Розділ 2
ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Черкаська область виступає важливою складовою Української держави,
суспільно-географічні процеси на території якої суттєво впливають на досягнення
збалансованого розвитку в країні. Регіон включає 20 адміністративних районів,
займає площу 20,9 тис. км2 (3,5% площі України), чисельність населення складає
1341,5 тис. осіб (2,9% населення України) (на 01.01.2006).
Територія Черкащини є об’єктом багатьох дисертаційних досліджень і чимало
наукових робіт було захищено на матеріалах області – загалом упродовж 1998–2006
років 66 робіт. Такий великий науковий інтерес до регіону має логічне
пояснення: Черкащина розташована у центральній частині України, має давні
традиції та культуру, адже саме на цій території здавна селились люди і
займались землеробством на найродючіших ґрунтах, тут зароджувалось козацтво та
українська державність, в межах області впроваджуються новітні технології та
працюють сучасні підприємства тощо. Аналіз дисертацій показав, що найбільша
увага приділялась сільському господарству (18 робіт) і немає жодного
дослідження, яке б стосувалося рекреаційної сфери (додаток И).
Галузева структура економіки Черкаського регіону, хоча і наближається до
середньоукраїнської, однак є недостатньо збалансованою з помітним переважанням
товарної сфери. У структурі зовнішньої торгівлі Черкаської області обсяги
торгівлі товарами також суттєво більші торгівлі послугами.
Територіальну структуру господарського комплексу Черкаського регіону визначають
галузі спеціалізації (сільське господарство, електроенергетика, хімічна
промисловість, автомобілебудування, технологічне і точне машинобудування,
переробна та харчова промисловість) та система розселення (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Господарський комплекс Черкаської області (за даними Головного
управління статистики у Черкаській області та матеріалами [102, 204])
Господарський комплекс Черкаської області за ефективністю економічних
трансформацій регіонів України упродовж 1996–2006 рр., що визначається на
основі аналізу динаміки частки регіональних показників ВДВ, належить до групи
так званих «нейтральних», в яких ситуація за роки перетворень суттєво не
змінилась на краще. Регіон за економічними показниками не зміг увійти ні до
групи «лідерів» (Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Одеська, Львівська
області), ні до групи «переможців», хоча і не потрапив до групи «переможених»,
тобто тих, які не змогли втримати колишні позиції. При групуванні регіонів
України за обсягом валової доданої вартості на душу населення у відношенні до
середнього значення по Україні Черкащина разом із 9 областями відноситься до
групи аутсайдерів, в якій регіони мають лише 75% обсягу середньоукраїнського
рівня. Середній показник ВДВ по групі аутсайдерів нижче аналогічного показника
по групи лідерів у 5,4 рази. Ці дані яскраво свідчать про низькі темпи
нарощування виробництва та відставання Черкаської області від
загальнодержавного економічного розвитку. Досягти середнього по країні обсягу
ВДВ на душу населення можна буде за 10 років, забезпечивши в області річний
приріст даного показника у 13%, що потребуватиме цілеспрямованих дій з боку
управлінських структур відносно нарощування економічного потенціалу регіону
[180].
Аналіз ряду екологічних карт, зокрема [193, 194], дає підстави стверджувати, що
екологічна ситуація на Черкащині незадовільна, адже за відповідною шкалою в
регіоні є ареали із передконфліктним, конфліктним, передкризовим і кризовим
екологічним станом. Найбільш забрудненими є території Черкаського (за рахунок
промислових підприємств м. Черкаси), Звенигородського (за рахунок м. Ватутіне),
Золотоніського (м. Золотоноша), Уманського (м. Умань), Смілянського (м. Сміла)
районів. Найменше шкідливих викидів у повітря отримують Чигиринський,
Катеринопільський, Кам’янський, Маньківський, Драбівський райони (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Забрудненість атмосферного повітря стаціонарними джерелами та
автотранспортом по районах Черкаської області (складено автором за даними
[171])
Отже, основними вимогами до розвитку господарського комплексу в Черкаській
області є максимальна екологізація всієї господарської діяльності, забезпечення
збалансованого економічного розвитку регіону, високих стандартів життя
населення і досягнення рівноваги між наявністю трудових ресурсів та кількістю
робочих місць. Найбільш повно всі ці вимоги може задовольнити рекреаційна сфера
за рахунок підвищення її частки у господарському комплексі регіону, активнішого
розвитку рекреаційної господарської діяльності.
І хоча Черкащина відноситься до регіонів із середнім ступенем розвитку
рекреації, де рекреаційна сфера не є галуззю спеціалізації і розвивається на
паритетних началах разом з іншими видами економічної діяльності, але загальна
стратегія розвитку регіону повинна бути спрямована на досягнення максимально
можливого позитивного ефекту (фінансового, соціального, екологічного тощо) від
рекреаційної господарської та управлінської діяльності.
У ринкових умовах пріоритетні напрямки розвитку господарського комплексу з
часом можуть змінюватись залежно від кон’юнктури ринку. Але, як показує
світовий досвід, найбільш ефективним є сценарій розвитку господарського
комплексу, максимально наближений до ресурсного потенціалу території. За
висновками спеціалістів Державного науково-дослідного інституту проектування
міст «Діпромісто», які розробили схему планування території Черкащини [205],
пріоритетними для області видами економічної діяльності, що спиратимуться на
потужний ресурсний потенціал р
- Київ+380960830922