Розділ IIІ Когнітивний аспект реалізації гендерних стереотипів у народних
казках Великобританії 128
3.1. Концептуальне поле фемінних і маскулінних актантів НКВ. 133
3.2. Гендерна презентативність у номінації персонажів НКВ. 136
3.2.1. Андроцентризм у способі презентації головного героя. 142
3.2.2. Гендерний фактор і власна назва як спосіб номінації персонажа. 146
3.3. Характеристика зовнішності чоловічих та жіночих актантів. 150
3.4. Чуттєво-емоційна сфера персонажів НКВ у гендерному аспекті. 158
3.5. Професійно-духовна діяльність казкових актантів. 163
3.6. Інтелектуально-вольова сфера психіки персонажів НКВ. 168
Висновки до розділу ІІІ. 173
Висновки 177
Список використаних джерел 181
Список лексикографічних джерел 202
Список джерел ілюстративного матеріалу 203
Додатки 205
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АНК – англійські народні казки
ГС- гендерні стереотипи
ІФК - ініціальні формули казки
ККС- концептуальна картина світу
МКС- мовна картина світу
МФК - медіальні формули казки
НКВ – народні казки Великобританії*
[* Під назвою „Великобританія” маємо на увазі політичний термін – Сполучене
Королівство Великобританії та Північної Ірландії.]
ФФК - фінальні формули казки
MGR – “Mother Goose Rhymes”
ВСТУП
Дисертаційна робота присвячується дослідженню питання вербального відображення
когнітивних процесів формування гендерних стереотипів.
Міждисциплінарне поняття „стереотип” функціонує в термінологічних системах
різних наук. У мовознавстві стереотипи розглядаються не тільки як репродуковані
з пам’яті зв’язки слів, але й як відбитки специфічних особливостей суспільної
дійсності, які існують у свідомості мовців. Актуальним є розгляд стереотипів у
контексті соціальної взаємодії як моделі поведінки, що пов’язана з певною
етнокультурно зумовленою ситуацією, як „вербальної фіксації упредметнених
потреб соціальної групи” [97, с. 177] (див. також [25, с. 31-32], [139, c.
267-272]). Фахівці в галузі психолінгвістики (В.Писарек, К.Писаркова)
пов’язують ментальну сторону стереотипу з діяльністю людей, досліджують
стереотипи рас, груп [255], [256]. Прихильники етнокогнітивного напрямку
(Ж.Бартмінський, А.Д.Бєлова, Х.Кардела, Й.Панасюк та ін.) розглядають стереотип
у ширшому значенні, пов’язуючи це поняття з мовною картиною світу в цілому
[204], [205], [16], [17], [236], [253]. Когнітивна лінгвістика (Дж.Олпорт,
М.Бірвіш, Р.Джекендофф) наголошує на когнітивному характері процесів формування
стереотипу [201], [211], [232], [233] і розглядає його як перебільшене
переконання (думку), що асоціюється з категорією; його функцією є пояснення
кореляції поведінки індивіда з відповідною категорією; як особливу форму
збереження знань і оцінок, тобто концепт орієнтувальної поведінки [125]; як
„форму раціонального пізнання світу, яка спрощує і прискорює обробку
інформації” [16, c. 45].
Стереотипи існують у свідомості і підсвідомості людей, відбиваються в одиницях
мови та моделях мовленнєвої поведінки. Мовні стереотипи зокрема є складовою
етимологічного і переносного значення слів, ідіом і виявляються релевантними в
межах певної культури. Гендерні стереотипи як частина мовних стереотипів
присутні в тому чи іншому варіанті свого вияву практично в усіх мовах, отже,
мають загальнолюдський характер.
Гендерний стереотип є окремим різновидом стереотипу, що відбиває у мові
культурно і соціально зумовлені думки та пресупозиції про ознаки, атрибути і
норми поведінки представників обох статей [84, c. 98]. Існуючи у свідомості,
формуючись у мові та реалізуючись через мовлення, гендер є одним з параметрів
особистості [13]. Базуючись на понятті „стать” як біологічної субстанції,
гендер є суспільно зумовленим розумовим конструктом, який впливає на сприйняття
базових оцінних компонентів мовної особистості [22].
Вітчизняна і російська гендерна лінгвістика репрезентована культурологічними
розвідками гендерного концептуального змісту на матеріалі лексики
(О.Л.Бессонова, А.В.Дудоладова, Г.І.Емірсуїнова, М.С.Колесникова,
І.Г.Ольшанський, Г.Ю.Цапро) [22-24], [65], [66], [68], [69], [90], [139],
[193], фонетики (Т.Н.Шевченко) [196], [197], фразеології (І.В.Зикова,
Т.А.Клименкова, Д.Малишевська) [77], [87], [117], пареміології (Ю.В.Абрамова,
О.Ю.Дубенко, А.В.Кириліна) [1], [64], [84]; соціолінгвістичними (В.В.Потапов)
[148], [149], психолінгвістичними (Н.В.Абубікірова, О.А.Андріанова,
О.І.Горошко) [2], [3], [55-57] та дискурсивними (О.Л.Антинескул,
Г.Ю.Богданович, Л.Ф.Компанцева, Е.В.Піщікова, Л.М.Синельникова, І.І.Халєєва)
[4], [28], [92], [142], [143], [162], [163], [189] дослідженнями мовленнєвої
поведінки статей; аналізом гендерного аспекту художнього дискурсу
(Н.Д.Борисенко, О.Л.Козачишина, І.І.Морозова) [31], [32], [89], [127]. Одним із
напрямів гендерних досліджень є порівняльний аналіз гендерної комунікативної
поведінки різних вікових груп (А.П.Мартинюк, Е.В.Піщікова) [119-122], [142],
професійних груп (О.І.Горошко) [55-57], аналіз статусів персонажів
(Н.Д.Борисенко, В.А.Маслова) [31], [32], [123], [124], а також невербальних
засобів комунікації (Л.В.Солощук, Л.І.Коваленко) [166].
Дискурсивна онтологія дає нове розуміння гендеру як соціокультурної категорії,
конструйованої у процесі дискурсивної й інтерактивної взаємодії індивідів у
соціальному контексті (Л.Ф.Компанцева, D.Cameron, J.Coates) [92], [215],
[217].
Важливу роль у трансляції гендерної соціокультурної інформації у процесі
гендерної соціалізації індивіда відіграє фольклорна спадщина народу.
Презентуючи референтів чоловічої й жіночої статі, фольклорний доробок
актуалізує весь асоціативний потенціал, що відбиває
- Київ+380960830922