РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ’ЕКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Здоров’я дитини формується під впливом комплексу екзо- та ендогенних факторів,
максимально повне урахування яких є обов’язковою умовою для розробки ефективних
заходів по управлінню здоров’ям дитячого населення. При вирішенні поставлених в
роботі завдань ми виходили з урахування того, що стан здоров’я – складне
системне явище. Це обумовлює необхідність використання системного підходу як
методологічної основи при визначенні та аналізі процесів і закономірностей
формування здоров’я населення. Системний аналіз, як один з методів комплексного
дослідження відношень в об’єктах, в останній час все ширше використовується в
гігієнічних дослідженнях [6, 180-184]. Це пояснюється, з одного боку,
багатофакторною обумовленістю здоров’я, а з іншого - поліетиологічністю
більшості видів патології.
Виходячи з положень системного підходу, "Здоров’я населення" має розглядатися
як складна відкрита імовірнісна динамічна система, “поведінка” якої повинна
аналізуватися в умовах різних зовнішніх впливів. При цьому, під “зовнішніми
впливами” слід розуміти умови, що створюються при функціонуванні цілого ряду
систем (т.з. факторіальних), з якими система “Здоров’я населення” пов’язана
причинно-наслідковими залежностями. При такому підході, як факторіальні
виступають системи “Антропогенні фактори навколишнього середовища”, “Соціальні
умови життя”, “Медичне обслуговування”, “Умови навчання і виховання”, а також
медико-біологічні фактори ризику розвитку патології.
Імовірнісний характер системи “Здоров’я населення” обумовлений тим, що під
впливом зовнішніх чинників зміни вихідних параметрів системи (показників
здоров’я) можуть бути неоднозначними, тобто не жорстко детермінованими і багато
в чому залежати як від особливостей складових того комплексу факторів, який
впливає в даний момент, так і від стану самої системи на час впливу. В той же
час, вихідний рівень функціонування системи також в значній мірі залежить від
зовнішніх чинників. Таким чином, стан організму на ранніх етапах його розвитку
(в анте-, інтра- та ранньому неонатальному періодах) є одночасно і результуючою
ознакою по відношенню до впливу антропогенних факторів навколишнього
середовища, і факторіальною по відношенню до подальшого процесу формування
здоров’я дитини і дорослої людини.
Постійна зміна системи “Здоров’я дитячого населення” в часі дозволяє говорити
про цю систему як про динамічну. Реакції системи, тобто зміни вихідних
параметрів, під впливом зовнішніх систем проявляються, як правило, з часовим
лагом. Тривалість такого прихованого періоду залежить як від природи та
інтенсивності факторів, що впливають, так і від стану самої системи.
При виконанні даної роботи застосовувалися наступні методи дослідження:
теоретичні – аналіз та узагальнення даних наукової літератури з питань
формування здоров’я дитячого населення, оцінки впливу екологічних та інших
здоров’яформуючих чинників на цей процес, створення інформаційних систем в
галузі спостереження за станом здоров’я населення та станом довкілля;
медико-статистичні - аналіз захворюваності дитячого населення;
медико-біологічні – аналіз функціонального стану організму та його фізичного
розвитку;
соціологічні – анкетування та опитування батьків;
гігієнічні – аналіз даних про стан довкілля;
математичні – методи варіаційної статистики, математичного моделювання.
Аналіз методичного забезпечення наукових досліджень, що проводилися та
проводяться в галузі епідеміології неінфекційних хвороб, показав, що
використані методичні підходи різною мірою відповідають на поставлені питання,
а разом – дозволяють досягти поставленої мети.
Науковий аналіз та узагальнення джерел літератури дав можливість виділити
проблему визначення особливостей формування здоров’я дитячого населення, що
проживає у несприятливих з екологічної точки зору умовах, як пріоритетну у
галузі збереження здоров’я; окреслити коло невирішених питань; визначити мету
та завдання дослідження, його наукову новизну, обґрунтувати об’єкти та методи
дослідження.
Широким спектром завдань, які мали вирішуватися в даній роботі, пояснюється
необхідність проведення досліджень у декілька етапів (табл. 2.1), що і
обумовило деякі особливості в їх організації та передбачало використання різних
методів дослідження. Разом з тим, слід підкреслити, що в усіх випадках
методологічною основою залишався системний підхід.
Оскільки зрозуміти основні закономірності взаємодії систем можна тільки
розкривши специфіку їх будови, нами була проведена декомпозиція систем. Так, в
системі “Здоров’я дитячого населення” був виділений ряд підсистем, що
дозволяють охарактеризувати стан здоров’я різних віко-статевих груп населення,
зокрема, підсистеми “Здоров’я дітей дошкільного віку”, “Здоров’я дітей
шкільного віку” (з подальшим виділенням “Здоров’я дівчат шкільного віку” та
“Здоров’я хлопців шкільного віку”) і “Здоров’я новонароджених”, а також окремо
розглядалася підсистема “Здоров’я вагітних жінок”. Вибір саме цих груп
населення обумовлений тим, що найбільш інформативними є результати, отримані в
ході спостережень, проведених на т.з. “критичних” групах населення, які більш
чутливі до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища. До таких
"критичних" груп відносяться новонароджені, вагітні жінки, діти дошкільного
віку, школярі та підлітки.
Таблиця 2.1
Об‘єм проведених досліджень
Завдання
Показники здоров’я
Вікові групи
Чисельність груп
Території спостереження
Визначення вікових та статевих особливостей формування здоров’я
Захворюваність – 28 показників
2-13
8671
м. Київ – 10 мікрорайонів
Відхилення функціонально
- Київ+380960830922