РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для вирішення поставлених в роботі задач поряд із загальноприйнятими
дослідженнями (загальний аналіз крові, сечі, цукор крові, остаточний азот,
дослідження на TORCH-інфекцію, ЕКГ, АТ) проведені і інші дослідження.
Проведений клініко-сатистичний аналіз історій пологів жінок з хронічними
захворюваннями печінки та шлунково-кишкового тракту за матеріалами двох
пологових будинків м.Тернопіля за останні 10 років.
Для оцінки клінічних результатів проведених досліджень була розроблена
спеціальна карта, до якої заносилися основні особливості преморбідного фону,
клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального
періоду.
Ехографічні дослідження під час вагітності проводили апаратом “Toshiba SAL-150”
(Японія); “Aloka SSD-260” (Японія) та Acuson 128 (США) за допомогою
трансабдомінального сканування датчиком по 5,0 МгГц та 3,5 МгГц. Серед основних
плацентографічних змін виділяли: варикозне розширення судин плаценти; набряк
плаценти; контрастування базальних пластин; гіпер- та гіпотрофію плаценти.
Динаміку внутрішньоутробних розмірів плода під час вагітності визначали за
основними фетометричними параметрами при ультразвуковому скануванні на тому ж
апараті. Враховували такі розміри плодові: довжину стегнової кістки, плечової,
ліктьової та променевої, великої і малої гомілкової; діаметр живота;
поперечний, передньо-задній та серединний розміри грудної клітини;
біпарієтальний, лобово-потиличний; периметр та площу голівки.
Кардіотокографічні дослідження проводилися на кардіомоніторі фірми “Robotron”
(ФРН). Запис кардіотокограми (КТГ) проводилася протягом 20 хвилин у першу
половину дня після їжі в положенні вагітної на лівому боці. Характер серцевої
діяльності плода оцінювався по базальній частоті, амплітуді коливань, частоті
осциляцій, акцелерацій, децелерацій та рухової активності плода. При оцінці КТГ
розглядалась наявність реактивного або нереактивного нестресового тесту (НТ).
Реактивним вважався тест при наявності в запису двох або більше акцелерацій
тривалістю не менше двох та більше акцелерацій тривалістю не менше 15 секунд та
амплітудою до 15 ударів у хвилину та більше кожна. Тест, що не відповідає
вказаним критеріям, вважається нереактивним.
При вивченні гормональних взаємовідношень у системі мати-плацента-плід
дослідження гормонів (естріол, прогестерон, хоріонічний гонадотропін,
плацентарний лактоген, кортизол і пролактин) проводили радіоімунологічним
методом з використанням спеціальних наборів КІТ фірми “CEA-IRE SORY” (Франція),
точність та чутливість якого, відносна швидкість виконання аналізу та
можливість постановки масових визначень роблять цей метод особливо цінним.
Для оцінки стану системного імунітету вивчали субпопуляції В-лімфоцитів (CD20+;
CD23+) та Т-лімфоцитів (CD3+; CD4+; CD8+; CD16+) радіоімунологічним методом з
використанням моноклональних антитіл [95].
Використаний метод мембранної імунофлюоресценції на підставі гідриномних
моноклональних антитіл до лейкоцитарних диференційованих антигенів і антигенів
активації серії LT підприємства “Сорбент” (Інститут імунології РАМН, Москва),
специфічність яких підтверджена на V Міжнародній робочій нараді по
диференційованим антигенах лейкоцитів людини (3-7 листопада 1993, Бостон,
США).
Вміст лізоциму в сироватці крові проводили за загальноприйнятою методикою
[95].
Біохімічне дослідження плазми крові складалося у визначенні основних показників
ліпідного, вуглеводного і білкового обміну (креатинін, сечовина, тимолова і
сулемова проби, загальний білірубін, кон’югований білірубін, холестерин,
в-ліпопротеїди, тригліцериди, лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ, ЛДГ), а також у
вивченні вмісту основних параметрів водно-сольового і мінерального обміну
(калій, натрій, кальцій, хлориди, залізо і мідь). Всі дослідження виконувалися
в біохімічній лабораторії на аналізаторі “МЕФАН 8001” та на ФЕК за
загальноприйнятими методиками [132].
Ми вивчили основні показники гемостазу (гематокрит, активований частковий
тромбопластиновий час (АЧТЧ) (метод M.J.Larrien, C.Weilland), протромбіновий
час (протромбіновий індекс) (метод A.J.Quick), тромбіновий час, вміст
фібриногену за методом Р.А.Рутберг.
Поряд з цим вивчалися: етаноловий тест, який визначає високомолекулярні похідні
фібриногену: розчинні фібрин-мономерні комплекси, продукти розщеплення
фібриногену і відноситься до паракоагуляційних тестів; протамінсульфатний тест
(ПСТ), який викликає звільнення фібрин-мономеру з його розчинних комплексів із
наступною полімеризацією, а також осадження ранніх продуктів розщеплення
фібриногену/фібрину; визначення кількості тромбоцитів, які виконують п'ять
основних функцій: гемостатичну, ангіотрофічну, підтримку спазму судинної
стінки, участь у повторній гемостатичній ретракції, виділення судинного
фактору, що сприяє міграції фібробластів і ін.
Спонтанна агрегація тромбоцитів обчислювалася по формулі:
де САТ – спонтанна агрегація тромбоцитів; Тр – тромбоцити.
У нормі цей показник складає від 0 до 20%. Збільшення його більш 20% свідчить
про схильність до тромбозів, гіперагрегації, спостерігається при ДВЗ-синдромі,
тромбоген-ному ризику і порушеннях мікроциркуляції.
Рівень СМ є найбільше прийнятим маркером ендотоксемії. З пула СМ можна виділити
олігопептиди з високим змістом дікарбонових амінокислот, цистеїну, лізіну і
гліцину і з низьким змістом ароматних амінокислот, а також вуглеводні
компоненти, з'єднання глюкуронової кислоти й олігоцукру. Деякі виділені зі СМ і
ідентифіковані пептиди являють собою продукти деградації сироваткових білків.
Крім т
- Київ+380960830922