РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження.
Для досягнення мети і реалізації поставлених завдань дослідження ви-конане на
138 зародках, передплодах і плодах людини. Комісією з питань біомедичної етики
Буковинського державного медичного університету порушень морально-правових
правил при проведенні медичних наукових досліджень не виявлено (протокол № 24
від 20 лютого 2008 р.). Матеріал одержували з акушерсько-гінекологічних
відділень лікувальних закладів м. Чернівці та Чернівецької області. Для
дослідження також використані серії гістологічних і топографоанатомічних зрізів
із музею кафедри анатомії лю-дини Буковинського державного медичного
університету. Препарати плодів масою понад 500,0 г вивчали безпосередньо у
Чернівецькому обласному патолого-анатомічному бюро.
Вік об’єктів дослідження визначали за таблицями Б.М.Пэттена [194], Б.П.Хватова,
Ю.Н.Шаповалова [196], А.Г.Кнорре [197], А.А.Заварзина [198], Г.А.Шмидта [199]
на підставі вимірювань тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (табл. 2.1).
Вимірювання зародків перших двох місяців проводили після одноденного їхнього
фіксування в 5% розчині нейтрального формаліну, чим досягали сталості форми
драглистого об’єкту і уникали похибки при визначенні їхнього віку. А саме така
концентрація розчину формаліну най-менше змінює розміри зародків. Фіксацію
плодів проводили спочатку в 5% розчині нейтрального формаліну впродовж 7 днів,
а потім – протягом 30 днів у 10% розчині нейтрального формаліну. Перед
зануренням плода у розчин формаліну проводили розтин грудної і черевної
порожнин у визначених місцях. Усі плоди досліджені методами
макромікропрепарування, а також нами використаний метод виготовлення серій
гістологічних зрізів стравоходу органів у плодів різних вікових груп. Під час
препарування проводили зарисовку окремих структур, а препарати з виявленими
особливостями в топографоанатомічних взаємовідношеннях після закінчення
препарування фотографували.
Таблиця 2.1 Віковий і кількісний склад об’єктів дослідження
Періоди прената-
льного розвитку
Вік (тижні)
Вік (місяці)
ТКД
(мм)
ТПД
(мм)
Кількість досліджених об’єктів
Всього
зародків
передплодів
плодів
(in situ)
зарод-ковий
4,5-5,0
6,0-8,0
9,0-13,5
перед-
плодо-
вий
14,0-20,0
21,0-30,0
31,0-41,0
10
42,0-53,0
11
54,0-66,0
12
67,0-80,0
плодо-
вий
13-16
81,0-134,0
161,0-200,0
17-20
135,0-185,0
201,0-250,0
11
11
21-24
186,0-230,0
251,0-300,0
11
11
25-28
231,0-270,0
301,0-350,0
10
10
29-32
271,0-310,0
351,0-400,0
33-36
311,0-344,0
401,0-450,0
11
11
37-40
10
347,0-378,0
451,0-500,0
14
14
Всього
21
42
75
138
2.2. Методи дослідження
Відомо, що вірогідність одержаних результатів досліджень залежить, передусім,
від правильного добору та вдалого поєднання методичних і методологічних
засобів. З цією метою використаний комплекс адекватних морфологічних методів
дослідження, який включає макроскопію, виготов-лення і мікроскопію серій
послідовних гістологічних і топографоанато-мічних зрізів зародків, передплодів
і плодів людини, різних вікових груп, а також стравоходу, звичайне і тонке
препарування під контролем біноку-лярної лупи (МБС-10), виготовлення графічних
і пластичних реконструк-ційних моделей, рентгенографію, комп’ютерну томографію
і магнітно-резо-нансну томографію (МРТ) та морфометрію (табл. 2.2).
Методи графічного і пластичного реконструювання дозволили встано-вити роль і
місце певних структурних елементів, виявити їхні взаємозв’язки з прилеглими
структурами, створити про них різнобічне цілісне уявлення [200, 201]. Отримані
цифрові дані опрацьовані методом варіаційної статистики, що підтверджує
вірогідність даних про особливості становлення будови стравоходу в
пренатальному періоді онтогенезу людини.
За допомогою методу Б.Ромейса [202] визначали вік ембріонів пер-ших двох
місяців розвитку.
2.2.1. Метод макроскопічного дослідження. Після антропометрич-них вимірів і
маркерування плодів, на рівні реберних дуг та на рівні передніх пахвових ліній
проводили розтин грудної і черевної порожнин. Препарати промивали проточною
водою та фіксували в 5 % розчині нейтрального фор-маліну протягом 2-х тижнів.
Водночас із препаруванням під контролем біно-кулярного мікроскопа та
лупи-окулярів проводили вимірювання загальної довжини стравоходу та окремих
його частин: шийної, грудної і черевної, по-чаток відносно хребта, діаметр у
відповідних ділянках (на рівні анатомічних звужень та між ними), кут переходу в
шлунок (кут Гіса). Окрім цього, вивча-ли анатомічні взаємовідношення з
суміжними органами та структурами, а також відношення до плеври та перикарда,
проводили їхню морфометрію.
Таблиця 2.2
Методи дослідження
Вік об’єктів
ТКД (мм)
Досліджено об’єктів
Методи дослідження
Мікроскопічний
Макроскопічний
Топографоанатомічний
Рентгенографічний
Комп’ютерна томографія
Магнітно-резонансна томографія
Реконструювання
Пластичне
Графічне
Зародки:
до 4 тижнів
<5,0
–
5 тижнів
6,0-8,0
–
6 тижнів
9,0-12,0
–
Передплоди:
7 тижнів
14,0-20,5
2
8 тижнів
21,0-30,0
1
9 тижнів
31,0-41,0
–
10 тижнів
42,0-53,0
–
11 тижнів