ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СТАН ПИТАННЯ ЗІ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Загальна характеристика стану охорони праці на металургійних підприємствах
1.2. Аналіз причин виробничого травматизму1.3. Аналіз існуючих методів прогнозування1.4. Аналіз досліджень в області управління охороною праці1.5. Оцінка сучасного стану та постановка задач дослідження
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
2.1. Методологічні аспекти дослідження виробничого травматизму 2.2. Метод однофакторного кореляційно-регресивного аналізу та прогнозу показників травматизму
2.3. Метод багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу та прогнозу показників травматизму
2.3.1. Особливості дослідження рядів динаміки при багатофакторному аналізі та прогнозі показників виробничого травматизму
2.3.2. Алгоритм побудови багатофакторної моделі аналізу та прогнозу показників виробничого травматизму
2.4. Метод комбінованого прогнозу показників виробничого травматизму2.5. Метод аналізу взаємозв'язку між факторами, що впливають на виробничий травматизм
Висновки до
розділу
РОЗДІЛ 3. КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ І ОЦІНКА
ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
3.1. Комплексне дослідження показників виробничого травматизму
3.2. Оцінка показників виробничого травматизмуСтор.
3.2.1. Статистичні показники травматизму3.2.2. Імовірнісні показники оцінки безпеки праці3.3. Використання методу регресивного аналізу та прогнозу часових рядів показників виробничого травматизму
3.3.1. Розробка математичних моделей показників виробничого травматизму і результати їх аналізу та прогнозу
3.3.2. Використання методу побудови багатофакторних регресивних моделей3.4. Використання методу комбінованого прогнозу показників виробничого травматизму
3.5. Використання методу аналізу взаємозв'язку між факторами, що впливають
на виробничий травматизм
3.6. Оптимізація рівня витрат на охорону праціВисновки до
розділу
РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ, ЯК ЕЛЕМЕНТА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
4.1. Інформаційна модель системи управління охороною праці4.2. Розробка програмного забезпечення інформаційно-аналітичної системи4.3. Моделювання показників охорони праці
4.4. Ефективність впровадження ІАС СУОП
4.5. Розробка заходів для попередження виробничого травматизму
Висновки до
розділу
ВИСНОВКИЛІТЕРАТУРАДОДАТКИДодаток А. Результати регресивного аналізу показників виробничого травматизмуДодаток Б. Програма аналізу показників виробничого травматизму
Додаток В.Результати впровадження результатів дисертаційної роботи
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
НШВФ - небезпечні та шкідливі виробничі фактори;
СУОП - система управління охороною праці;
СМБТ - система менеджменту промислової безпеки і здоров'я;
Кч - коефіцієнт частоти травматизму;
Кт - коефіцієнт тяжкості травматизму;
МНК - метод найменших квадратів;
Н- - акт розслідування нещасного випадку за формою Н-;
Н- - повідомлення про наслідок нещасного випадку за формою Н-;
СКВ - середньоквадратичне відхилення;
СОП - служба охорони праці;
-ТНВ - звіт про травматизм на виробництві за формою -ТНВ;
ЕОМ - електронно-обчислювальна машина;
АРМ - автоматизоване робоче місце;
АСУ - автоматизована система управління;
ІАС - інформаційно-аналітична система.
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний стан охорони праці в Україні викликає серйозне занепокоєння. Щорічно майже тис. осіб стають інвалідами, чисельність пенсіонерів унаслідок трудового каліцтва перевищила тис. осіб, щорічна загальна сума виплат на фінансування пільгових пенсій з трудового каліцтва, відшкодування заподіяної шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві та інших виплат, пов'язаних із незадовільними умовами, перевищує млрд. грн. [].
Чорна металургія є однією з найбільш небезпечних і шкідливих галузей економіки []. На сучасних металургійних підприємствах України в умовах, які не відповідають вимогам норм та правил охорони праці, працюють більш % робітників, на кожному підприємстві значний рівень травматизму та професійних захворювань, систематично мають місце нещасні випадки з тяжкими та смертельними наслідками. Тільки за період з по роки отримали травми працівників металургійної галузі, з яких - із смертельним наслідком. Смертельний травматизм зріс з випадків у р. до випадків у р. У р. сталося групових нещасних випадків, під час яких травмовано працівників, з них - смертельно. Протягом р. сталося групових нещасних випадків, під час яких травмовано працівників, з них - смертельно.
На металургійних підприємствах Донецької та Луганської областей зросла кількість травмованих працівників, причому у р. майже % нещасних випадків із смертельними наслідками сталися з організаційних причин. Залишається високим рівень загального травматизму, так на підприємствах металургійної промисловості у Донецькій області працювало у р. працівників, з яких було травмовано, у Луганській області відповідно з працівників постраждало . У зв'язку зі зростанням смертельного травматизму у ВАТ "Маріупольський МК ім. Ілліча" з березня по квітня р. було запроваджено локальний особливий режим державного нагляду, який дозволив у результаті обстеження цехів виявити порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що спричинило призупинення роботи агрегатів, машин та механізмів і притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб.
У травні р. на Колегії Держгірпромнагляду було розглянуто питання "Про стан охорони праці та промислової безпеки у ВАТ "ММК "Азовсталь" і її рішенням робота з охорони праці та промислової безпеки на цьому підприємстві визнана незадовільною. Така ж оцінка була визначена відносно роботи керівників вищезазначених підприємств щодо проведення профілактичних заходів для запобігання нещасним випадкам і аваріям на виробництві [].
На металургійних підприємствах на рівень травматизму впливає велика кількість чинників, які діють у взаємному зв'язку і обумовленості. Тому організаційна структура забезпечення охорони праці повинна бути досить оперативною та враховувати комплексну дію усіх виробничих чинників, які впливають на неї, своєчасно виявляти, робити їх аналіз, оцінку і прогноз та не допускати травмонебезпечних ситуацій.
Таким чином, попередження виробничого травматизму на металургійних підприємствах на основі удосконалення методів його аналізу та прогнозу є актуальною науково-технічною задачею.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до державних програм "Поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на - рр." та на - рр., затверджених Постановами Кабінету Міністрів України від р. № та від р. № -р. Робота пов'язана з виконанням госпдоговірної теми № / № держ. реєстрації U "Розробка та освоювання раціональної технології використання конверторного шлаку у мартенівській плавкі після його попередньої підготовки" (ВАТ "ММК "Азовсталь", р.).
Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи є попередження виробничого травматизму у металургійному виробництві шляхом удосконалення методів аналізу та прогнозу показників виробничого травматизму. Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі:
Удосконалити методологію дослідження виробничого травматизму як сукупність комплексного аналізу і прогнозу даного явища.
Розробити додаткові показники оцінки стану охорони праці. Удосконалити механізм стимулювання профілактики виробничого травматизму та профзахворюваності.
Виконати експериментальні дослідження виробничого травматизму на підприємствах металургійної галузі у відповідності з методологічними принципами однофакторного і багатофакторного регресійного аналізу та прогнозу.
Розробити програмне забезпечення інформаційно-аналітичної системи, яка дозволить автоматизувати процес одержання математичних моделей значущих показників виробничого травматизму, що є основою для прогнозу і розробки оптимальних рішень з попередження травматизму.
Об'єкт дослідження - виробничий травматизм на металургійних підприємствах.
Предмет дослідження - методологічні та прикладні аспекти попередження травм на металургійних підприємствах
Методи дослідження. Під час проведення досліджень використовувались теоретичні та експериментальні методи досліджень: методи математичної статистики і теорії ймовірності; дисперсійний та регресійний математичний аналіз динамічних рядів показників виробничого травматизму; багатофакторний аналіз показників виробничого травматизму; метод аналізу взаємозв'язку між факторами на підставі таблиць взаємної спряженості.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
1. Удосконалено методологію дослідження виробничого травматизму використанням методу аналізу взаємозв'язку між факторами, які впливають на стан травматизму і непараметричних критеріїв, що дозволяє для підвищення достовірності шляхом синтезу декількох прогнозів визначити ступінь впливу факторів і врахувати її при побудові прогнозної моделі травматизму.
2. Вперше розроблено додатковий показник оцінки стану охорони праці з використанням мотиваційного механізму щодо безтравматичної праці персоналу і розрахункового показника працездатності, що удосконалює механізм стимулювання профілактики виробничого травматизму побудовою шкали ранжирування під
розділів в часовому інтервалі, який аналізується, і створенням системи заходів по заохоченню та покаранню колективів за рівень роботи з профілактики травматизму.
3. Удосконалено програмне забезпечення інформаційно-аналітичної системи можливістю побудови декількох математичних моделей прогнозу виробничого травматизму з наступним вибором найбільш адекватної моделі, яке є основою для розробки профілактичних заходів.
4. Обґрунтовано класифікацію заходів, спрямованих на попередження нещасних випадків, яка дозволяє визначенням обставин і причин нещасних випадків оптимізувати типові заходи з конкретизацією просторових та часових характеристик.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблений програмний комплекс ІАС СУОП, методику стимулювання профілактики виробничого травматизму та профзахворюваності було впроваджено на ВАТ "ММК ім. Ілліча", ВАТ "ММК "Азовсталь".
Результати дисертаційного дослідження, що стосуються методів аналізу, прогнозу та попередження виробничого травматизму використовуються в навчальному процесі у Маріупольському державному гуманітарному університеті при викладанні дисципліни "Основи охорони праці".
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно сформульовані ідея, задачі досліджень і наукові положення роботи. Внесок в роботи, виконанні у співавторстві з іншими авторами, полягав в обґрунтуванні методики аналізу і прогнозування показників виробничого травматизму; розробленні методики аналізу взаємозв'язку між факторами, що впливають на виробничий травматизм, визначенні імовірнісних показників оцінки травмонебезпеки; обґрунтуванні використання імовірнісних характеристик частоти нещасних випадків для аналізу та прогнозування.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи заслуховувалися та обговорювалися на :
VІІ-ІХ Підсумкових науково-практичних конференціях викладачів МДГУ "Актуальні проблеми науки та освіти" (м. Маріуполь, МДГУ, - рр.); ХІІІ Регіональній науково-технічній конференції (м. Маріуполь, ПДТУ, р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки" (м. Запоріжжя, ЗДГУ, р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів" (м. Запоріжжя, ЗДГУ, р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Системний аналіз і управління" (м. Запоріжжя, ЗДГУ, р.);
Публікації. Наукові та прикладні результати дисертації опубліковано у наукових працях, у т.ч. статтях у фахових виданнях України, доповідях і тезах конференцій.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох
розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і трьох додатків. Дисертація має загальний обсяг сторінок машинописного тексту, включаючи сторінок основного тексту, рисунка, таблиці, список
- Київ+380960830922