РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали і методи досліжень
Дисертаційна робота виконана у відповідності з програмою науково-дослідної роботи Сумського національного аграрного університету (номер державної реєстрації 0199V000548) - "Впровадження більш досконалих методів діагностики, лікування і профілактики заразних хвороб птиці загону курячих: кури, індики, перепела". Робота здійснювалась за період з 2003 по 2008 рік на кафедрі ветсанекспертизи, мікробіології та зоогігієни та кафедрі терапії, фармакології та клінічної діагностики Сумського НАУ, лабораторії профілактики хвороб птиці Інституту птахівництва УААН, обласній державній лабораторії ветеринарної медицини та у 19 птахівничих господарствах 10 областей і АР Крим.
У північно-східному регіоні аналіз дослідження проводили у Сумській області, а саме: ВАТ "Птахорадгосп "Мирний", "Агрофірма "Авангард" ; СЗАТ "Первомайське"; ТзОВ "Горлиця"; ВАТ "Птахогосподарство ім. Путивльських партизанів" та ТзОВ "Березнянська птиця" Чернігівської області.
У східному регіоні - в окремих господарствах Харківської області - ВАТ "Курганський бройлер", ДП "Бірки" та ПФ "Агроімпекс", Донецької області - ДП "Агрофірма "Шахтар" та Луганської - АТЗТ "Лисичанська птахофабрика".
У південному регіоні - "Держплемптахозавод ім. Фрунзе" АР Крим та господарствах: Одеської області - ЗАТ "Господар" і Херсонської області - ДП "Херсонський птахокомплекс".
У західному регіоні - ВАТ "Птахофабрика "Львівська" і ВАТ "Птахофабрика "Пустомитівська" Львівської області
У центральному регіоні дослідження проводили: у ВАТ "Племптахорадгосп "Рудня" і ВАТ "Птахофабрика "Київська" Київської області та ЗАТ "Лубни птиця" Полтавської області
По технологічній направленості господарства мали різноманітні спеціалізації, а саме: ДППЗ; репродуктори 1 та 2 порядку; птахофабрики яєчного напрямку та бройлерні підприємства. При цьому враховували географічне розташування господарств; пору року; вік птиць, видову належність ізольованих культур, їхню кількість.
Об'єкт дослідження - фармакологічно-токсикологічні та дезінфекційні властивості бровадез-плюс.
Предмет дослідження - бактерицидні, віруліцидні та інвазійні властивості препарату, токсичність та його ефективність при дезінфекції тваринницьких приміщень.
Напрям дослідження: створення рецептури нового препарату; вивчення бактерицидних, віруліцидних, дезінвазійних та миючих властивостей; дослідження параметрів токсичної дії препарату.
Матеріали дослідження - складові дезінфектанту, тест-об'єкти: залізо, бетон, цегла, дерево; обладнання, інвентар і поверхні виробничих приміщень (підлога, стеля, стіни); питна вода на різних ділянках системи водопостачання.
В лабораторних дослідах використали 1205 голів курчат, 870 білих мишей, 1400 курячих ембріонів, 50 білих щурів, 10 кролів.
У виробничих умовах з допомогою бактеріологічного методу досліджено 113 проб повітря вивідних шаф інкубаторію, 191 пробу повітря пташників та забійних цехів обстежено 125 трупів курчат різного віку, 71 труп дорослої птиці та 177 проб питної води. Було виділено та ідентифіковано 336 культур мікроорганізмів.
Лабораторні дослідження проводили за схемою рис. 2.1.
Рис. 2.1. Схема проведення лабораторних досліджень
Розробку рецептури препарату проводили, виходячи з фізико-хімічних властивостей його складників. При цьому досягали доброї розчинності усіх компонентів у воді при різних температурах, відсутності осаду і пластівців на поверхні осаду, мутності, стороннього запаху.
Встановили відсутність хімічної взаємодії між діючими речовинами препарату при їх змішуванні та забезпечили індиферентність складників.
Ретроспективний аналіз ізоляції умовно-патогенної мікрофлори в різних зонах України проводили за період 2003-2007 рр. При цьому враховували географічне розташування птахівничих господарств, технологічний напрямок, видову належність ізольованих культур, їхню кількість, вік птиці, від якої була ізольована мікрофлора. Проведено формування груп даних за вищевказаними показниками, складання таблиць, графіків, обробка одержаних даних.
Для проведення мікробіологічного моніторингу виводу курчат, що включає в себе вивчення динаміки накопичення умовно-патогенної і патогенної мікрофлори в повітрі вивідних шаф інкубаторію, чашки Петрі із поживними середовищами (МПА, ЖСА, агар Ендо, 5% КА, агар Сабуро) встановлювали у вивідні шафи на 3-х рівнях (верх, середина, низ) з експозицією 5 хвилин, у момент досягнення виводу 10-15%, 30-40%, 60%, 80% та - у кінці виводу. В момент експонування чашок, вентиляцію вивідних шаф відключали, двері шаф щільно зачиняли. Чашки Петрі з пробами ставили в термостат на 24 годин при t 37° С, чашки Петрі з агаром Сабуро поміщали в термостат на 48 годин, при t 22° С.
З метою подальшого мікробіологічного контролю за станом здоров'я курчат перших днів життя проводили мікробіологічний контроль повітря пташників, аналіз загибелі курчат з урахуванням частоти патологоанатомічних ознак, що були зареєстровані, і результатів бактеріологічних досліджень. Мікробіологічний контроль повітря пташників проводили один раз на декаду. Проби повітря відбирали седиментаційним методом за Матусєвича вранці при спокійному стані птиці.Чашки Петрі розміщували на рівні голови птиці при її утриманні на підлозі, а при клітковому утриманні - на рівні середнього ярусу батареї [234]. Період вільного осаду мікроорганізмів на поживні середовища складав п'ять хвилин. Потім чашки Петрі ставили на 24 години у термостат. Колонії, які виросли, підраховували за допомогою напівавтоматичного лічильника для рахування колоній.
Ізоляцію мікроорганізмів з ембріонів "задохликів", з трупів птиці, з проб води та проб повітряного середовища пташників, вивчення їх морфологічних, біохімічних та патогенних властивостей проводили за методиками, які представлені у довіднику "Лабораторные исследования в ветеринарии. Бактериальные инфекции" під редакцією В.П.Антонова [235]