була присвячена прийняттю бюджету ОБСЄ (Adoption of 2005 OSCE Budget),
містить інформацію про те, що діючий голова ОБСЄ OSCE Chairman-in-Office
[ТАКИЙ] Dimitrij Rupel [ХТОСЬ ІСНУЮЧИЙ (ПРЕДСТАВНИК ІНСТИТУТУ)], вітає
прийняття, хоч і з запізненням, Постійною радою ОБСЄ бюджету організації на
2005 рік (welcomes the belated adoption of the Organization's 2005 budget by
the OSCE Permanent Council) [РОБИТЬ ЩОСЬ]; і закликає до того and calls on
[ВВАЖАЄ ЩОСЬ], щоб всі країни-учасниці погодилися, як скоріше, на нові обсяги
контрибуцій (all participating States to agree new scales of contribution soon)
[ХТОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК] (Додаток А.1.2).
Аналіз мовного матеріалу дозволив вивести варіанти заповнення слотів:
ПРЕДСТАВНИК ІНСТИТУЦІЇ РОБИТЬ ЩОСЬ;
ТАКИЙ ПРЕДСТАВНИК ІНСТИТУЦІЇ РОБИТЬ ЩОСЬ;
ТАКИЙ
що має характеристики
ПРЕДСТАВНИК ІНСТИТУЦІЇ РОБИТЬ ЩОСЬ
особа, яка дає прес-конференцію події, які створюють
основу тексту
Рис 2.1. Універсальна семантична структура дискурсу прес-конференцій
Вищенаведене дозволяє зробити висновок про факультативність слоту ТАКИЙ. Слоти
ПРЕДСТАВНИК ІНСТИТУЦІЇ і РОБИТЬ ЩОСЬ є обов’язковими і займають центральну
позицію при відображенні семантики тексту, що дозволяє подати семантику
дискурсу прес-конференцій у вигляді багаторівневої схеми (рис.2.1).
Аналіз змісту фактичного матеріалу дозволяє зробити висновок про те, що слот
РОБИТЬ ЩОСЬ в дискурсі прес-конференцій може розкривати намір представників
інституції зробити нове інформаційне повідомлення, прокоментувати або дати
оцінку (позитивну чи негативну) події або предмету обговорення на
прес-конференції. Залежно від наповнення слоту видається можливим виділити такі
види дискурсу прес-конференцій:
прес-конференція “повідомлення”, в якому семантичне ядро описується сценарієм:
ТАКИЙ ПРЕДСТАВНИК ІНСТИТУЦІЇ ПОВІДОМЛЯЄ ЩОСЬ;
прес-конференція “коментар”, в якому семантичне ядро описується сценарієм:
ТАКИЙ ПРЕДСТАВНИК ІНСТИТУЦІЇ КОМЕНТУЄ ЩОСЬ;
прес-конференція “конфлікт”, в якому семантичний складник ЩОСЬ можна виразити
фреймами, до яких входять складники ХТОСЬ/ЩОСЬ ДІЄ НЕ ТАК (який розкриває суть
конфлікту), і ХТОСЬ/ЩОСЬ МАЄ ДІЯТИ ТАК (спосіб розв’язки конфлікту).
На
- Київ+380960830922