змістовної сторони мови, окремих слів), тобто символізму на рівні тексту, вдалося розкрити природу плюралізму ідей у галузі права й держави. Системно-структурний метод допоміг реконструювати систему поглядів М.І. Палієнка на державу та право в їх концептуальному зв'язку.
Застосування принципу єдності історичного і логічного методів знайшло вираз у поєднанні "портретного", хронологічного і тематично-проблемного способів дослідження. "Портретний" спосіб дослідження виявився в тому, що серед плеяди вчених-правознавців зосереджено увагу на політико-правовому "портреті" одного з них. Хронологічне висвітлення дозволило історично конкретніше й повніше розкрити послідовність і своєрідність процесу формування концепції суверенітету М.І. Палієнком, а також специфіку його політико-правових переконань, характер їх органічного зв'язку з конкретною історичною епохою. Хронологічно послідовний розгляд матеріалу супроводжувався теоретичним, тематично-проблемним висвітленням державно-правових поглядів М.І. Палієнка, дослідженням їх теоретико-пізнавальної значущості, а також аспектів зв'язку його концепції з сучасністю.
У дослідженні використаний методологічний і теоретичний потенціал сучасних вітчизняних і зарубіжних теоретиків права, істориків держави та права, правових і політичних учень, таких як Г. Александренко, С. Алексєєв, М. Аржанов, Б. Бабій, В. Виноградов, В. Грабарь, Р. Гринюк, В. Дудченко, В. Зорькін, М. Козюбра, А. Корнєв, О. Кудінов, Й. Левін, О. Левченков, М. Марченко, І. Матвієнко, В. Нерсесянц, О. Панченко, О. Петришин, Д. Прокопов, Ю. Римаренко, О. Скакун, О. Скрипнюк, О. Тимощук, І. Усенко та інших.
У роботі широко залучені теорії чи окремі ідеї представників різних правових шкіл, які тією чи іншою мірою вплинули на погляди М.І. Палієнка (Ж. Боден, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтеск'є, Г. Гегель, М. Драгоманов, Л. Петражицький, Ф. Тарановський та ін.), або розвинулися пізніше та у тій чи іншій частині співзвучні з ними (Е. Аннерс, Ж.-Л. Бержель, Г. Берман та ін.).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній історико-правовій науці на монографічному рівні комплексно досліджені погляди на державу та право вітчизняного правознавця М.І. Палієнка.
Новизну конкретизують наступні положення та висновки:
уперше:
- зібрана, систематизована документальна база дослідження - невідомі та маловідомі праці вченого, матеріали періодики того часу, архівні документи, частина з яких введена автором у науковий обіг;
- визначено систему провідних ідей (розподілення влади, народний суверенітет, правова держава, права людини тощо), що склали основу концепції М.І. Палієнка;
- запропонована періодизація розвитку політико-правового світогляду вченого. Його творчість припадає на періоди дорадянський (стояв на позиціях лібералізму й демократизму) і радянський (виявляв лояльність до нової влади, але не втратив основних первинних ідей). Дорадянський період творчості М.І. Палієнка
розділено на такі підперіоди: ) час служби в Київському університеті Святого Володимира (- рр.); ) викладання в Демидівському юридичному ліцеї м. Ярославль (- рр.); ) викладання в Харківському університеті (- рр.);
- розкрито методологічні позиції М.І. Палієнка шляхом здійснення всебічного аналізу різноманітних (юридичних, філософських) теоретичних і емпіричних джерел в його інтерпретації та спростована започаткована в радянській юридичній науці точка зору про виключну схильність ученого до формально-догматичного методу;
- обґрунтовано, що погляди М.І. Палієнка на право складають цілісну, синтетичну, концепцію, у рамках якої здійснено відхід від класичного раціоналізму й використана методологія пізнання права, що включає усі способи освоєння реальності юридичної матерії (раціональні, інтуїтивні, споглядальні, дослідні й т.д.), які притаманні природній, позитивістській, соціальній, психологічній теоріям;
набули подальшого розвитку:
- внесок М.І. Палієнка у вітчизняну юридичну науку першою фундаментальною розробкою проблеми суверенітету - визначенням змісту його основних аспектів (внутрішній та зовнішній); ознак суверенітету, зокрема єдності й неподільності як визначальної характеристики держави; видів суверенітету в залежності від його носія: народ, держава;
- підходи М.І. Палієнка до співвідношення сторін суверенітету (внутрішню й зовнішню), коли внутрішній суверенітет означає панування і необмеженість держави в межах своїх кордонів, а зовнішній - відсутністю такого панування і обмеженням міжнародними договорами та звичаями; їх відповідність сучасному розумінню;
- класифікація критеріїв, запропонованих вченим для розрізнення монархій і республік (участь народу в організації і діяльності державної влади); монархій - дуалістичних і конституційних парламентарних (відповідальність уряду перед парламентом); республік - представницьких (парламентарних) і з прямим правлінням (характер організації в них урядової влади);
- обґрунтування еволюції поглядів М.І. Палієнка на федеративний державний устрій, його перехід від ідеї про федерацію як союз держав, побудований на принципі децентралізації шляхом запровадження територіально-господарських автономій (дорадянський період), до ідеї про федерацію як союз демократичних республік з широким місцевим самоврядуванням (радянський період);
удосконалено положення про те:
- що, М.І. Палієнко будучи прихильником ідеї правової держави створив власну концепцію, у якій провідними є раціоналістичні елементи - залежність правової держави від форми державної влади й характеру взаємодії влад (законодавчої і виконавчої) та ступеня зв'язаності влади правом;
- проблему походження права М.І. Палієнко вирішує, базуючись на синтезі провідних ідей існуючих правових теорій, але не шляхом їх механічного підсумовування, а пошуком об'єднуючої бази, яку вбачає у духовній сутності людини (внутрішній генезис права), й у соціальному середовищі та владі (її авторитеті), породженій цим середовищем (зовнішній генезис права);
- що розуміння М.І. Палієнком сутності права не є одномірним, а розкривається через такі його властивості як нормативність, визначеність, регулятивність, загальність, волевстановленість, справедливість, примусовість; а також консерватизм, формалізм, символізм - ознаки, які набуває право в історичному розвитку;
- погляди на право (в значній своїй частині) зберігають теоретико-методологічне значення для сучасності завдяки здійсненому ним відходу від одномірності і партикуляризму, запрограмованого в усіх типах праворозуміння, і наближенню до синтетичної (інтегрованої) теорії.
Науково-практичне значення одержаних результатів. Основні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:
в подальшій науково-дослідній роботі для опрацювання методологічної і концептуальної своєрідності вітчизняної думки та її наступного поглибленого вивчення;
- у дієвому сучасному формуванні морального суспільства як основи правової держави;
- у сфері правового виховання для підвищення обізнаності громадян з питань української наукової державно-правової спадщини;
- у навчальному процесі при розробці лекційних курсів, семінарських занять, спецкурсів, а також при написанні курсових, дипломних, магістерських робот з історії вчень про державу і право, української політико-правової думки, теорії права та держави, конституційного права, соціології права, філософії права.
Апробація результатів роботи. Дисертаційне дослідження виконано й обговорено на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Харківського Національного університету внутрішніх справ. Основні положення, висновки й рекомендації дисертації викладалися на наступних науково-практичних конференціях: "Природа, право і держава: історико-юридичні аспекти" (XVI Міжнародна історико-правова конференція, м. Ялта, - вересня р.); Круглий стіл, присвячений "-річчю ухвалення ІІІ Універсала та проголошенню Української Народної Республіки" (Засідання круглого столу на кафедрі історії та теорії держави і права Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ, м. Сімферополь, листопада р.); "Регіональні спекти історико-правових досліджень" (XVII міжнародна історико-правова конференція, м. Донецьк, травня - червня р.); "Проблеми протидії злочинності: історико-правовий аспект" (XVIIІ міжнародна історико-правова конференція, м. Сімферополь - вересня р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у наукових статтях, шість з яких опубліковано в наукових виданнях, визначених в переліку, затвердженому ВАК України.
1. Пашнєва В. А. Погляди академіка М.І. Палієнка на проблеми інституту громадянства в контексті сучасності / В. А. Пашнєва // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - . - Вип. . - С. -2.
2. Пашнєва В. А. Проблеми державного суверенітету у творчості М.І.Палієнка / В. А. Пашнєва // Вісник НУВС. - . - Вип. . - С. -3.
3. Пашнєва В.А. Національні меншини - як складова міграційних процесів сучасної України / В. А. Пашнєва // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. - Сімферополь. - . - Вип. 8. - С. -5.
4. Пашнєва В. А. Погляди академіка М.І. Палієнка на господарсько-культурну автономію, як форму реалізації інтересів національних меншин / В. А. Пашнєва // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия "Юридические науки". - . - Том (). - №2. - С. -9.
5. Пашнева В.А. Взгляды Н. Палиенко на происхождение и сущность права: материалы XVI международной историко-правовой конференции ["Природа, право і держава: історико-юридичні аспекти"], (Ялта, - сентября г.) / Міжнародна асоціація істориків права [та ін.]. - Сімферополь: Доля, . - С. -2.
6. Пашнева В.А. Вклад академика Н.И. Палиенко в развитие правовой науки в Украине в Советский период / В. А. Пашнева // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия "Юридические науки". - . - Том (). - №3. - С. -1.
7. Пашнева В.А. Основні аспекти концепції правової держави в трудах академіка М.І. Палієнка / В. А. Пашнева // Вісник НУВС. - . - Вип. № . - С. -2.
8. Пашнева В.А. Вклад Н.И.Палиенко в развитие концепции правового государства: матеріали ХVІІ міжнародної історико-правової конференції ["Регіональні аспекти історико-правових досліджень"], (Донецк, травня- червня р.) / Донецький юридичний інститут [та ін.]. - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідорена, . - С. -2.
9. Пашнєва В.А. Становлення юридичного світогляду академіка М.І. Палієнко (кінець ХІХ - поч. ХХ ст.) : зб. наук. праць за матеріалами ХVІІІ міжнародної історико-правової конференції ["Проблеми протидії злочинності: історико-правовий аспект"], (Стерегуще, - вересня р.) / Міжнародна асоціація істориків права [та ін.]. - Сімферополь : Доля, . - С. -0.
Структура дисертації визначена її предметом, завданнями й логікою дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох
розділів, десяти під
розділів (з висновками), загальних висновків, списку використаних джерел і літератури. Загальний обсяг дисертації складає сторінок, з них основного тексту сторінок. Список
- Київ+380960830922