РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Матеріалами для роботи були власні збори колекції та стаціонарні спостереження,
проведені на території Лісостепу України протягом останніх 16 років (рис.2.1).
Було використано також у якості додаткових матеріалів спиртові матеріали
особистої колекції професора Дядечка М.П. з метою порівняльного аналізу
видового складу фауни трипсів Лісостепу України з видовим складом фауни трипсів
окремих регіонів Європи та визначення достовірності видової належності трипсів
колекції, зібраної на території Лісостепу України. Використовувались матеріали
колекції трипсів, зібраної доктором Р. цур Штрассеном та іншими вченими Європи.
Ці матеріали досліджувались автором під час стажування в НДІ Зенкенберг
(Forschungsinstitut Senckenberg FIS) за програмою та фінансовою підтримкою
Німецького наукового Товариства (DFG, Deutsche Forschungsgemeinschaft, 436 UKR
17/23/99). Досліджено більше 150 тисяч екземплярів комах, детально
аналізувалось біля 13 тисяч препаратів. Шляхом бальзамування виготовлено біля
500 слайдів трипсів.
У роботі також використовувались літературні дані, які були зібрані при
перегляді понад 2,5 тисяч джерел наукової літератури та особисті поради відомих
вчених-трипсологів: доктора Р. цур Штрассена (Forschungsinstitut Senckenberg
FIS), Т. Лувіса (Institute of Arable Сrops Research - Rothamsted, Harpenden,
UK), доктора В. Кірка (Department of Biological Sciences, Keele University,
Keele, UK) та доктора А. Луманса (Section Entomology, Plant Protection Service,
Wageningen, The Netherlands). Польові дослідження трипсів на культурних
рослинах проводили на виробничих і дослідних ділянках, в умовах захищеного
грунту та на окремих рослинах згідно з "Методикой полевого опыта"[216],
"Методическими указаниями по испытанию
Рис.2.1.Карта-схема відбору колекцій трипсів
инсектицидов, акарицидов и молюскоцидов" [217 ] та відповідно до методик,
викладених у пункті “ Методи збору, обліку і спостереження за трипсами”.
Загальну шкідливість трипсів на різних сільськогосподарських культурах (“метод
хімічного контролю”) та ефект приваблювання хижих видів трипсів з метою
обмеження чисельності рослиноїдних видів визначали за методиками М. П. Дядечка
(1964) [1].
Вивчали також роль тизаноптерофагів в обмеженні чисельності личинок
рослиноїдних видів трипсів при лущенні пожнивних решток після збирання врожаю
та рихленні міжрядь протягом вегетації окремих просапних культур. Обробка
дослідних даних середніх арифметичних величин, показників середньоквадратичного
відхилення, коефіцієнти варіації, кореляції та прямолінійної регресії
здійснювалась за допомогою комп’ютерних програм Statistica 99 Edition та
“Species diversity and richness” компанії Pisces Conservation Ltd
(pisces@irchouse.demon.co.uk).
При обробці даних звернено особливу увагу на достовірність залежності і
кореляції між величиною втрат урожаю та співвідношенням між хижими і
рослиноїдними видами трипсів.
2.1.Методи збору, обліку і спостереження за трипсами
У процесі проведення дослідження визначались рівні заселення трипсами рослин
(pest population (infestation) level). Головним критерієм визначення певного
рівня була “частота виявлення виду”. За основу встановлення таких рівнів була
взята шкала L. Pedigo [217]:
3 рівень: зустрічались постійно (П), very common (VC) – на 100 відібраних
зразках певний вид виявлено у 70-100 зразках;
2 рівень: зустрічались часто (Ч), сommon (C) – на 100 відібраних зразках певний
вид виявлено в 40-69 зразках;
1 рівень: зустрічались рідко (Р), rare ( R) - на 100 відібраних зразках певний
вид виявлено в 10-39 зразках;
0 рівень; дуже рідко, або відсутні (-), (very rare or absent) - на 100
відібраних зразках певний вид був відсутній або виявлений менше, ніж у 10
зразках. Такий показник “ дуже рідко або відсутні” трипсів на рослинах при
такій їх чисельності (менше, ніж у 10 зразках) вважали відносним, оскільки
завдяки високій мобільності окремих видів трипсів та розповсюдженню комах за
допомогою вітрових потоків спостерігали випадкове їх попадання на рослину.
Одним із завдань дослідження був розподіл видів трипсів по певним екологічним
групам. Основним критерієм належності видів до тієї чи іншої екологічної групи
вважали трофічну спеціалізацію трипсів. Так, до “першої екологічної групи” нами
віднесено філофільні види трипсів, тобто ті, які переважно мешкають на
вегетативних органах рослин і, як правило, заселяють рослини задовго до фази
цвітіння, відкладають яйця у тканини вегетативних органів і завершують повний
цикл розвитку на цих рослинах.
До “другої екологічної групи” віднесено антофільні види трипсів, або трипси -
“відвідувачі” суцвіть. Трипси, що належать до цієї групи, заселяють рослини на
початку фази бутонізації (це ті види, які відкладають яйця у тканини
генеративних органів і завершують повний цикл розвитку на рослині), і ті, які
лише живляться соками генеративних органів або споживають пилкові зерна.
До “третьої екологічної групи” віднесені хижі види трипсів, які полюють за
рослиноїдними трипсами і за відсутності фітофагів живляться пилковими зернами
суцвіть.
Для збору колекції видового складу трипсів на рослинах або на окремих їх
органах нахиляли рослини чи окремі їх органи над спеціальною рамкою, обтягнутою
білою тканиною, або над білою пластиковою тацею чи тарілкою, потім по
досліджуваних об'єктах постукували долонею або паличкою. Постукували паличкою
різко, але уникали пошкодження суцвіття чи пагонів рослин. Після ретельного
обстеження рослинних решток, що знаходились на полотні, всі трипси