РОЗДІЛ 2
МЕНЕДЖМЕНТ У КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
2.1. Специфіка трансформаційних процесів в українському суспільстві
Кінець двадцятого сторіччя з новою силою сколихнув процеси, що носять
глобальний характер. “Весь світ затамувавши подих спостерігав, як імперія, що
нараховує півстолітню історію, основану на радянській владі у Східній Європі,
раптово розклеїлася у 1989 р. Безнадійно втрачений для західної технології,
потребуючий пожвавлення своєї проїденої іржею економіки Радянський Союз сам
поринув у період хаотичних змін” [107] [1) [107] Тоффлер Э. Метаморфозы власти:
Пер. с англ. / Э.Тоффлер. – М.: АСТ, 2002. – C.24.]). Так або інакше у низці
таких змін особливе місце займають трансформаційні процеси, що торкнулися,
практично усіх сфер життя людства: загинула система континентального масштабу
(соціалістичний табір з його економічної (РЕВ) і військової організаціями
(Варшавський договір), розпався і її стрижень – Радянський Союз, світові
енергетичні і фінансові кризи стали тлом для світової гегемонії США. На гребені
цих процесів відродилася суверенна українська держава. Вона стала перед цілим
сонмом проблем, вирішувати, які воно виявилося змушене будучи перевантаженої ще
й успадкованими проблемами [108]
У різноманітних дослідженнях і публікаціях, що побачили світ після серпня 1991
року, наше суспільство дістало назву «пострадянське», «посттоталітарне»,
«посткомуністичне» і т.п.[109].
Причина цього в тому, що процеси, які відбуваються в державах, якы виникли
після розпаду СРСР і краху соціалістичного табору, важко позначити якимось
одним терміном [110].
Демократична революція, що назрівала в 1989 – 1990 р. у СРСР і спрямовувалась
проти влади номенклатури, не відбулася, а революційний підйом був замінений
реформами «зверху» в інтересах тієї ж номенклатури.
Саме тому, говорити про процеси, що відбуваються нині в Україні доцільно у
форматі поняття «трансформація», за тих умов, що ми маємо справу зі стихійною
трансформацією попереднього соціального устрою без чіткої й однозначної
визначеності напрямку змін. Як відзначає Т.І. Заславська, концепція
трансформації підкреслює, що зрушення, які відбуваються в суспільстві, залежать
не тільки від дій верхнього, але також середнього і базового шарів суспільства,
а представники яких виходять із власних інтересів і діють в умовах не цілком
сформованого інституціонального середовища. При цьому, головними діючими
особами становляться правляча еліта в тісному зв'язку з бюрократією й активними
представниками масових суспільних груп, які, уособлюють середній клас, що
формується. Результативність процесу трансформації багато в чому залежить від
характеру сприйняття управлінських впливів найбільш масовими шарами суспільства
[111] [2) [111] Заславская Т.И. О социальном механизме посткоммунистических
преобразований России // Социологические исследования. – 2002. - № 7. – С.
4-5.]).
Процеси, що відбуваються в ході трансформації українського суспільства,
потребують найсерйознішого вивчення [112]. Особливо актуальна ця вимога у
світлі забезпечення соціальної адекватності менеджменту як практики управління
на всіх рівнях.
Соціальні зміни - процес закономірний і цілком природний. Суспільство не може
бути незмінним. Вирішення основного питання філософії стосовно до суспільства
передбачає розгляд таких категорій, як суспільне буття і суспільна свідомість.
Суспільне буття, а саме: матеріальні відношення людей до природи і один до
одного - виникають разом із становленням людського суспільства й існують
незалежно від суспільної свідомості. Суспільна свідомість розуміється як
духовна сторона історичного процесу, яка являє собою цілісне духовне явище, що
має певну внутрішню структуру. Воно включає різноманітні рівні (теоретичну і
повсякденну свідомість, ідеологію і суспільну психологію) і форми свідомості
(політичну і правову свідомість, мораль, релігію, мистецтво, філософію, науку)
[113]. Їх діалектичний зв'язок визначає розуміння зумовленості змін у
суспільній свідомості в результаті перетворень, що відбуваються у суспільному
бутті і навпаки. Але не завжди можливий розгляд змін як розвитку, тому що
останнє передбачає необхідність одночасного виконання умов необоротності,
спрямованості і закономірності зміни матеріальних та ідеальних об'єктів.
Соціальна динаміка як процес зміни в суспільному бутті і суспільній свідомості
відбувається як революційним, так і еволюційним шляхом.
Трансформація як термін застосовується для позначення процесу зміни формації.
Причому під формацією (від лат. - formatio - утворення, вид) розуміється
історично визначений щабель у розвитку людського суспільства, який
характеризується тільки йому властивим способом виробництва й зумовленими цим
засобом соціальними і політичними відносинами, юридичними нормами і закладами,
ідеологією. Зміна формації, «транс» (від лат. тrans - крізь, через) - перша
складова частина складних слів, що означає рух через якийсь простір,
перетинання його. У цьому випадку трансформація (від лат. тransformatio -
перетворення, перебудова), а трансформувати (від лат. тransformare -
перебудовувати, перетворювати, змінювати вигляд, властивість чого-небудь). Але
поняття «трансформація» не виражає прогресивних змін. Навіть у біології
«трансформізм» як система уявлень про зміну і перетворення форм тварини і
рослинного світу зарекомендував себе як такий, що ігнорує історичну
спадкоємність і поступальність у розвитку. Трансформізм передує еволюційним
уявленням про сутність процесу розвитку, у тому числі і суспільного.
Що ж на сьогодні характеризує наше суспільство, яке тра
- Київ+380960830922