РОЗДІЛ 2. Експериментальна перевірка педагогічних умов
самореалізації особистості старшокласника у процесі
диференційованої навчальної діяльності ........................................... 107
2.1.Загальні питання підготовки і проведення
експерименту ...................................................................... 107
2.2. Забезпечення умов самореалізації особистості старшокласника
у процесі диференційованої навчальної діяльності ...................... 126
2.3. Аналіз результатів експериментальної роботи ............................... 160
Висновки до другого розділу ....................................................... 173
ВИСНОВКИ ............................................................................. 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................ 178
ДОДАТКИ ................................................................................202
ВСТУП
Перебудова національної школи передбачає виведення освіти на світовий рівень, що потребує розв'язання багатьох проблем, серед яких провідне місце належить проблемі підвищення інтелектуального потенціалу нації, виховання громадян-особистостей, які спроможні брати активну участь у будівництві сучасної держави. Модернізація сучасної системи освіти у світлі вимог Болонського процесу, перехід з предметного на особистісно орієнтоване навчання відповідає як потребам економіки, так і новому розумінню ролі людського фактора в соціальному житті. Зміни, що відбуваються в економіці України, потребують суттєвих змін і в системі підготовки молоді, яка перебуває на етапі пошуку стратегічних шляхів свого подальшого розвитку. Найважливішим напрямком у модернізаційних змінах є пошук нових підходів до організації педагогічного процесу в навчальних закладах. Основні вимоги до вдосконалення процесу навчання і виховання молоді, спроможної жити і працювати в XXI столітті, визначаються Державною національною програмою "Освіта (Україна XXI століття)", Концепцією національного виховання. Реалізація вказаних у документах завдань потребує розв'язання низки проблем. Серед них особливої уваги заслуговує розвиток особистості та створення умов для її самореалізації в різноманітних видах діяльності.
Актуальність дослідження проблеми самореалізації особистості обумовлена суперечністю між притаманній людині від природи потребі в самореалізації та неспроможністю її забезпечити в умовах традиційного навчального процесу. Потреба в самореалізації - одна з нагальних потреб людини.
Тенденціями розвитку світової освітньої системи стають поглиблення її фундаменталізації, посилення гуманістичної спрямованості, духовної та загальнокультурної складових освіти, формування в молоді системного підходу до аналізу складних технічних і соціальних ситуацій, стратегічного мислення, виховання соціальної та професійної мобільності. Необхідність підтримання високої конкурентоспроможності на динамічному ринку праці вимагає також прищеплення прагнення і навичок до самонавчання, самовиховання, самовдосконалення і самореалізації протягом усього активного життя.
У Державній національній програмі "Освіта (Україна XXІ століття)" головну мету національного виховання визначено так: опанування молодим поколінням соціального досвіду, наслідування духовних досягнень українського народу, високої культури міжнаціональних стосунків; всебічний і гармонійний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розкриття її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання в неї високих морально-етичних якостей, формування громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору [87]. У "Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)" стверджується, що освіта XXI століття - це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної, здатної до самоосвіти й саморозвитку особистості, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язування проблем, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни.
Основною вимогою до освіти нашого часу є гуманізація навчально-освітнього процесу, зумовлена поверненням до ідеї самоцінності особистості, її цілісності та унікальності, постійного прагнення до самовдосконалення, свободи і творчості через різні види самостійної роботи. У зв'язку з цим актуалізується потреба в соціальному становленні особистості, її самореалізації та адаптації до умов сучасного життя. Процес становлення особистості потребує врахування індивідуально-особистісних можливостей старшокласників, що забезпечується злагодженим співіснуванням і гармонійною взаємодією кожної людини з довкіллям. Навчальний процес може забезпечувати підготовку до адекватного соціального вибору. Тому в останні роки в педагогічній науці формується нова парадигма освіти й виховання, спрямована на створення соціально-педагогічних і психологічних умов, сприятливих для інтенсивного самоствердження, самореалізації особистості. Поступово головною метою освітніх зусиль стає вимога якомога повнішого розкриття можливостей і здібностей особистості, її творчого потенціалу. За мету ставиться формування в людині спроможності в мінливій реальності спиратися перш за все на власні сили, власний розум і волю. Все це, безумовно, ставить у ряд гострих і актуальних проблему самореалізації особистості, тобто її достатньо автономного самоствердження, самовираження, саморозвитку, самореалізації. Виникає потреба в дослідженні механізмів індивідуальної самореалізації, її спонукальних факторів і бар'єрів, умов, які б сприяли успішній самореалізації особистості школярів. Стоїть завдання визначити шляхи подолання авторитарних підходів до людини, особливо до підростаючої особистості.
Історія вивчення проблеми самовдосконалення й самореалізації сягає тисячоліть. Ще Аристотель і Платон розглядали самоздійснення духовних і фізичних здібностей людини як мету її життя. Вони пов'язували світобудову з питанням про сенс людського життя, про опт
- Київ+380960830922