РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ СУДЖЕНЬ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ
2.1. Апробація та експериментальна перевірка основних положень дисертаційного дослідження
2.1.1. Визначення критеріїв і показників рівнів сформованості морально-етичних суджень учнів початкових класів
Мета констатувального етапу педагогічного експерименту - виявлення рівня сформованості морально-етичних суджень молодших школярів.
Ураховуючи мету констатувального етапу експерименту, сформульовано такі завдання:
1. Визначити критерії та показники оцінки сформованості морально-етичних суджень дітей молодшого шкільного віку.
2. Провести діагностику рівнів сформованості морально-етичних суджень учнів початкової школи.
3. Проаналізувати результати констатувального зрізу.
4. Сформувати експериментальні класи для проведення формувального експерименту.
Базою дослідження виступили загальноосвітні середні школи №№ 2, 6, 12, 15 м. Ялти; №№ 1, 11 м. Євпаторії; №№ 1, 2 м. Саки; №№ 1, 2 м. Армянська; №№ 9, 10, 12 м. Красноперекопська; №№ 2,11 м. Бердянська, № 5 м. Луганська. Щодо організації експериментальної роботи, то пілотажний експеримент проводили у 2001 році; констатувальний зріз - у вересні 2002 року з учнями перших класів. Експериментальна робота тривала чотири роки, кожен з яких відповідав одному з етапів навчання, при цьому учні переходили з класу в клас. В експерименті взяли участь 856 учнів перших класів. Вихідні умови в експериментальних класах були однаковими: добір учнів робився випадково, дітей не диференціювали за рівнями навчальних можливостей чи спрямованістю інтересів. Навчальний процес в усіх класах було організовано відповідно з Державним стандартом початкової освіти.
Спираючись на ознаки, що характеризують ключове поняття, визначимо критерії та показники сформованості морально-етичних суджень молодших школярів. З-поміж них: художньо-мовленнєвий, оцінно-ціннісний, морально-етичний. Обґрунтуємо їх вибір.
Художньо-мовленнєвий критерій з показниками:
- характеристика словника морально-етичної спрямованості в дітей;
- знання дітьми прислів'їв і приказок морально-етичної тематики;
- вміння здійснювати емоційно-оцінний аналіз твору;
- зіставляти вчинки персонажів, визначати мотиви їхньої поведінки;
- створення висловлення, що відображає власне ставлення до подій і героїв
- найпростіша морально-етична оцінка прочитаного, заснована на особистому досвіді
Вибір художньо-мовленнєвого критерію тісно пов'язаний із завданнями формування художньо-мовленнєвої компетенції: ознайомити з фольклорними творами, творами письменників-класиків, сучасних і зарубіжних авторів; учити визначати жанр художнього твору, запам'ятовувати його автора; навчити дітей слухати і розуміти зміст художніх творів; прищеплювати вміння відтворювати зміст знайомих творів в активній художньо-мовленнєвій діяльності; розвивати поетичний слух, бажання вивчати вірші напам'ять; виховувати виразність художнього читання у процесі відтворення змісту художніх творів; виховувати оцінні судження, адекватні естетичні та моральні оцінки поведінки героїв; формувати самостійність у художньо-мовленнєвій, театрально-ігровій діяльності; виховувати оцінне ставлення до книги, охайність у роботі з книгою, бережливе ставлення до неї, бажання лагодити книжки; залучати до чергування в Куточку книги, до роботи в дитячій бібліотеці.
Найважливішими джерелами розвитку дитячого мовлення є художня література й твори усної народної творчості. Твори художньої літератури мають величезний виховний вплив, є могутнім чинником виховання й освіти дітей. Мова літературного твору є найкращою, найвищою формою літературного мовлення, зразком для наслідування дітей. Прилучення дітей до краси художнього слова сприяє збагаченню їхнього лексичного запасу.
Художній аналіз літературних творів підводить дітей до заглиблення у зміст слова. На основі аналізу літературного твору в єдності його змісту й художньої форми, а також в активному засвоєнні засобів художньої виразності, діти навчаються передавати в образному слові певний зміст, самостійно складати невеличкі твори.
Оцінно-ціннісний критерій з показниками:
- кількісна та якісна оцінка моральних якостей;
- адекватність оцінно-етичних суджень;
- уміння співвідносити поведінку героїв з власною, а також з поведінкою однолітків.
Вибір оцінно-ціннісного критерію зумовлений тим, що розуміння, усвідомлення тексту викликає в дитини емоційні переживання, співчуття, що є основою для формування адекватних оцінних суджень, моральних та етичних оцінок. Моральне виховання постає як можливість і право обирати цінності, як підготовка до життєвого самовизначення. У теоретичному пізнанні феномен "цінність" відповідає поняттю "значущість" і вказує на особистісний, соціально-культурний сенс сприйняття дійсності. Отже, предметний та духовний світ може оцінюватися за критеріями добра та зла, красивого та потворного, справедливості й несправедливості. Зауважимо, що цінності сприймаються школярем перш за все на емоційно-мотиваційному рівні.
Морально-етичний критерій з показниками:
- формування моральних понять, суджень, почуттів і звичок поведінки;
- сприяння розвитку моральної свідомості, моральних почуттів і поведінки в їх єдності та взаємозв'язку;
- формування переконань, спрямованих на засвоєння учнями етичних понять, моральних принципів, вироблення етичних ідеалів.
Вибір морально-етичного критерію пов'язаний із підвищенням ролі морального виховання особистості в низці сучасних завдань виховання. Проблема морального виховання підростаючого покоління набула сьогодні особливої значущості у зв'язку зі стабілізацією суспільно-політичної ситуації в країні, зростанням ролі моралі в регуляції суспільних відносин, становлення менталітету, а також відродженням та зростанням в житті суспільства духовно-моральних норм спілкування в дусі толерантності.
На основі вищезазначених критеріїв було визначено чотири рівні сформованості морально-етичних суджень м