РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАТИКИ
2.1. Функціональна модель формування художньо-естетичної культури учнів при
вивченні інформатики
83
2.2. Кількісний і якісний аналіз експериментального дослідження
119
2.3.Педагогічні умови формування художньо-естетичної культури старших підлітків
шляхом вивчення інформатики
131
Висновки до другого розділу
149
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
152
ДОДАТКИ
156
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
194
ВСТУП
У сучасних умовах значно актуалізується проблема формування художньо-естетичної
культури підростаючих поколінь, від рівня якої залежить стан вихованості людей
у суспільстві, їх гуманістичного ставлення до різних явищ оточуючої дійсності.
Потреба в художньо-естетичній культурі є однією з фундаментальних духовних
потреб особистості, яка виникає в процесі духовно-практичної і перетворювальної
діяльності людини та пов’язана із внутрішньоособистісним механізмом регуляції і
саморегуляції. Важливо, на нашу думку, що ця потреба детермінує не саме лише
засвоєння особистістю художньо-естетичних знань і духовних цінностей
суспільства, а й здатність до створення нових знань і цінностей, до
самовдосконалення, тобто підтримує і спонукає творче ставлення до розвитку
власної індивідуальності. Проблема формування художньо-естетичної культури
втілює в собі всі резерви зовнішнього і внутрішнього перетворення особистості
як естетичної і духовно-моральної цінності. Воно органічно пов’язане з різними
видами виховання і складає цілісний процес емоційно-образного впливу на
підростаючу індивідуальність. Невипадково у затверджених Державних стандартах
базової і повної загальної середньої освіти чільне місце займає освітня галузь
„Естетична культура”. Її метою є формування в учнів „системи естетичних
цінностей як інтегральної основи світогляду, здатності до творчої
самореалізації, виховання потреби в духовному самовдосконаленні”. Провідною
ідеєю галузі є „Людина в культурі – культура в людині”. Одним з важливих
завдань освітньої галузі у старших класах є „виховання в учнів ціннісного
ставлення до явищ культури та мистецтва, художньо-світоглядної позиції”.
Проблема формування художньо-естетичної культури особистості завжди знаходилась
у центрі уваги педагогічної громадськості та педагогічної думки, про що яскраво
свідчать праці провідних педагогів-класиків та педагогічна преса різних
історичних періодів (Я.А.Коменський, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, І.-Ф.Гербарт,
Г.Сковорода, К.Ушинський, П.Каптерєв, В.Зеньківський, С.Миропольський,
С.Русова, А.Макаренко, В.Сухомлинський та ін.).
Загальнонаукове значення в дослідженні проблеми формування художньо-естетичної
культури мають філософські праці, в яких художньо-естетична культура
особистості розглядається в цілісній структурі культури (А.Арнольдов,
Ю.Афанасьєв, Е.Баллєр, Т.Домбровська, І.Зязюн, М.Каган, Н.Крилова, Ю.Лукін,
В.Межуєв, В.Разумний, О.Семашко, У.Суна, С.Уланова).
Теоретичну основу для дослідження художньо-естетичної культури учнівської
молоді становлять філософські дослідження процесу естетизації (С.Безклубенко,
О.Колесникова, Н.Маньковська, О.Наконечна, Л.Столович); структури
художньо-естетичної свідомості (Н.Гітун, Т.Домбровська, Л.Левчук, В.Лисенкова,
В.Лозовий, А.Радугін); формування художньо-естетичних потреб (І.Назаренко),
естетичного відношення (Л.Коваль), художньо-естетичного інтересу (О.Дем’янчук)
та реалізація набутого естетичного досвіду особистості (І.Зязюн) в
художньо-творчій діяльності (О.Рубан, Р.Ткач).
Основу для вивчення закономірностей розвитку структурних компонентів
художньо-естетичної культури особистості становлять психологічні дослідження
(Л.Божович, Л.Виготський, О.Костюк, О.Леонтьєв, Є.Назайкінський, С.Рубінштейн,
Б.Теплов, П.Якобсон); для розкриття сутності і змісту художньо-естетичних
емоцій і почуттів, художньо-естетичного переживання (Б.Додонов, К.Ізард,
Л.Паненкова, Г.Шингаров, Г.Саїк); формування ціннісних орієнтацій особистості
(О.Гданська, В.Дряпіка, І.Дубровіна, Р.Пасічняк, О.Рудницька), механізмів
регуляції психологічних процесів пізнання (К.Є.Ізард, О.Г.Костюк,
С.Г.Якобсон).
Особливий інтерес у межах обраної теми викликають фундаментальні дослідження з
проблеми структурно-функціонального аналізу художньо-естетичної культури
особистості, які здійснювалися О.Дем’янчуком, Д.Кабалевським, О.Рудницькою;
роль художньо-естетичного виховання в процесі особистісного становлення
досліджували І.Бех, М.Веселовська, М.Волошин, Л.Дементьєва, В.Лозова,
В.Мещеряков, П. Флоренський та ін.; взаємозв’язок художньо-естетичного і
морального виховання та їх значення у розвитку духовності людини
обгрунтовується в працях І.Зязюна, З.Калницької, В.Сухомлинського та ін.
Однак на особистісне становлення сучасної людини, розвиток її духовності
впливає не лише культура. Серед процесів, які здійснюють все більший вплив на
особистісний розвиток старших підлітків, нами виділено процес інформатизації
суспільного життя. Нові інформаційні технології починають все ширше
використовуватися в якості суспільного продукту, який забезпечує інтенсифікацію
всіх сфер економіки, прискорення науково-технічного прогресу, педагогічної
науки, демократизацію суспільства. Тому виникає необхідність детального
розгляду положень інформатизації освіти та її ролі в організації
навчально-виховного процесу школи.
Розв’язання психолого-педагогічних проблем ефективного використання комп’ютерів
у навчально-виховному процесі, формування комп’ютерної грамотності, розробки
психологічних
- Київ+380960830922