РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ У РАМКАХ ЕВРИСТИЧНО-МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ........................................70
2.1. Організація та проведення педагогічного експерименту ...................................70
2.2. Дидактичне забезпечення процесу формування професійно-творчих умінь студентів медичного коледжу на всіх етапах евристично-модульної технології навчання...................................................................................................................78
2.2.1. Організація евристичної діяльності студентів медичного коледжу на спонукально-мотиваційному етапі евристично-модульної технології навчання...................................................................................................................78
2.2.2. Організація евристичної діяльності студентів медичного коледжу під час первинного засвоєння та поглиблення теоретичного матеріалу з фундаментальних та спеціальних дисциплін ...................................................83
2.2.3. Організація практичних робіт евристичного характеру з метою формування професійно-творчих умінь студентів...........................................100
2.2.4. Організація самостійних евристичних та творчих робіт завершеного характеру
для відпрацювання та вдосконалення професійно-творчих умінь
студентів...............................................................................................................122
2.2.5. Педагогічна діагностика сформованості професійно-творчих умінь студентів медичного коледжу..............................................................................130
2.3. Аналіз результатів експериментальної роботи...................................................143
ВИСНОВКИ РОЗДІЛУ 2................................................................................................164
ВИСНОВКИ.....................................................................................................................166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................169
ДОДАТКИ .....................................................................................................................187
ВСТУП
Національна доктрина розвитку освіти одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти визначає особистісну орієнтацію освіти, забезпечення умов для творчої самореалізації особистості та запровадження у зв'язку з цим навчальних інновацій, інформаційних технологій [117].
Зміст вищої професійної освіти людини визначений у Законі України "Про вищу освіту" і формулюється як обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства. Відомо, що цілі, зміст, а відповідно і якість вищої освіти та професійної підготовки відображаються галузевими стандартами освіти, які визначають вимоги до компетентності фахівця, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації. У галузевих стандартах вищої освіти вміння чи навички зводяться до виконання відповідних дій: предметно-практичних, предметно-розумових, знаково-практичних, знаково-розумових. Враховуючи, що вміння формуються у діяльності, зокрема в навчанні, види та зміст умінь обумовлюють зміст навчання у вигляді змістових модулів освітньо-професійних програм підготовки фахівців, а також вибір тих чи інших форм, методів та засобів навчання ?131, с. 5-37?.
Таким чином, законодавчі документи в галузі освіти спрямовані, перш за все, на вдосконалення навчального процесу вищої школи, де готуються спеціалісти, що мають бути здатними забезпечити розв'язання найближчих тактичних, а пізніше і стратегічних завдань професійної діяльності.
Проблема якості підготовки медичного працівника на рівні вмінь є виключно актуальною і потребує нагального свого вирішення. За даними трьох незалежних досліджень тільки третина випускників вітчизняних вищих медичних закладів підготовлені на рівні розвинутих професійних умінь. Тільки третина вміє вирішувати основний клас сучасних професійних задач у великому розмаїтті їх нетиповості. А дві третини, що лишилися, мають лише певний рівень знань та навичок, але не вміють оперувати ними у вирішенні ускладнених задач діагностики, лікування, невідкладної допомоги. Саме тому умови формування вмінь, їх технології, методи, засоби потребують особливої уваги в педагогічному процесі [114, с. 34].
У традиційній системі навчального процесу - знання - вміння - навички - майстерність - головним фактором є, як правило, знання, інформація, вміння, яких студенти набувають за допомогою педагога і від педагога. Водночас, як свідчить практика та багаточисельні дослідження (А.Алексюк, В.Беспалько, І.Зязюн, та ін.), навчання, яке відбувається за такою схемою, особливо у системі професійної освіти, є малоефективним.
Аналіз чинної традиційної системи підготовки медичних працівників у медичних училищах та коледжах виявив, що в процесі впровадження нових галузевих стандартів вищої освіти сформувалась суперечність між новими вимогами до якості підготовки випускників та недостатньою розробкою науково-методичних основ системи їх підготовки і відсутністю цілісної, науково-обгрунтованої системи діагностики конкретних педагогічних процесів. Крім того, виявлена суперечність між обов'язковим оволодінням освітніми стандартами технологізованого навчального процесу і необхідністю власної творчості, що часто виходить за межі цих стандартів, не має готових розв'язок. Існує також організаційно-педагогічна суперечність, що виникає безпосередньо в освітній системі у процесі організації навчально-професійної діяльності студентів. Всередині цієї групи знаходиться важлива підгрупа суперечностей, яка визначається невідповідністю між професійними вмінн
- Київ+380960830922