РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА КОМУНІКАТИВНИХ ФУНКЦІЙ МОЛОДШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У СТРУКТУРІ ТВОРЧОЇ ГРИ
На другому етапі (2004-2005 рр.) було проведено емпіричне дослідження, спрямоване на встановлення характеру комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчих ігор та виявлення психологічних умов, які зумовлюють актуалізацію впливу сюжетно-рольової гри на комунікативну поведінку дитини дошкільника.
"Прийшовши у Світ, дитина існує у трьох основних вимірах - фізичному, емоційно-чуттєвому та розумовому. Саме в них вона проявляє себе в житті: у фізичному - вчинками, діями; у почуттєвому - душевними проявами, бажаннями; у розумовому - думками, судженнями... Життєво компетентною, життєпридатною можна вважати лише таку дитину, яка не тільки має належні знання, а й усвідомлює їх сенс, прагне реально їх використати, радіє здобутому результату, діє доцільно і з користю для себе та інших" [78, С. 5-6].
Визначення основних теоретичних підходів до вивчення процесу розвитку комунікативних функцій у творчих іграх дітей молодшого дошкільного віку дало змогу окреслити основні положення, які лягли в основу дослідження розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у сюжетно-рольовіих іграх:
- дитинство - це період привласнення соціально зумовленої системи суспільних, культурних, історичних відносин, яке відбувається під час спілкування та становлення свідомої, самостійної, продуктивної діяльності, що, у свою чергу, визначає індивідуальний розвиток особистості та взаємодію індивіда з природним та соціальним довкіллям;
- розвиток комунікативної поведінки дошкільника відбувається у процесі засвоєння ініціативних та зворотних комунікативних дій, які характеризуються вмінням - пропонувати, пояснювати, вислуховувати, узгоджувати, переконувати, приймати задум іншої дитини, сприймати емоційний стан партнера по грі;
- готовність до засвоєння нових комунікативних дій, спрямованих на розвиток вміння підпорядковувати свої бажання інтересам інших учасників гри, визначає перехід до наступного етапу процесу розвитку комунікативної поведінки дошкільника, яка у молодшому дошкільному віці характеризується виникненням потреби у спільній діяльності з однолітком. Така потреба умотивована бажанням дитини зазначеного віку наслідувати та самостійно відтворювати світ дорослого, спрямована на засвоєння партнерської взаємодії у структурі доступного виду діяльності молодшими дошкільниками;
- динаміка комунікативних функцій дітей на різних етапах творчої гри пов'язана з актуалізацією їх самодіяльної активності та становленням на її основі партнерських взаємин із однолітками. Такі функції на різних фазах творчої сюжетно-рольової гри виявляються через комунікативні дії, які мають цілісну структуру та складаються із рівноцінних, але не однакових за змістом комунікативних актів;
- зазначені функції реалізуються через систему дій, які утворюють комунікативний конструкт, що функціонує у процесі творчої гри дітей четвертого року життя. На кожній фазі творчої гри комунікативні функції дошкільників проявляються у структурі комунікативного конструкту через комунікативні дії різної спрямованості. Він має цілісну структуру і проявляється на етапах творчої гри дітей у таких комунікативних діях: встановлення контакту (контактовстановлювальні дії), налагодження емоційного зв'язку (емотивні дії), передача та отримання інформації (когнітивні дії), управління ходом гри (регулювальні дії). Комунікативний конструкт на кожному етапі творчої гри має незмінну структуру, але змінюється за змістом відповідно до мети спілкування;
- у дошкільному дитинстві розвиток ігрової діяльності відбувається шляхом поетапного оволодіння дітьми ігровими уміннями та навичками партнерської взаємодії. Основною умовою збереження творчої гри у дошкільному дитинстві є розвиток взаємодії дитини з дорослими та однолітками у адекватному віку предметно-інформаційному середовищі. Зміст такої взаємодії визначається потребами підростаючої особистості її визначення як спрямовується
Особливого значення згідно з загальними положеннями нашої роботи набуває дослідження періоду становлення сюжетно-рольової гри, який розглядається у нерозривному поєднанні з процесом розвитку партнерської взаємодії, що проявляється у комунікативному конструкті творчої гри та визначається рівнем прояву комунікативних дій у її структурі.
Це тим паче є значущим для дітей четвертого року життя тому, що, з однієї сторони, цей вік є сенситивним для засвоєння партнерської взаємодії з однолітком у нерегламентованому дорослим, колективному, творчому виді діяльності, з іншої - періодом становлення провідного виду діяльності. Отже, подальший розвиток сюжетно-рольової гри у дітей зазначеного віку залежить від успішного засвоєння соціальних норм поведінки у процесі опанування ігровими та реальними стосунками з іншими дітьми.
"На емпіричному рівні науково-дослідницька діяльність скерована на перебудову об'єкта дослідження й у значній мірі зумовлена його природою" [112, с. 19]. Так особливості перебігу дитячої гри, яка має самодіяльний, творчій характер визначили вибір основного методу дослідження - невключного спостереження розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі сюжетно-рольової гри. З'ясування змістових характеристик спілкування та специфіки їх прояву на різних етапах розвитку творчої гри у молодшому дошкільному віці становить зміст другого (емпіричного) розділу нашого дослідження.
2.1. Методика дослідження рівня прояву комунікативного конструкту та етапів розвитку сюжетно-рольової творчої гри
Отже, згідно з метою нашого дослідження констатувальний експеримент був спрямований на визначенні змісту та з'ясуванні динаміки комунікативних функцій молодших дошкільників на етапі становлення творчої гри. Відповідно до мети дослідження було поставлено завдання: розкрити особливості функціонування комунікативного конструкту в структурі творчої сюжетно-рольової гри дітей зазначе