змісту, методів і засобів розвитку комунікативних вмінь і навичок студентів юридичних закладів; а також спеціалізований тренінг вмінь рефлексивності, децентрації як передумови успішної професійної комунікації юристів-правників.
Методологічну основу роботи склали: загально-психологічні положення теорії діяльності (К.О. Абульханова-Славська, А.В. Брушлінський, Г.С. Батищев, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн), теорії розвиваючого навчання (О.Г. Асмолов, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін); концепції гуманізації освіти (М.Н. Берулава, Г.О. Балл, В.О. Сластьонін); теоретичні положення поняття "комунікативної культури" (О.М. Корніяка); теоретичне положення щодо необхідності розвитку комунікативних умінь майбутніх спеціалістів як вагомого психолого-педагогічного завдання розвитку освіти (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, І.І. Ільясова, Л.Ю. Сіроткін) теоретичні проблеми спілкування на міжособистісному та міжгруповому рівнях (Б.Г. Ананьєв, О.О. Бодалєв, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв). Теоретичні положення особливостей спілкування впродовж професійної підготовки юристів (В.Л. Васильєва, В.В. Романова, О.М. Столяренко, Т.К. Чмут).
Для розв'язання поставлених завдань використано такі методи: а) психологічний аналіз, узагальнення і систематизацію теоретичних та емпіричних даних; б) психологічний експеримент, порівняння експериментальних даних, статистичний аналіз результатів дослідження.
Наукова новизна дослідження
Обґрунтовано програму розвитку комунікативних вмінь майбутніх юристів, що ґрунтується на формуванні текстових умінь студентів, засвоєнні навичок професійного мовлення і розуміння текстової інформації. Визначено соціально-психологічні передумови створення змісту, системи і технологій професійного юридичного мовлення.
Описано психологічні особливості сприйняття правових текстів, а саме: у непідготовлених реципієнтів монологічні правові тексти зумовлюють фрустраційні прояви (апатію, агресію, тенденцію до уникнення, регресію тощо). Разом з тим ці тексти викликають ірраціональну увагу до себе: текстам і суб'єктам, що їх повідомляють, надається підвищеного соціального значення. У комунікації між підготовленими реципієнтами, котрі, однак, не працюють юристами, і правниками спостерігається висока конфліктність: фрустрованість переживають самі правники. Найбільш раціональні комунікативні прояви зафіксовано у взаємодії між правниками, здатними адаптувати юридичне мовлення до рівня соціального сприйняття, й їхніми партнерами з комунікації, котрі володіють основами правових знань.
Визначено тенденції розвитку комунікативних здібностей майбутніх юристів упродовж навчання, соціально-психологічні передумови формування мовлення студентів у проблемно-комунікативних ситуаціях, принципи організації комунікативної діяльності студентів, особливості побудови мовленнєвих вправ на підставі показників аналізу комунікативної діяльності майбутніх юристів.
Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні й конкретизації науково-методичних уявлень про розвиток комунікативних вмінь майбутніх юристів в умовах набуття юридичної освіти: обґрунтовано потребу у врахуванні висхідного рівня мовленнєвої діяльності студента, визначено залежність розвитку комунікативних вмінь від рівня сформованості мовленнєвої діяльності. Розроблено програму соціально-психологічних способів (і засобів) формування комунікативних умінь, спрямовану на становлення професійної ідентичності майбутніх юристів, вироблення смисложиттєвих орієнтацій, психологічної готовності до професійної комунікативної діяльності. Доведено, що розвиток у майбутніх юристів комунікативних умінь, ціннісного ставлення до власної професії, людей і світу сприяє формуванню усталеного змістового орієнтування особистості на професійну юридичну культуру.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для вдосконалення комунікативної підготовки фахівців юридичної спеціалізації. Крім того, методичні засоби визначення рівня розвитку у студентів комунікативних вмінь можуть бути застосовані викладачами вищих навчальних закладів і центрів підвищення професійної кваліфікації для психодіагностичного обстеження студентів. Програма комунікативно-мовленнєвих вправ може використовуватися під час роботи зі студентами вищої школи.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечуються відповідністю методів дослідження його меті та завданням, поєднанням якісного та кількісного аналізу експериментальних даних, репрезентативною вибіркою досліджуваних, порівнянням теоретичних і практичних результатів.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації доповідалися на засіданнях лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, а також на засіданнях кафедри клінічної психології ЛІПО Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (довідка № від р.) й Інституту державного управління у сфері цивільного захисту Університету цивільного захисту України (довідка № -/ від р.).
Структура дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох
розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Дисертаційний текст містить таблиць. Матеріали дисертаційного дослідження викладено на сторінках тексту. Список
- Київ+380960830922