РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЬ, ВИБІРКИ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Багатовимірна теоретична модель внутрішньої картини здоров'я
Узагальнюючи існуючі в науковій літературі дані про структуру суб'єктивного відображення здоров'я і хвороби, ми доповнили модель В.Є.Кагана [61] і представляємо багатовимірну модель ВКЗ, компоненти якої конкретизуються і доповнюються по мірі усвідомлення людиною свого рівня здоров'я і свого ставлення до здоров'я.
По-перше, це сенситивний компонент. У його основі лежить схема тіла, зокрема психологічний образ тіла, які проявляють себе у відчуттях фізичного комфорту чи дискомфорту, розширених чи обмежених можливостей володіння своїм тілом. Крім того, схема тіла безпосередньо впливає на формування актуального та ресурсного стану людини. Актуальний стан - це той стан, у якому індивід перебуває у конкретний момент чи відрізок часу; він визначає характерні для індивіда поставу, ходу, спосіб дихання, міміку і жести, а також звичну міру фізичної активності. Ресурсний стан - це той оптимум фізичних можливостей, на який здатна людина і який вона може відчувати.
По-друге, емоційний компонент: він представляє особливості і звичні способи переживання людиною життєвих ситуацій та інших людей і те емоційне тло, яке забарвлює її щоденне існування. Переживання життєвих ситуацій може здійснюватися декількома способами, серед яких на передній план виступають асоціація і дисоціація. Асоціація - це інтенсивне, "включене" переживання даної ситуації, коли людина перебуває безпосередньо всередині подій і активно реагує на них. Дисоціація, навпаки, передбачає відсторонену позицію щодо ситуації, неначе погляд на неї очима іншої людини, при цьому інтенсивність переживань знижується. Звичний емоційний настрій великою мірою залежить від субдомінальностей - якісних характеристик внутрішнього світу, дрібних часточок-складових, які використовуються для кодування суб'єктивного досвіду. Зміна субдомінальностей веде до зміни структури досвіду і, разом з тим, до зміни його сенсу і внутрішніх реакцій, аж до реакцій фізіологічного рівня.
По-третє, когнітивний компонент. Його складають знання, уявлення, переконання особистості про здоров'я. A.J.Christensen зі співавторами, проводячи валідизацію опитувальника ірраціональних думок щодо здоров'я, дійшли висновку, що високі когнітивні трансформації у бік ірраціональних думок корелюють із недостатнім досвідом здоров'я і в той же час із низьким рівнем прояву позитивних і високим - негативних емоцій [233].
На основі попередніх компонентів формується особиста метафора здоров'я. Це вже четвертий, ціннісно-мотиваційний компонент. Він являє собою ядро ВКЗ. Різні метафори передбачають різні способи мислення і дій (у даному випадку стосовно здоров'я), тому немає правильних чи неправильних метафор - є метафори, які сприяють вибору конструктивної стратегії поведінки чи, навпаки, передбачають дії, спрямовані на зниження рівня здоров'я. За метафорою здоров'я стоїть насамперед ціннісна орієнтація особистості. Переконання і цінності є одним із самих сильних "фільтрів". Людина може знати, що робити (поведінка) і як робити (здібність), але нічого не робити, тому що це не є для неї цінністю, чи вона переконана, що це нічого не змінить. Якщо здоров'я насправді займає першу позицію у системі цінностей людини, тоді її поведінка ініціюється і спрямовується специфічним мотивом, який ми називаємо волею до здоров'я.
Ціннісно-мотиваційний компонент має надзвичайно важливе значення для формування і реалізації ВКЗ. Чітко викристалізуване ядро означає конкретно визначену позицію стосовно здоров'я і наявність сильного вольового потенціалу. Відсутність мотивації, за словами Г.С.Абрамової та Ю.А.Юдчиць, у тому числі і мотивації до здорового способу життя, є великою трагедією, яка немов би переслідує сучасну людину і руйнує всі її життєві устої [158].
Вплив ціннісних орієнтацій на здоров'я наочно демонструють дослідження В.І.Чиркова й Е.Л.Дісі, які на російській вибірці підтвердили дані, отримані американськими вченими під час вивчення зв'язку між життєвими прагненнями студентів та рівнем їхнього психічного здоров'я. Дослідники встановили, що респонденти, орієнтовані на зовнішні цінності (матеріальний добробут, популярність, фізичну привабливість) всупереч внутрішнім (особистісне зростання, служіння суспільству, здоров'я), мають низькі показники психічного здоров'я, яке оцінювалося за допомогою опитувальників самоактуалізації, самоповаги, депресії, життєвої енергії та задоволеності життям. При цьому зв'язки між психічним здоров'ям і цінностями не залежать від статі, віку, достатку [208].
Результати опитування [9], [16] з метою дослідження цінностей "здорового життя" в структурі мотивації поведінки показують, що ВКЗ пересічних громадян властиві суперечності між вербальним визнанням цінності здоров'я та одночасним її ігноруванням при виборі способу діяльності.
Очевидно, що ВКЗ - це багатовимірна система, в якій відображаються різні виміри здоров'я людини: фізичний, соціальний, психологічний і духовний. Зокрема, В.М.Смірнов і Т.Н.Рєзнікова вказують на те, що у структурі ВКЗ можуть існувати образи психічного і фізичного здоров'я [181]. Таке розуміння різновимірності ВКЗ узгоджується із холістичним підходом до трактування здоров'я і відповідає моделям здоров'я за C.Гінгер [37] i R.Schwarzer [269] (див. параграф 2.3). При цьому відображення кожного з вимірів здоров'я можливе на рівні кожного з компонентів ВКЗ. Прикладом може слугувати психалгія - це відображення афективного аспекту здоров'я на рівні сенситивного компоненту ВКЗ. Вислів "голова тріщить від думок" демонструє сенситивне відображення інтелектуального виміру здоров'я, "думку думаю" - когнітивне відображення інтелектуального виміру здоров'я, "тіло обурюється" - емоційне відображення фізичного виміру здоров'я, тощо.
Ймовірно, що одні з цих вимірів знаходяться на передньому плані ВКЗ, тобто виступають "фігурою" сприйняття і концентрують на собі зусилля й енергетичні затрати індивіда, сприя
- Київ+380960830922