Ви є тут

Інноваційно-інвестиційний розвиток фармацевтичного виробництва і проблеми його фінансового забезпечення

Автор: 
Посилкіна Ольга Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3503U000502
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДИСЕРТАЦІЇ Й ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Визначення напрямків досліджень
Методологічною основою активізації інноваційно-інвестиційного розвитку
фармацевтичного виробництва є створення адекватної ринковим умовам системи його
фінансового забезпечення, що обумовило такі напрямки наших досліджень:
визначення сутності інноваційної моделі розвитку фармацевтичного виробництва;
розробка класифікації інновацій у фармації за предметним змістом і глибиною
передбачуваних змін;
створення категоріального апарату інноваційно-інвестиційного розвитку
фармацевтичного виробництва;
дослідження особливостей інноваційно-інвестиційних процесів у фармації з метою
обґрунтування напрямків побудови адаптованої до специфіки галузі системи
фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку в ринкових
умовах;
теоретичне обґрунтування економічного значення інноваційно-інвестиційного
розвитку як найважливішої передумови накопичення ХФП власних фінансових
ресурсів, необхідних для економічного розвитку;
розробка науково-практичних підходів до управління ефективністю
інноваційно-інвестиційної діяльності на ХФП;
- вивчення світового досвіду щодо використання фінансових механізмів
активізації інноваційно-інвестиційної діяльності і визначення основних
напрямків створення в Україні системи стимулювання розвитку
інноваційно-інвестиційних процесів;
- формування концептуальних підходів щодо впровадження на ХФП стратегічного
фінансового менеджменту;
- доведення об’єктивної необхідності процесів інтеграції капіталу у
фармацевтичному секторі в умовах науково-технічного розвитку;
обґрунтування стратегії і тактики фінансового управління на ХФП, спрямованих на
забезпечення їх інноваційно-інвестиційного розвитку.
Вивчення наукових джерел, практики діяльності зарубіжних фармацевтичних
компаній і вітчизняних ХФП дозволило нам визначити головні принципи, які
повинні бути покладені в основу побудови моделі інноваційного розвитку
фармацевтичного виробництва: безперервність, економічність, гнучкість
інноваційно-інвестиційної діяльності та її адаптованість до зміни факторів
зовнішнього і внутрішнього середовища; відповідність умовам ресурсного
забезпечення підприємств, їх потенціалу; орієнтація на потреби ринку; пріоритет
процесних інновацій над продуктовими; надання переваг неціновим методам
конкурентної боротьби, зокрема якості ЛЗ; інтеграція науки і виробництва з
активним залученням підприємницького капіталу (банківського, торговельного та
ін.); комерціалізація науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.
Загальний вигляд запропонованої інноваційної моделі розвитку фармацевтичного
виробництва та аналіз її відмінностей у порівнянні з традиційною моделлю
представлено у табл. 2.1. Наведена модель характеризується високим потенціалом
саморозвитку завдяки дії ефекту інноваційного важеля. Економічна ефективність
її функціонування досягається за умов:
ТП > ТВР > ТНА > ТА > ТІВ > ТОВ,
де: ТП – темпи росту прибутку;
ТВР – темпи росту виручки від реалізації;
ТНА – темпи росту нематеріальних активів;
ТА – темпи росту активів;
ТІВ – темпи росту інноваційних витрат;
ТОВ – темпи росту операційних витрат.
В основу побудованої нами моделі покладено концепцію залежності ефективності
виробництва від рівня інноваційної активності суб’єктів господарювання, яка
обґрунтована в роботах М. Кондрат’єва [175], Л. Канторовича [156], І.Шумпетера
[435, 486], М.Калецького [465, 466], Р.Калдора [451], Р.Солоу [488].
Таблиця 2.1
Аналіз відмінних рис інноваційної і традиційної моделі розвитку фармацевтичного
виробництва
Характеристики моделі
Традиційна модель
Інноваційна модель
Головні ресурсні складові і характер виробничих процесів
Матеріальні активи; матеріало- і енергоємність процесів і продукції
Нематеріальні активи; інтелекто- та інформоємість процесів і продукції;
матеріало- та енергозбереження
Продукти і ринки
Продукція з відносно тривалим життєвим циклом; перевага відомих генеричних ЛЗ в
асортиментному портфелі; орієнтація на масові ринки
Продукція, що швидко оновлюється з урахуванням потреб споживачів; спрямованість
на зростання частки оригінальних ЛЗ в асортиментному портфелі; орієнтація на
ринки з високим ступенем сегментації
Операційні основи
Орієнтація на створення оптимального операційного стандарту
Постійне вдосконалення техніки і технології; перетворення як основний
операційний стандарт
Якість виробництва
Контроль за якістю субстанцій, ЛЗ, процесів
Створення системи управління якістю на всіх етапах руху ресурсів; впровадження
принципів ТQM
Постачальники
Відбір постачальників за критерієм ціни; часта зміна постачальників
Оптимізація вибору постачальників за критерієм “ціна / якість”, встановлення
тривалих партнерських взаємовідносин з постачальниками
Управління
Використання функціональних підходів в управлінні; ієрархічна організаційна
структура управління; жорстокий розподіл функціональних обов’язків і каналів
зв’язків
Орієнтація на системні та ситуаційні підходи в управлінні; формування
децентралізованих мереж (стратегічний центр + напівавтономні бізнес-одиниці);
розвиток горизонтальних зв’язків; розробка загальної і функціональних
стратегій
Кадри
Робоча сила як витрати
Робоча сила як актив; професійна підготовка як інвестиції у майбутнє; створення
системи безперервної підготовки кадрів
Витрати
Контроль за витратами; головне завдання – економія на витратах; витрати на
виробництво ЛЗ перевищують витрати на їх збут
Впровадження системи управління витратами за центрами відповідальності;
націленість на оптимізацію витрат для забезпечення необхідного рівня якості ЛЗ