Змістово-процесуальний критерій:
сформованість та характер засвоєння науково-теоретичних і практичних знань, що
характеризують сформованість політичної культури:
високий (повні та глибокі, усвідомлені та дієві політичні знання, творчий
характер засвоєння);
достатній (несформованість системи політичних знань, реконструктивний характер
засвоєння);
низький (відсутні або поверхові, безсистемні політичні знання, репродуктивний
характер засвоєння);
+,
+,
+,
+,
+,
-,
+,
+,
-,
+,
+,
-,
загальнополітичні вміння:
Продовж. табл. 2.
високий (правильно відтворює логіку і послідовність подій, вчинків, установлює
й усвідомлює причини зв’язку між ними, вдосконалює і переносить уміння в
педагогічну практику);
достатній (виявляє суб’єктивні труднощі в процесі виховної діяльності;
відтворює неповний обсяг дій, порушує порядок їх виконання, не завжди
установлює й усвідомлює причини зв’язку між діями);
низький (допускає багато помилок у процесі формування вмінь, не виправляє їх);
професійна компетентність щодо здійснення політичного виховання учнів:
високий (повне і глибоке теоретичне опанування методикою політичного виховання
молодих поколінь; творчий характер її застосування на практиці);
достатній (несформованість системи політичних знань, необхідних для ефективного
виконання вчителем виховних функцій, репродуктивно-творчий характер
застосування професійних умінь);
низький (відсутні або поверхові, безсистемні знання щодо методики політичного
виховання, невміння застосовувати їх на практиці)
+,
+,
-,
+,
+,
-,
+,
+,
-,
+,
+,
-,
+,
+,
-,
+,
+,
-,
+,
+,
-,
+,
+,
-,
Особистісно-рефлексивний критерій:
вияв майбутнім учителем як носія політичної культури професійних якостей у
навчально-виховному процесі (політична зрілість, гуманізм, громадянськість,
ініціативність, чесність, гідність, відповідальність, самокритичність,
адекватна самооцінка, об’єктивність, толерантність):
стійкий;
ситуативний;
уміння здійснювати рефлексію:
+,
-,
+,
-,
+,
-,
+,
-,
високий (постійно прагне до професійно-педагогічної рефлексії, вільно володіє
аналітико-рефлексивними вміннями);
середній (недостатньо усвідомлює важливість процесу професійно-педагогічної
рефлексії);
низький (не вміє аналізувати причини невдач у процесі здійснення функцій
вихователя);
самооцінка:
+,
-,
-,
+,
-,
-,
+,
-,
-,
+,
+,
-,
адекватна;
завищена;
занижена
+,
+,
-,
+,
-,
-,
+,
-,
-,
+,
+,
-,
Таблиця 2.
Узагальнені результати динаміки рівнів сформованості політичної культури
майбутніх учителів (у %)
Групи
Рівні
Е ( осіб)
Е ( осіб)
Е ( осіб)
К ( осіб)
Конст.
етап
Контр.
етап
Конст.
етап
Контр.
етап
Конст.
етап
Контр.
етап
Конст.
етап
Контр.
етап
Репродуктивно-творчий
Репродуктивний
,
Елементарний
,
Рис. 2. Приріст творчо-репродуктивного рівня сформованості політичної культури
майбутніх учителів ( у %)
Творчо-репродуктивний рівень сформованості політичної культури продемонструвало
в середньому , % студентів експериментальної групи проти , %
представників контрольної групи ( мали цілісність і повноту змісту базових
понять, широкі уявлення про основні поняття, високий рівень сформованості
громадянських якостей, активну громадянську позицію, мотивацію та спрямованість
до громадянської діяльності, освіти і самоосвіти).
Репродуктивний рівень зафіксовано в середньому в , % студентів
експериментальної групи і в , % студентів контрольної групи (мали чітку
систему основних теоретичних знань з проблеми, уявлення про основні базові
поняття, високий рівень сформованості окремих громадянських якостей, уявлення
про реалізацію громадянської позиції, спрямування до самоосвіти та прагнення до
активної громадянської діяльності майже не виявлені).
Елементаргий рівень – в експериментальній групі продемонстрували в середньому
,% студентів, причому в експериментальній групі Е, де забезпечувалася
цілісність процесу формування громадянськості майбутніх учителів цей показник
виявився найнижчим – , % проти , % (група Е) і , % (група Е). У
контрольній групі цей показник склав , % студентів (схематичні, поверхові
знання основних понять, низький рівень сформованості основних громадянських
якостей, відсутня активна громадянська позиція та мотивація до активної
громадянської діяльності, несформовані вміння та навички громадянської
діяльності).
Отже, експериментальна робота мала позитивний характер, підтвердила припущення,
що реалізація теоретичних положень, обґрунтованих у першому
розділі дисертації,
сприятиме оптимізації процесу формування політичної культури в майбутніх
учителів. Одержані результати дозволяють стверджувати, що гіпотеза
дослідно-експериментальної роботи в цілому підтверджена.
Подібний висновок підтверджується результатами застосування усіх методик
діагностики рівня сформованості цього утворення та порівняльним аналізом
одержаних даних з аналогічними показниками контрольної групи, представники якої
мали приблизно однаковий з експериментальною групою рівень політичної культури
на початку експерименту.
Отже, варіативність експериментальної роботи дозволила дослідити вплив кожного
з апробованих способів реалізації моделі забезпечення формування політичної
культури майбутнього вчителя на її складові. Установлено, що всі моделі
дозволили отримати майже однакову позитивну динаміку всіх досліджуваних
показників, хоча студенти групи Е, де впроваджувалася комплексна модель,
показували більш стабільні результати в навчальній діяльності. Разом з тим
позитивна динаміка рівнів сформованості політичної культури майбутніх учителів
в експериментальних групах значно вища, ніж у контрольній групі (так, кількість
студентів з низьким рівнем політичної культури в експериментальних групах у
середньому зменшилась на ,%, тоді як у контрольній групі цей показник
складає ,%), що свідчить про ефективність експериментальної роботи.
Проведена дослідно-експериментальна робота не претендує на повноту та
вичерпаність розгляду досліджуваної проблеми. Потребують подальшої розробки
засоби умов забезпечення цілісності процесу формування політичної культури
майбутніх педагогів, пошуку нових ефективних особистісно-орієнтованих
технологій навчання і виховання майбутніх учителів, спрямованих на підвищення
ефективності цього процесу тощо.
Висновки до
розділу
Проведений педагогічний експеримент дозволив дійти таких висновків.
Результати пілотажного дослідження і констатувального етапу експерименту, які
засвідчили, що рівень сформованості політичної культури майбутніх учителів є
незадовільним, визначили основні напрями формувального експерименту, який був
організований у варіативний спосіб за різними напрямами: ) реалізація моделі
переважно в навчальному процесі (варіант А); ) залучення студентів у виховну
позааудиторну роботу громадсько-політичної спрямованості та роботу в органах
студентського самоврядування (варіант В); ) реалізація моделі в цілісному
навчально-виховному процесі (варіант С).
Експериментально доведено, що всі способи реалізації запропоновані моделі
ефективні, проте різною мірою впливають на структурні компоненти політичної
культури майбутніх учителів. Найвищу загальну результативність зафіксовано в
разі реалізації моделі за варіантом С, про що свідчить приріст
творчо-репродуктивного рівня сформованості політичної культури. Так, в
експериментальній групі Е приріст цього показника склав +,%, тоді як у
групі Е - +,% , Е - +,% , у контрольній групі К - +,
Отже, вивчення результатів формувального експерименту доводять правильність
гіпотези дослідження.
Реалізація моделі за варіантом А дозволила отримати найбільший приріст
політичних знань і теоретичної складової професійної компетентності майбутніх
учителів щодо здійснення політичного виховання молодих поколінь, найбільшою
мірою покращила політичне мислення студентів; у разі варіанту В у майбутніх
учителів найбільші позитивні зрушення спостерігались у діяльнісному і
суб’єктному блоках політичної культури; реалізація розробленої моделі за
варіантом С дозволила отримати значну позитивну динаміку всіх критеріїв і
показників.
Слід відзначити, що разом з отриманими позитивними зрушеннями за всіма
досліджуваними показниками, які отримано в разі реалізації моделі забезпечення
формування політичної культури майбутніх учителів за варіантом С, зафіксовано
окремі недоліки, як-от: по-перше, вияв окремих показників не завжди має
достатньо стійкий характер; по-друге, практична реалізація моделі в такий
спосіб потребує значних витрат часу і зусиль з боку як студентів, так і
викладачів.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та
дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:
1. На основі аналізу наукової літератури доведено, що в сучасних умовах
переходу до дійсної демократії, реальної участі народу в прийнятті політичних
рішень, багатопартійності і плюралізму думок зростає потреба у формуванні в
молодого покоління всебічної політичної освіченості, гнучкого політичного
мислення, навичок суспільно-політичної діяльності, іншими словами, формування в
молоді політичної культури. Вирішити ці завдання в змозі тільки соціально
зрілий вчитель із сформованою власною політичною культурою.
2. Політичну культуру вчителя визначено як складову його професійної культури,
що характеризує досягнення вчителя в засвоєнні політичних знань, умінь, норм і
традиції суспільно-політичної діяльності, які дозволяють вчителю регулювати
свої політичні дії, поведінку і виступають основою його готовності здійснювати
громадянське виховання молодого покоління.
У структурі політичної культури майбутнього вчителя виділено компоненти:
цільовий (система цінностей і цілей) , мотиваційний (система мотивів, що
актуалізують соціально-політичну активність), когнітивний (система
“політичних”знань,знання методики політичного виховання), переконав чий
(світогляд,ідеали, переконання, установки особистості), діяльнісний (система
вмінь, необхідних для здійснення соціально-політичної діяльності), рефлексивний
компоненти (уміння аналізувати, оцінювати, коригувати свою діяльність),
особистісні якості (гуманізм, громадянськість чесність, гідність,
відповідальність, об’єктивність, толерантність), які поєднали в чотири блоки:
аксіологічний, когнітивний, операційний та суб’єктний. Вони відбивають
розмаїття зовнішніх і внутрішніх зв’язків і відносин, ціннісних орієнтацій,
способів педагогічної діяльності і спілкування, професійного самовиховання
майбутнього педагога, що характеризують його політичну зрілість і політичну
компетентність.
3. Уточнено критерії і показники сформованості політичної культури майбутнього
вчителя, до яких віднесено: мотиваційно-ціннісний (соціальна спрямованість
мотивів, професійні мотиви, професійно-пізнавальний інтерес до оволодіння
політичною культурою, ціннісне ставлення до політичної культури вчителя та
оволодіння методикою політичного виховання); змістово-процесуальний
(сформованість та характер засвоєння науково-теоретичних і практичних знань, що
характеризують сформованість політичної культури, загальнополітичні вміння,
професійна компетентність щодо здійснення політичного виховання учнів);
особистісно-рефлексивний критерій (вияв майбутнім учителем як носієм політичної
культури професійних якостей у навчально-виховному процесі, , самооцінка).
4. Розроблено і впроваджено модель науково-технологічного забезпечення
формування політичної культури майбутнього вчителя, яка ґрунтується на
гуманістичному, системному, особистісно-діяльнісному, компетентнісному
концептуальних підходах і передбачає: забезпечення технологічних етапів процесу
формування політичної культури майбутнього вчителя в навчально-виховному
процесі (мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного,
аналітико-рефлексивного), застосування відповідного методичного інструментарію
(методів, форм, засобів, методик); створення необхідних педагогічних умов
(здійснення підготовки викладачів до формування політичної культури майбутніх
учителів; забезпечення громадянсько-політичної спрямованості змісту
навчально-виховного процесу шляхом внесення відповідних змін у зміст навчання і
позааудиторної роботи); постійне проведення педагогічного моніторингу.
5. Варіативність експериментальної роботи дозволила дослідити вплив кожного з
апрбованих способів реалізації моделі забезпечення формування політичної
культури майбутнього вчителя. Встановлено, що всі моделі дозволили отримати
майже однакову позитивну динаміку всіх досліджуваних показників, хоча
старшокласники групи Е, де впроваджувалася комплексна модель, показували більш
стабільні результати в навчальній діяльності. Разом з тим позитивна динаміка
рівнів сформованості політичної культури майбутніх учителів у експериментальних
групах значно вища, ніж у контрольній групі (так, кількість студентів з низьким
рівнем політичної культури в експериментальних групах у середньому зменшилась
на ,%, тоді як у контрольній групі цей показник складає ,%), що свідчить
про ефективність експериментальної роботи. Реалізація моделі за варіантом А
дозволила отримати найбільший приріст політичних знань і теоретичної складової
професійної компетентності майбутніх учителів щодо здійснення політичного
виховання молодих поколінь, найбільшою мірою покращила політичне мислення
студентів; у разі варіанту В у майбутніх учителів найбільші позитивні зрушення
спостерігались у діяльнісному і суб’єктному блоках політичної культури;
реалізація розробленої моделі за варіантом С дозволила отримати значну
позитивну динаміку всіх критеріїв і показників.
Слід відзначити, що разом з отриманими позитивними зрушеннями за всіма
досліджуваними показниками, які отримано в разі реалізації моделі забезпечення
формування політичної культури майбутніх учителів за варіантом С, зафіксовано
окремі недоліки, як-от: по-перше, вияв окремих показників не завжди має
достатньо стійкий характер; по-друге, практична реалізація моделі в такий
спосіб потребує значних витрат часу і зусиль з боку як студентів, так і
викладачів.
6. Розроблені навчально-методичні матеріали з питань формування політичної
культури майбутнього вчителя можуть бути використані в процесі професійної
підготовки студентів педагогічних ВНЗ різних рівнів акредитації.
Проблема формування політичної культури майбутнього вчителя не вичерпується
результатами виконаного дослідження. Потребують подальшої розробки засоби умов
забезпечення цілісності процесу формування політичної культури майбутніх
педагогів, пошуку нових ефективних особистісно-орієнтованих технологій навчання
і виховання майбутніх учителів, спрямованих на підвищення ефективності цього
процесу тощо.
Список
- Київ+380960830922