РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Матеріал дослідження
Захворювання щитоподібної залози серед жінок фертильного віку в Україні невпинно зростає і здебільшого визначається хронічним дефіцитом йоду і відсутністю його профілактики. Оскільки в Україні на сьогодні відсутні технічні можливості динамічного спостереження за регіональними медіанами йодурії серед населення різних вікових груп, картограми йод-дефіциту по регіонах України ґрунтуються здебільшого на даних геохімічних досліджень вмісту йоду у воді, ґрунті та продуктах харчування [1, 6, 26, 29]. Виходячи з поставленої мети і завдань нашої роботи, дослідження проводили в два етапи. На першому етапі здійснено клінічно-статистичний ретроспективний аналіз медичної документації у 150 жінок, які в подальшому підлягали проспективному дослідженню і були розділені на дві групи: контрольна - 50 соматично здорових жінок з нормальною репродуктивною функцією; основна - 100 жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози, що проживають у Тернопільському, Хмельницькому, Івано?Франківському та Чернівецькому регіонах з природним дефіцитом йоду. Обстеження та спостереження проводилось на базі гінекологічного відділення ВКЛ ст. Чернівці, Буковинського центру репродуктивної медицини та жіночої консультації Заліщицької ЦКРЛ. Критеріями включення у дослідження та розподілу їх на групи спостереження були макроструктура щитоподібної залози, тиреоїдний статус і спосіб йодної корекції протягом лікування у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози.
Враховуючи, що йод поступає в організм людини переважно з їжею і питною водою або йодовмісними лікарськими засобами, при першому обстеженні жінок із безпліддям шляхом анкетування проаналізовали характер харчування.
Аналіз показав, що 22 (22,0%) жінок із безпліддям ніколи не використовували у харчуванні йодовану сіль, вважаючи, що вона має неприємний запах і вигляд, 37 (37,0%) жінок вживали йодовану сіль періодично і нерегулярно, 18 (18,0%) жінок із безпліддям не тільки постійно протягом останніх 2?3 років використовують йодовану сіль, але й періодично (2 - 4 рази на місяць) включали в раціон родини морепродукти. Жодна з опитаних жінок не змогла назвати городину, фрукти або ягоди, багаті на вміст йоду. Тільки 13 (13,0%) жінок із безпліддям при першому відвідуванні жіночої консультації отримали рекомендації відносно прийому вітаміно-полімінеральних комплексів або йодовмісних препаратів для профілактики дефіциту йоду (йодид калію, антиструмін, йод-актив, йодомарин, йодбаланс тощо).
Усі жінки із безпліддям, включені в дослідження, були обстежені і консультовані ендокринологом. Зі 100 жінок із безпліддям при дисфункції ЩЗ, які підлягали дослідженню, у 91 (91,0%) захворювання щитоподібної залози виявлено вперше.
У ролі індикаторів забезпеченості йодом жінок із безпліддям, згідно з рекомендаціями МОЗ України, ВООЗ, ЮНІСЕФ та ICCIDD, були обрані об'єм щитоподібної залози, який визначали при ультразвуковому дослідженні (УЗД) та тиреоїдний статус із визначенням антитіл до тиреопероксидази та тиреоглобуліну [203, 211].
Дослідження проводилось у два етапи. Первинний етап відбору жінок із безпліддям, які проживають у регіоні із природним дефіцитом йоду проводився в Буковинському центрі репродуктивного здоров'я. Наступний етап проводився індивідуально із врахуванням лікувального комплексу та оцінки ефективності проведеного лікування безпліддя при дисфункції щитоподібної залози.
Усі дані про жінок, одержані в процесі дослідження, реєструвалися в розробленій нами карті спостереження (додаток А).
Лікування жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози базувалось на використанні таких препаратів йодбаланс, еутирокс у вигляді монотерапії при еутиреоїдному зобі та в комбінації при гіпотиреозі, а також призначали гроприносин для корекції імунологічних змін. Для оцінки ефективності лікувального комплексу у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози їх було розділено на 4 підгрупи: ІА - 15 жінок із безпліддям та гіпотиреозом, яким не було проведено лікування дисфункції щитоподібної залози; ІБ - 15 жінок із безпліддям і гіпотиреозом, яким застосовували еутирокс по 50-150 мкг/добу, йодбаланс 200 мкг/добу та гроприносин 50мг/кг 3-4 прийоми протягом 5-8 днів; ІІА - 35 жінок із безпліддям при еутиреозі, яким не було проведено лікування еутиреозу; ІІБ - 35 жінок із безпліддям при еутиреозі, яким застосовували йодбаланс 200 мкг/добу та гроприносин 50мг/кг 3-4 прийоми протягом 5-8 днів.
2.2. Методи дослідження
Об'єктивне загальносоматичне та гінекологічне обстеження проводили загальноприйнятими методами. Згідно з рекомендаціями МОЗ України, ВООЗ [WHO, 1996], алгоритм клінічного обстеження передбачав проведення спрямованого діагностичного пошуку для виявлення мікросимптомів захворювань та з'ясування чинників, що можуть впливати на фертильність подружньої пари; вивчення особливостей сімейного анамнезу та спадковості, репродуктивного анамнезу; попередніх діагностичних та лікувальних заходів. Критерієм безпліддя, згідно з існуючими положеннями, вважали відсутність вагітності без застереження від неї при регулярному статевому житті не менше року.
Для оцінки виключення чоловічого фактору безпліддя здійснювали дослідження спермограми статевого партнера, для виключення шийкового фактору безпліддя - посткоїтальний тест (ПКТ).
Об'єктивний стан хворих, клінічне обстеження молочних залоз, огляд стінок піхви і шийки матки в дзеркалах, бімануальне гінекологічне обстеження проводили загальноприйнятими методами.
Усім хворим зроблено просту і (при необхідності) розширену кольпоскопію.
Ультразвукове дослідження органів малого тазу виконували на ультразвуковому апараті "Hawk 2102 EXL B?K medical". Трансабдомінальну та трансвагінальну ехографію в режимі реального часу проводили за стандартною методикою в умовах наповненого сечового міхура конвексними датчиками з частотою 3,5 МГц і 7,5 МГц. Для попередньої діагностики