РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика експериментального дослідження
В експериментах на 35 нелінійних білих щурах-самцях масою 200-220 г проведено
вивчення впливу надлишку тиреоїдних гормонів на рівень ендотоксинів і травну
функцію слизової оболонки тонкої кишки. Досліджували можливість застосування
ентеросорбції для корекції токсичного впливу тиреоїдних гормонів. Тварин
утримували в стандартних умовах віварію при температурі повітря + 20 0С без
обмеження їжі та води.
Експерименти виконано на базі Центральної науково-дослідної лабораторії
Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачев-ського (завідувач
ѕ д-р мед. наук, проф. М.С. Гнатюк).
Виконано 6 серій експериментів (табл. 2.1). У першій серії експериментів
вивчали показники інтактних тварин, адаптованих до умов утримання в
лабораторії. У другій серії аналогічні дослідження виконували на піку
інтоксикації екзогенним тиреоїдином. У решті серій експериментів досліджували
ефективність застосування ентеросорбенту "Белосорб-П” З цією метою використано
дві моделі корекції. У першій (серія 3 ѕ контроль; серія 5 ѕ дослід), як
запропоновано в роботах деяких авторів, препарат призначали протягом семи днів
з моменту піку інтоксикації. Оцінку ефективності досліджуваного лікувального
чинника оцінювали за перебігом періоду відновлення організму лабораторних
тварин після відміни тиреоїдину. Ця модель наближено відповідає умовам
функціонального стану організму хворих на тиреотоксичний зоб у
післяопераційному періоді.
Таблиця 2.1.
Розподіл експериментальних тварин за серіями експериментів
№ серії
Зміст експерименту
Кількість тварин
Контрольна група 1. Інтактні тварини. Функціо-нальні, біохімічні та
морфологічні дослідження після адаптації до умов лабораторії
Контрольна група 2. Моделювання тиреотоксикозу (10 днів). Функціональні
дослідження у вихідному стані і (+біохімічні та морфологічні дослідження) на
піку інтоксикації.
Контрольна група 3. Моделювання тиреотоксикозу (10 днів). Імітація корекції
(введення фізрозчину протягом семи днів відновного періоду). Функціональні
дослідження у вихідному стані і на піку інтоксикації, на п’яту і восьму
(+біохімічні та морфологічні дослідження) доби відновного періоду.
Контрольна група 4. Моделювання тиреотоксикозу (10 днів). Імітація корекції
(введення фізрозчину з шостої до десятої діб періоду моделювання з інтервалом
12 год після введення тиреоїдину). Функціональні дослідження у вихідному стані
і (+біохімічні та морфологічні дослідження) на піку інтоксикації.
Дослідна група 1. Моделювання тиреотоксикозу (10 днів). Корекція ентерособентом
"Белосорб-П” протягом семи днів відновного періоду. Функціональні дослідження у
вихідному стані і на піку інтоксикації, на п’яту і восьму (+біохімічні та
морфологічні дослідження) доби відновного періоду.
Дослідна група 2. Моделювання тиреотоксикозу (10 днів). Корекція ентерособентом
"Белосорб-П” з шостої до десятої діб періоду моделювання з інтервалом 12 год
після введення тиреоїдину). Функціональні дослідження у вихідному стані і
(+біохімічні та морфологічні дослідження) на піку інтоксикації.
У другій моделі (серія 4 ѕ контроль; серія 6 ѕ дослід) ентеросорбент призначали
з шостої по десяту доби моделювання тиреотоксичного отруєння. Щоб виключити
безпосередню сорбцію тиреоїдину в кишках інтервал між внутрішньо шлунковим
введенням цього гормона і ентенросорбента в день експерименту становив 12 год.
Ця модель наближено відповідає функціональному стану хворих на тиреотоксичний
зоб у доопераційному періоді.
Для біохімічних і морфологічних досліджень тварин під тіопентало-натрієвим
знечуленням (75 мг на 1 кг маси тварини) декапітували, забирали кров для
визначення вмісту молекул середньої маси (МСМ), а також шматочки початкового
відділу тонкої кишки, печінки і підшлункової залози, в яких вивчали
морфологічні зміни. В окремих шматочках початкового відділу тонкої кишки
визначали активність травних ферментів.
Моделювання тиреотоксикозу. Експериментальний тиреотоксикоз викликали за
загальноприйнятою методикою шляхом внутрішньо шлункового введення тиреоїдину
протягом десяти діб у дозі 1 г на 1 кг маси тварини. Введення препарату
відбувалося щоранку о 600 до годування у вигляді водної суспензії.
Функціональні дослідження. З метою отримання об’єктивних критеріїв розвитку і
перебігу інтоксикації, викликаної тиреоїдином, у кожній серії експериментів у
періоди, зазначені в табл. 2.1, проводили зважування, а також реєстрували
електрокардіограму в ІІ стандартному відведенні з використання контактних
електродів на електрокардіографі ЭК2Т-02 при швидкості запису 100 ммЧс-1. За
записами встановлювали величину частоти серцевих скорочень (ЧСС) за 60 с. Як
відомо, надлишок гормонів ЩЗ призводить до втрати маси тварини і зростання ЧСС,
які відносяться до одних з найбільш інформативних і доступних критеріїв моделі
тиреотоксикозу.
За отриманими показниками розраховували динаміку (ступінь зростання/зниження у
відсотках) маси тварин і ЧСС порівняно з вихідним станом і попередніми
термінами дослідження за формулою:
EV Ч 100
D= ѕѕѕѕѕѕѕ - 100,
SV
де D ѕ ступінь зростання або зниження показника, %;
EV ѕ кінцева величина показника;
SV ѕ початкова величина показника.
Додатнє значення вказувало на ступінь зростання показника, від’ємне ѕ
відповідно на ступінь зниження.
Біохімічні дослідження. Для вивчення ендотоксикозу в сироватці крові визначали
вміст МСМ. Це компоненти пептидної природи, а також похідні олігоспиртів і
глюкуронової кислоти. Накопичення МСМ у крові вище границь, які визначаються
рівнем
- Київ+380960830922