ГЛАВА 2
МОДЕЛІ РОЗ’ВЯЗАННЯ АНАЛІТИЧНИХ ЗАДАЧ УПРАВЛІННЯ РОЗПОДІЛОМ РЕСУРСІВ З
ВИКОРИСТАННЯМ КУБІЧНИХ СХОВИЩ
Тенденції широкого використання комп’ютерних засобів автоматизації для
розв’язання задач ефективного розподілу ресурсів для підтримки рішень з
діяльності підприємств різних типів та інших галузях інженерної діяльності, а
також швидке зростання потужності інформаційних потоків корпоративних даних
роблять практично неможливим на базі стабільно настроєного СПЗ без перебудов і
адаптації під поточну ситуацію. Розподіл ресурсів в різних фінансових
організаціях та підрозділах підприємства можуть виконуватися схожими методами
при вдалому узагальненні моделей ресурсів, яке повинне охопити якомога більше
типів ресурсів, що моделюються мінімумом шаблонів класів ресурсів, інформація
про які зберігається в БД або БЗ. Інформаційну базу програмування розв’язань
подібних задач складає табличне подання моделей економічних і технічних
об’єктів, а також наявних ресурсів, що забезпечують проекти з надання послуг
або створення суспільно корисної продукції.
Ефективна реалізація підсистем змістовної або семантичної обробки даних в ІАС
заснована на використанні попередньої підготовки попередніх підсумків
семантичних даних [20], і довідників, що супроводжують процедури семантичного
аналізу підсумків sli потоків даних за j-м критерієм Cj розпізнавання стану або
ситуації вузла ІАС. Така семантична обробка виконується шляхом ефективного
перетворення синтаксичних ознак xli О Xli (i = 1.. ix max), залежних від мови
подання, у внутрішнє мовно-незалежне подання x0i О X0i і формування
інтегрованих семантичних ознак xi О Xi Н X0i (i=1..ixmax) в узагальненому
внутрішньому поданні відносно семантичних координат простору Xi О X [113].
2.1. Попередній опис елементів концепції розв’язання задачі розподілу ресурсів
за інформацією РСУБД і кубічних сховищ
Основу розробки СПЗ будь-якої ІАС складає модель узагальненої підсистеми такої
ІАС. В концептуальну модель повинні бути закладені:
структура комплексу інформаційних об’єктів узагальненої підсистеми ІАС;
концепція обробки даних в цій підсистемі для вибору схеми і формул обробки і
цільових об’єктів в кожному режимі обробки;
механізми підготовки параметрів рішень за накопиченими прецедентами;
механізми супроводження виконання рішень для визначення коректності і
своєчасності їх реалізації;
механізми накопичення даних власне прецедентів, підсумкових даних за
прецедентами за різними напрямками обліку та навчання таблиць рішень;
механізми оцінки прогнозів наслідків виконання рішень та порівняння фактичних
реалізацій з прогнозами рішень.
Концептуальна модель конкретизується для кожної підсистеми обробки за загальною
схемою і визначати цільові змінні та відповідні набори аргументів та
параметрів, для яких виконується обробка. Ефективність систем управління
ресурсами визначається не стільки характеристиками власне ресурсів і
нормативами їх витрат, скільки вибором варіанта їх раціонального використання.
Можливість раціонального використання ресурсів визначається систематизованою
попередньою внутрішньою і зовнішньою інформацією про користувачів ресурсів та
результатами реалізації прогнозів та прецедентів виконання рішень.
Для підвищення ефективності СПЗ ІАС поєднаємо таблиці даних з кубами OLAP та
таблицями даних параметричного управління за подіями. Це дозволить використати
найкращі часові характеристики вказаних форматів зберігання даних. Куби OLAP
забезпечують відносно швидкі обробку SQL-запитів на вибірки, підбиття підсумків
і підготовку звітів на базі великих обсягів інформації, ніж реляційні таблиці,
але витрачають відносно багато часу для завантаження і накопичення нових
даних.
Таким чином, для розв’язання задач ІАС ефективного управління ресурсами в
діяльності підприємств їх структура повинна включати традиційну базову
підсистему обліку та гіперкубічну підсистему накопичення підсумкових та
аналітичних даних від базової системи і зовнішніх джерел. При побудові моделі
ефективної ІАС важливо поєднати швидкість підготовки звітів кубів OLAP зі
швидкістю поповнення даних реляційних баз та усунути повторні виконання окремих
запитів та їх фрагментів.
Основні координатні таблиці зіркоподібних сховищ визначають напрямки для
формування підсумкових даних, за якими приймають рішення. Кожна з координат
напрямків відповідає нетермінальним інформаційним вузлам підсистеми обліку, що
включає джерела даних для обробки в рамках технологій OLAP. Для напрямків
інтервалів часу і планів координати розбиваються на підкоординати, формуючи
спеціальну схему сніжинки. Комплекси таких таблиць і кубів зберігають дані про
результати роботи вузлів аналітичної системи, зв’язані з роботою окремих
структурних підрозділів і співробітників, а також про аналіз стану підсистеми
збору даних.
В ІАС, побудованих на основі реляційних СУБД з використанням технологій OLAP,
основними сховищами даних є таблиці і куби, яки входять до складу
об’єктно-орієнтованих вузлів моделі потоків даних ІАС, зі зв’язаними з ними
процедурами та функціями. Основу математичної моделі любого об’єкта
інформатизації можна представити графом з моделями елементарних інформаційних
об’єктів у вузлах і зв’язками, що відображують інформаційні потоки між вузлами.
Вузли залежно від методів роботи з інформацією слід розділити на три категорії:
такі, що генерують інформацію, такі, що накопичують інформацію, і такі, що
обробляють інформацію для формування рішень та документів. На графі
інформаційно-логічної моделі потоків ресурсів, відображеної потоками даних,
необхідно описати цільові змінні підпрограм G
- Київ+380960830922