Психосемантичні особливості громадянської свідомості студентської молоді.

Розділ 2
ПРОБЛЕМА ЕМПІРИЧНОЇ ЕКСПЛІКАЦІЇ
ЗМІСТУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ СВІДОМОСТІ
У КОНТЕКСТІ КОГНІТИВНИХ ПРОЕКЦІЙ СТУДЕНТСТВА
2.1. Організаційно-методичні процедури емпіричного дослідження
2.1.1. Опис основних дослідницьких принципів, етапів і вибірки
Аналіз та узагальнення особливостей конкретних психосемантичних досліджень дають змогу виокремити дві базові стратегії їх організації. Перша з них полягає в тому, щоб пропонувати досліджуваним для оцінювання вже готові вербальні чи невербальні стимули, одержані методом контент-аналізу змісту певних авторитетних джерел або методом експертних оцінок, а не шляхом виявлення власних уявлень представників цієї ж або аналогічної вибірки. Наприклад, О.Васильченко, вивчаючи етносоціальні уявлення у структурі Я-концепції студентства, замінила традиційні вербальні шкали семантичного диференціалу 47 дієслівними українськими фразеологізмами [40].
Подібний підхід, на нашу думку, відповідає саме необіхевіористичній парадигмі, оскільки дає можливість з'ясовувати внутрішні репрезентативні реакції не тільки і не стільки на значущі, скільки часто на нейтральні або навіть відчужені для певного суб'єкта зовнішні стимули. І хоча досліджуваний описуватиме, групуватиме, шкалюватиме такі стимули, проте реальні суб'єктні передумови здійснення подібних процедур можуть так і залишитися гіпотетичними.
Інша стратегія передбачає експлікацію тих дійсно індивідуальних значень або особистісних конструктів, якими реально користуються респонденти при сприйнятті та осмисленні певних аспектів реальності. Це можна зробити, наприклад, за допомогою популярного методу репертуарних ґраток Дж.Келлі або із залученням окремих проективних методик. Ми вважаємо, що саме в цьому випадку повноцінно використовується весь позитивний потенціал суб'єктної парадигми у психології. Наприклад, В.Горбунова з метою вивчення психологічних особливостей етнічної свідомості в юнацькому віці використала техніки репертуарних і рангових ґраток методу особистісних конструктів. В результаті аналізу отриманих таким чином даних було складено узагальнені автостереотипні та гетеростереотипні портрети етнічних груп, притаманні, власне, самій досліджуваній молоді [58]. Інша дослідниця, Н.Дембицька, вивчала символічні характеристики уявлень про відносини політичної влади та особистості студента за допомогою модифікованої методики "Неіснуюча тварина", результати виконання якої піддавалися процедурі контент-аналізу [64].
Крім того, можливий ще й компромісний варіант між обома описаними стратегіями, який доцільно розглядати як комплексний підхід. Він може виявитися необхідним тоді, коли дослідницьким завданням буде, між іншим, виявлення "результуючих" психосемантичних структур, що відображають процеси накладання зовнішніх соціальних орієнтирів на власне ціннісно-смислове поле певного суб'єкта (індивідуального або колективного). Саме таким чином, на нашу думку, можна пізнати реальний психологічний підтекст вербальних або поведінкових реакцій людей на державні гасла, ідеологічні висловлювання, політичні заклики і т.п. Тому нами було обрано комплексний стратегіальний підхід до організації психосемантичного експерименту.
У зв'язку з усіма поставленими завданнями - як теоретичними, так і практичними - дослідження здійснювалося упродовж трьох основних етапів.
На першому етапі (2003 - 2004 р.р.) вивчалися наукові психологічні, педагогічні, філософські, соціологічні, політологічні, українознавчі публікації з метою міждисциплінарного осмислення феноменів громадянськості та громадянської свідомості; аналізувалися базові теоретико-методологічні засади психосемантичного підходу в дослідженні структур свідомості; були окреслені загальна концепція, мета, гіпотези та завдання дослідження.
На другому етапі (2004 р.) розроблялися організаційно-методичні засади емпіричного дослідження; здійснювалися пілотажні розвідки; був організований попередній констатувальний експеримент з метою експлікації конкретного емпіричного змісту громадянської свідомості сучасного українського студентства та дотримання принципів суб'єктної парадигми в інтерпретації майбутніх результатів факторного аналізу.
На третьому етапі (2005 - 2006 р.р.) був організований основний констатувальний психосемантичний експеримент; здійснювались первинна математична обробка, факторний аналіз одержаних числових даних та інтерпретація його результатів; узагальнювалися та оформлялися результати дослідження загалом; формулювалися висновки.
Як вже згадувалося у вступі, емпіричне дослідження проводилося у 2004-2006 р.р. на виборці студентської молоді західного, центрального та східного реґіонів України, до складу якої у кінцевому підсумку увійшло 609 осіб. Західний реґіон представлений Кременецьким обласним гуманітарно-педагогічним інститутом, в якому навчається молодь з декількох різних областей (Тернопільської, Рівненської, Львівської та Хмельницької); центральний - Вінницьким державним педагогічним університетом і Кіровоградським національним технічним університетом; східний - Дніпропетровським гуманітарним університетом.
Соціально-демографічні показники студентської вибірки: представники жіночої статі - 402, чоловічої статі - 207; мешканці міст (великих і малих) - 290, сільської місцевості - 319. Були задіяні студенти, які здобувають наступні спеціальності: "Біологія", "Екологія та охорона середовища", "Економіка підприємства", "Електротехнічні системи електроспоживання", "Трудове навчання (технічна праця, обслуговуюча праця)", "Системне програмування", "Українська мова та література", "Іноземна філологія", "Музика", "Правознавство". Розподіл досліджуваних за курсами: І - 276, ІІ - 130, ІІІ - 100, IV - 74, V - 29. Отже, дана вибірка має відносно збалансований характер за показниками "І курс - старші курси", "місто - село" й дещо незбалансований - за показником статі (домінує жіноча стать - приблизно 66% від загальної кількості дослідженої молоді). Зауважимо, що початково пла