РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТІВ І ОПИС МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Характеристика об’єктів дослідження
У дисертаційній роботі досліджується забруднення ґрунту компонентами
мінеральних добрив та їх міграція у ґрунтовому середовищі за посередництвом
водного середовища.
Міграція – це процес проникнення води, рідких забрудників та розчинених речовин
у нижні шари ґрунтового середовища. Цей процес проходить постійно, частково під
дією сил земного тяжіння, частково молекулярної дифузії та атмосферних опадів.
Саме це спричиняє перенесення розчинених у ґрунтовому розчині мінеральних
речовин, нафтопродуктів, важких металів тощо на великі відстані [2, 57,
106-117].
Протягом усього часу перебування мінеральних добрив у ґрунтовому середовищі
проходить міграція їх компонентів. Постійний процес проникнення компонентів
добрив вглиб ґрунту – це процес молекулярної дифузії, що створює неперервний
потік добрив вертикальним профілем ґрунту і лімітується запасами ґрунтової
вологи. Одним із основних процесів, які сприяють підвищенню швидкості міграції
речовин вертикальним профілем ґрунту, є випадання атмосферних опадів. Під час
проведення експериментальних досліджень місцем дослідження вибрали Львівську
область, яка є добре забезпечена вологою і саме тут виникають ідеальні умови
для проходження процесу міграції. З одного боку, цей процес є частково
позитивним зокрема для сільського господарства, оскільки таким чином проходить
вертикальне і горизонтальне перенесення внесених мінеральних добрив. З іншого
боку, цей процес спричиняє швидке вимивання компонентів добрив у нижні
горизонти, що спричиняє забруднення підгрунтових та підземних вод, які мають
особливу цінність як джерело питної води. Крім того разом із поживними
речовинами із ґрунту вимиваються баластові речовини і забрудники, які не
вступають у реакцію з компонентами ґрунту і не перетворюються на малорозчинні
сполуки [2, 57, 70, 118-120].
Для того, щоб оцінити міграцію добрив у Львівській області, слід звернути увагу
на метеорологічні умови області. Клімат області помірно-континентальний, що
характеризується невеликими різницями температур літа і зими та високою
відносною вологістю. Зима відносно тепла, з частими відлигами, літо тепле, але
не жарке, іноді прохолодне (особливо у Карпатах). Для клімату Львівщини
характерна висока хмарність, обложні дощі, інтенсивність яких досягає 0,10-0,30
мм/хв, та літньо-осінні паводки. Кількість опадів перевищує величину
випаровування. Середньорічні температури повітря дорівнюють 5,2-8°С. Для усіх
зимових місяців характерна велика мінливість температури повітря. Середня
температура на Львівщині складає -4°C у січні і +18,2 ... +18,7°C у червні.
Тривалість безморозного періоду 260-270 днів на рівнині й 140-150 днів у горах.
Кількість опадів на малому Поліссі 641-742 мм на рік, Передкарпатті – 685-773
мм, у горах – до 1000 мм. Хмарність – 66% днів на рік. Основна кількість опадів
(60%) випадає протягом травня – вересня. Найбільш дощові літні місяці.
Випадання опадів по території нерівномірне і кількість їх зменшується з заходу
на південний схід [121, 122].
Наприклад, протягом 2006 року кількість опадів у Львівській області становила
827,9 мм, що на 24% більше за середньорічний рівень. Найбільша кількість опадів
припала на липень-серпень (90-140 мм за місяць), найменша – на січень – лютий
(24-40 мм за місяць). Сніговий покрив нестійкий, встановлюється в грудні,
сходить у березні. Тривалість стійкого снігового покриву на території області
коливається від 1,5 до 2,5 місяців. В основному у другій половині березня
територія області звільняється від снігового покриву. Тривалість періоду
сніготанення коливається в середньому від 20 до 30 діб [122, 123].
Отже, аналізуючи кліматичні умови, можна зробити висновок, що оскільки
кількість опадів, включаючи сніг, є досить значною, існує велика ймовірність
тощо, що мінеральні добрива, які залишилися у ґрунті на осінньо-зимовий період,
будуть вимиті із родючого шару ґрунту під час випадання інтенсивних осінніх
дощів і частих зимових відлигах. Крім того, період сніготанення триває близько
місяця, що створює сприятливі умови міграції компонентів добрив, а особливо
нітратів у весняний період. Через те, що основна кількість опадів припадає на
травень-вересень, це сприяє вимиванню нітратів із добрив навіть під час
проведення підживлення ними сільськогосподарських культур.
Під час дослідження процесу міграції не можливо розділити окремо компоненти
ґрунтового середовища (ґрунт, вода і мінеральне добриво), оскільки вони тісно
пов’язані між собою.
Виділимо, у першу чергу, воду, забруднення якої викликає екологічну небезпеку.
Вода є основою життя усіх живих організмів на Землі, тому її якість і чистота є
основними показниками безпечного існування. У природі постійно відбувається
обмін вологою між гідросферою, атмосферою і земною поверхнею, що складається з
процесів випадання опадів, які частково випаровуються, частково утворюють
тимчасові та постійні водотоки й водойми, частково просочуються в землю і
утворюють підземні води, а також перенесення водяної пари в атмосфері та її
конденсація. Опади у будь-якому їх виді забезпечують зволоження ґрунтового
середовища і поповнення водою наземних та підземних водних об’єктів. Згідно з
літературними даними водний баланс опадів, які випадають на суходіл (ґрунтове
середовище), можна розділити на [2, 71, 124]:
1 – воду, яка затримується кронами дерев (» 30%);
2 – поверхневий змив (» 5%);
3 – випаровування і використання трав’янистою рослинністю (»10%);
4 – внутрішньо ґрунтовий стік (» 10%);
5 – використовується кореневими системами (»30%);
6 – стікання у підгрунтові води (
- Київ+380960830922