Розділ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОРАЛЬНОЇ РЕФЛЕКСІЇ В МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
2.1. Методичне забезпечення дослідження особливостей моральної рефлексії та саморегуляції поведінки в молодшому шкільному віці
Аналіз психологічної літератури, здійснений в попередніх розділах, дає підстави стверджувати, що вивчення моральної рефлексії саме в молодшому шкільному віці є актуальною проблемою. У практиці вікової та педагогічної психології "найбільш адекватним методом...є формувальний експеримент, що має на меті зміну, переформування наявного рівня функціонування психіки дитини в накресленому напрямку" [75, с.227]. Оскільки одним із завдань нашого дослідження є розробка та апробація програми психолого-педагогічного супроводу розвитку моральної рефлексії, то можна говорити про виховуючий експеримент.
"Методологічною основою формувального експерименту є експериментально-генетичний метод, розроблений Л.С.Виготським ..." Сутність цього методу "полягає в тому, що в експериментальних умовах моделюється, відтворюється процес становлення і розвитку різних психологічних функцій в діяльності" [75, с.227-228].
Використання цього методу дає можливість не просто встановлювати, реєструвати певні особливості психології дитини. Створення виховуючих ситуацій дозволяє розкрити закономірності, механізми, динаміку психічного розвитку і тим самим з'ясувати умови вдосконалення цього процесу.
Технологія проведення психолого-педагогічного експерименту в цілому включала:
І - констатувальний експеримент першого порядку, в ході якого виявляються існуючі на момент експерименту характеристики і властивості досліджуваного явища.
ІІ - власне формувальний експеримент здійснюється на основі заздалегідь створеної програми, метою якої є розвиток певних якостей та властивостей , передбачених експериментатором.
ІІІ -контрольний експеримент, в ході якого перевіряється ефективність здійснених впливів.
На етапі констатувального експерименту ми визначили наступні завдання:
1) з'ясувати особливості моральної рефлексії молодших школярів;
2) визначити рівень саморегуляції поведінки молодших школярів;
3) дослідити співвідношення між здатністю молодших школярів до моральної рефлексії та рівнем саморегуляції поведінки.
Вивчення рефлексії взагалі і в молодшому шкільному віці зокрема пов'язане з певними труднощами. Не існує методик, які б безпосередньо досліджували здатність до рефлексії. Оскільки рефлексія є одним з характерних проявів самосвідомості, то логічно припустити, що розвинена самосвідомість свідчить про високий розвиток здатності до рефлексії. М.Розенберг запропонував критерії, що характеризують рівень розвитку самосвідомості особистості:
- ступінь когнітивної складності та диференційованості образу Я, що вимірюється кількістю та характером зв'язку усвідомлюваних особистісних якостей: чим більше своїх якостей дитина виділяє і відносить до свого Я, чим складнішими є ці якості, тим вищим є рівень її самосвідомості , а відповідно і рефлексії. В контексті нашого дослідження нас найбільше цікавили моральні якості, які молодший школяр може зробити об"єктом власного аналізу;
- ступінь чіткості, рефлексивності образу Я, його суб'єктивної значущості для особистості;
- ступінь внутрішньої цілісності, послідовності образу Я як результату невідповідності реального та ідеального Я, суперечливості окремих якостей;
- ступінь стабільності образу Я у часі [ цит. за: 120, с.408-409].
Наведені вище характеристики самосвідомості можна виявити за допомогою різних методичних прийомів. Наприклад, використати варіант Q- сортування, запропонувавши молодшому школяреві набір карток із зазначеними на них позитивними та негативними особистісними характеристиками, і попросити вибрати картки з тими характеристиками, які відповідають саме йому [14, с.188]. Існує досвід застосування методики "20 тверджень" Кун-Мак Партленда, яка використовується для дослідження диференційованості Я-образу, співвідношення рефлексивних і нерефлексивних висловлювань про себе [157].
Для дослідження особливостей самосвідомості та рефлексії молодших школярів ми обрали методику самоопису, яка належить до нестандартизованих і передбачає наступний контент-аналіз. Вона широко використовується для дослідження самосвідомості особистості в цілому і окремих її компонентів та характеристик. Існує досвід застосування цього методу для вивчення самосвідомості і рефлексії саме в молодшому шкільному віці ( Ю.О.Бабаян [10], І.Д.Бех [14], А.В.Захарова [49], Р.В.Павелків [90] та ін.).
Самоопис може здійснюватись як у вигляді письмових звітів-творів, так і у вигляді усної розповіді про себе. Теми творів і питання формулюються авторами дослідження відповідно до завдань експерименту.
А.А.Бодадьов та В.В. Столін [85, c.76] відмічають вплив побічних факторів на самоопис та його інтерпретацію. До таких належать: соціальна бажаність, стратегія самоподачі, суб'єктивна значущість знань про себе. Проте цей метод дозволяє досить ефективно виявляти найбільш усвідомлені знання про себе та ступінь їх рефлексивності.
В нашому дослідженні ми пропонували учням написати твір на тему "Який я". Попереднє знайомство з молодшими школярами - нашими досліджуваними - показало, що вони володіють письмом і написання творів - звичне для них завдання. В нашому дослідженні самоопис використовується для розв'язання таких завдань: виявлення характеристик образу "Я" та уявлень про себе як суб"єкта моральної поведінки, наявність критичності при усвідомленні різних аспектів своєї особистості, перш за все моральних, присутність в самоописі ставлення до інших, порівняння себе з іншими.
При написанні творів не обмежувались ані час, ані обсяг. Це виявилось виправданим, оскільки іноді у великих за обсягом творах одиниць, що відносяться до різних категорій аналізу, було менше, ніж у відносно невеликих самоописах.
Самоопис дозволив виявити особливості відображення різних аспектів особистості досліджуваних, які знаходяться в актуальній зоні сам
- Київ+380960830922