Ви є тут

Конфлікти у діяльності працівників органів внутрішніх справ і шляхи їх подолання (соціально-психологічний аспект)

Автор: 
Ващенко Ірина Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0503U000310
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
КОНФЛІКТ ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ
СПРАВ
У цьому розділі послідовно висвітлюються особливості діяльності працівників
ОВС, ми сподіваємося, що це дозволить зрозуміти причини, види та специфіку
конфліктів, які виникають під час взаємодії працівників ОВС.
Досвід роботи працівників ОВС у різноманітних за своїм походженням конфліктах
показує, що ефективність оперативно-службової діяльності за таких обставин
значно знижується. Здебільшого виявляється слабке пристосування існуючих
структурних підрозділів ОВС до функціонування в умовах конфлікту (складна
оперативна обстановка), спостерігається повільність і недостатня організація
дій оперативного складу на початковій стадії розвитку подій.
Аналіз помилкових рішень працівників ОВС щодо розв’язання конфліктів вказує на
необхідність розвитку у них конфліктної компетентності. Наявність конфліктної
компетентності у працівників ОВС позначається на вивченні інтегральної й
диференціальної характеристик певного конфлікту, прогнозі його негативних
наслідків і виборі ефективного способу розв’язання, покращенні атмосфери та
продуктивності професійної діяльності працівників ОВС.
2.1. Загальна характеристика діяльності працівників ОВС
Органи внутрішніх справ – це органи, які існують у кожній країні й створюються
тільки, або головним чином, для охорони, захисту прав і свобод його громадян і
окремих особистостей. Вони виконують покладені на них функції, вирішують свої
специфічні завдання, але не ізольовано, а у взаємодії як з іншими
правоохоронними органами, так й іншими державними установами, трудовими
колективами, об'єднаннями громадян.
Діяльність ОВС – це специфічний вид соціальної діяльності працівників органів
держави, призначеної для її захисту і безпеки, що діє від її імені й організує
певною мірою функціонування громадянського суспільства, стоїть на охороні прав
і свобод його громадян та окремих особистостей. Діяльність ОВС жорстко і
детально регламентована. Вона будується на підставі суворого виконання наказів
і розпоряджень, субординації і координації стосунків.
Органи внутрішніх справ, разом з усіма іншими органами державного управління,
створюються й функціонують як апарат, підпорядкований органам державної влади.
Вони складаються з різних підрозділів, які мають відповідні функції і
повноваження. У своїй сукупності ці особливості дають право визначати органи
внутрішніх справ як різновид органів державного управління.
Особливості управління ОВС полягають в:
- правоохоронному характері управління,
- специфічних умовах функціонування системи: єдиноначальність, висока службова
дисципліна, особливі умови проходження служби,
- наявності у значної частини працівників органів внутрішніх справ статусу
представників влади, тобто повноваження застосовувати заходи адміністративного
примусу,
- створенні умов іншим державним органам, установам, організаціям,
підприємствам і громадянам для реалізації їх функцій, прав і свобод.
Діяльність ОВС має багатоаспектний характер [41]. По-перше, вона забезпечує: а)
охорону громадського порядку та об’єктів державної, колективної і приватної
власності; б) протидію злочинності; в) пожежну безпеку і безпеку дорожнього
руху.
По-друге, органи внутрішніх справ займаються паспортизацією населення.
По-третє, діяльність ОВС передбачає: а) здійснення дозвільної системи на
придбання, зберігання і перевезення зброї, боєприпасів і вибухових речовин; б)
контроль за режимом проживання іноземців та осіб без громадянства на території
України; в) виконання інших функцій. У цілому діяльність ОВС носить
адміністративний, оперативно-розшуковий або слідчий характер.
Система ОВС побудова з урахуванням адміністративно-територіального устрою
України та з урахуванням особливостей і функцій, характеру та обсягу завдань,
що виконуються.
Функції ОВС охоплюють собою сукупність способів, методів, прийомів і дій, за
допомогою яких виконуються завдання і досягаються цілі ОВС. Кожна з функцій,
покладених на ОВС, конкретизується у функціях його структурних підрозділів, а
функції структурних підрозділів розподіляються у формі функціональних
обов’язків кожного окремого працівника підрозділу, які він виконує постійно
[42]. Наприклад, основні функції:
- апаратів КР; ДСБЕЗ; БНОН; КМСН; БОЗ; національного центрального бюро
Інтерполу в Україні; підрозділів по забезпеченню безпеки працівників суду,
правоохоронних органів та учасників кримінального судочинства; оперативних
підрозділів транспортної та спеціальної міліції полягають у проведенні
різноманітних гласних і негласних оперативно-розшукових заходів, здійсненні
агентурної роботи;
- підрозділів кримінального пошуку та оперативно-технічних підрозділів
полягають у виконанні окремих оперативно-розшукових заходів за завданням інших
оперативних підрозділів (Додаток № 1 до Наказу МВС України № 005 від 1992 р.
“Про заходи щодо подальшого удосконалення роботи підрозділів кримінального
пошуку органів внутрішніх справ України та затвердженню нормативних актів, що
регламентують їх діяльність”; Наказ МВС України № 0014 від 1997р.”Про
затвердження інструкції про порядок організації здійснення оперативно-технічних
заходів № 1, 2, 3, 4, 5 у діяльності органів внутрішніх справ України”);
- підрозділів кримінальної розвідки полягають у впровадженні в злочинне
середовище (Додаток № 3 до Наказу МВС України № 018 від 1994р. “Про практичні
заходи щодо виконання Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби
з організованою злочинністю”);
- всі інші структурні підрозділи ОВС виконують зазначені функції частково, в
обмеженому об`ємі;
- служби зовнішнього