РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ МУЗИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В ПРОЦЕСІ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
2.1. Діагностування сформованості професіоналізму у студентів вищих музичних навчальних закладів
Для перевірки теоретичних положень даного дослідження, а також для виявлення необхідних та достатніх педагогічних умов, які сприяли б ефективному формуванню професіоналізму викладача музичних дисциплін в процесі методичної підготовки, нами було проведено експериментальну частину дослідження. Складність цього дослідження була зумовлена об'єктивними труднощами наукового аналізу великої кількості емпіричних даних, а також відсутністю універсального інструментарію для вимірювання ефективності праці музиканта-педагога.
Добір методів експериментального дослідження був підпорядкований гіпотезі та основним завданням даної праці. Розроблені техніка та процедура проведення експерименту містили нові авторські та адаптовані існуючі методи дослідження. Серед емпіричних методів дослідження провідними були аналіз результатів навчально-професійної діяльності студентів, змісту педагогічної документації, а також педагогічне спостереження за перебігом навчального процесу, опитування, тестування, експертна оцінка.
Експериментальне дослідження містило такі етапи: констатувальний, формувальний, контрольний. Метою констатувального експерименту було виявлення вихідного рівня сформованості професіоналізму викладача музичних дисциплін у студентів випускних курсів виконавських факультетів вищих музичних навчальних закладів в межах проектувально-конструктивного, регулятивно-процесуального та контрольно-коригувального компонентів. Формувальний експеримент ставив мету виявлення умов, що сприяють розвитку
професіоналізму в процесі методичної підготовки майбутніх музикантів-педагогів та забезпечують підвищення рівня їх професіоналізму. Контрольний експеримент передбачав з'ясування результатів впливу визначених в дослідженні педагогічних умов на формування професіоналізму у студентів. Методи проведення констатувального та контрольного етапів мали однакову структуру, що надало можливість об'єктивно оцінювати результати експериментальної роботи.
Отже, метою констатувального експерименту було виявлення проявів професіоналізму за зазначеними критеріями, визначення вихідного рівня сформованості професіоналізму у студентів випускних курсів вищих музичних навчальних закладів, та співвіднесення цього рівня з завданнями майбутньої професійної діяльності останніх. Для досягнення цієї мети було висунуто такі завдання:
- виявити глибину та обсяг знань, що забезпечують художньо- педагогічну діяльність, у випускників вищих музичних навчальних закладів;
- визначити ступінь розвиненості уміння проектувати перебіг художньо-педагогічного процесу;
- з'ясувати міру сформованості уміння забезпечити успішність цього процесу адекватними педагогічними впливами;
- виявити ступінь сформованості уміння контролювати результативність художньо-педагогічного процесу.
В експерименті взяли участь 370 чоловік, що навчаються у вищих музичних навчальних закладах третього та четвертого рівнів акредитації: Національної музичної академії України, Львівської державної музичної академії ім. М.В.Лисенка, Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, Київського вищого державного музичного училища ім. Р.М. Гліера, Дніпропетровського державного музичного училища ім. М.І.Глінки, Рівненського державного музичного училища. При плануванні експерименту ми враховували ступінь підпорядкованості педагогічної підготовки студентів розвитку виконавської майстерності, що є основною метою навчання на
виконавських факультетах вищих музичних навчальних закладів. Умовами проведення дослідження були максимальна активність та зацікавленість суб'єктів дослідження, а також адекватність їх оцінки та самооцінки проявів професіоналізму.
Щоб діагностувати рівень сформованості професіоналізму майбутнього музиканта-педагога, потрібно було визначити методи дослідження, які добиралися у відповідності до критеріїв сформованості професіоналізму. Отже, обрані методи повинні були допомогти визначити наявність, глибину та обсяг знань з профілюючих дисциплін; з'ясувати ступінь сформованості уміння проектувати перебіг художньо-педагогічного процесу; виявити міру сформованості уміння забезпечити успішність цього процесу доцільними та оптимальними заходами; визначити ступінь сформованості уміння контролювати та коригувати результативність художньо-педагогічного процесу.
Констатувальний експеримент здійснювався в два етапи. На першому застосовувались методи масового опитування, які дали змогу скласти загальне уявлення про рівень підготовленості випускників вищих музичних навчальних закладів до самостійної педагогічної діяльності та їх ставлення до неї. Було проведено анкетування студентів з метою виявлення характеру їхньої мотивації щодо художньо-педагогічної діяльності та тестування для виявлення рівня базових знань у студентів.
У співвідношенні "людина-професія" кінцевий результат професійної діяльності залежить від взаємодії комплексу складових: мотиваційних, кваліфікаційних та індивідуальних психофізичних особливостей людини. В теоретичній частині дослідження було визначено, що досягнення вищих рівнів професіоналізму відбувається тільки за умови особистісної самореалізації людини, що, в свою чергу, можливе, якщо досягнення цих цілей ціннісно вмотивоване для даної конкретної особистості. Отже, шлях до самореалізації пролягає через розвиток професійної самосвідомості фахівця, яка співвідноситься з поступово зростаючим досвідом діяльності, зокрема художньо-педагогічної. Предметом професійної рефлексії можуть бути