розділ 2.2, схема 2.3) [221]. Модифікація цього методу, що полягала у заміні діетилових ефірів алкілмалонових кислот 2.15 на інші ацилюючі реагенти - ефіри N-ациламіномалонових кислот 3.16 - дозволила з успіхом вирішити поставлену задачу. Утворені аніліди 3.17 в умовах основного каталізу циклізуються у цільові 3-ациламінопохідні 3.15 з високими виходами (табл. 3.5, 3.6); при цьому метод не потребує виділення проміжних продуктів (схема 3.3).
Таблиця 3.5
Характеристики 3-ациламіно-2-оксо-4-гідроксихінолінів 3.15 а-я
Спо-R'ЕмпіричнаТпл.*, ?СЗнайдено, %Вирахувано, %Вихід** за способом,лукаформулаCHNCHN%12345678910113.15 аCH3С11H10N2O3244...24660,574,5812,8660,554,6212,84І 53
ІІ 813.15 бC2H5С12H12N2O3234...23662,075,2012,0962,065,2112,06І 51
ІІ 843.15 вC3H7С13H14N2O3188...19063,415,7311,3563,405,7311,38І 50
ІІ 793.15 гi-C3H7С13H14N2O3204...20663,375,7111,3463,405,7311,38І 503.15 дC4H9С14H16N2O3182...18464,576,2410,7764,606,2010,76І 49
ІІ 78Продовження табл. 3.5
12345678910113.15 еi-C4H9С14H16N2O3200...20264,636,2110,7464,606,2010,76І 473.15жC5H11С15H18N2O3160...16265,726,5910,1965,686,6110,21І 533.15 зC6H13С16H20N2O3158...16066,636,709,8166,656,999,72І 543.15 иC7H15С17H22N2O3152...15467,507,279,3367,537,339,26І 50
ІІ 803.15 кC8H11С18H24N2O3146...14868,307,678,8868,337,658,85І 523.15 лC9H19С19H26N2O3144...14669,047,908,4969,067,938,48І 543.15 мC10H21С20H28N2O3140...14269,728,268,1669,748,198,13І 53
ІІ 763.15 нC11H23С21H30N2O3138...14070,348,457,8370,368,447,81І 553.15 оC12H25С22H32N2O3134...13670,998,657,5070,948,667,52І 543.15 пC15H31С25H38N2O3124...12672,469,206,7872,439,246,76І 523.15 рCH2PhС17H14N2O3264...26669,404,839,5069,384,799,52І 51
ІІ 793.15 сPhС16H12N2O3314...31668,604,309,9468,574,329,99І 53
ІІ 623.15 тp-MeC6H4С17H14N2O3310...31269,404,809,5069,384,799,52І 543.15 уm-MeC6H4С17H14N2O3316...31869,394,779,5369,384,799,52І 503.15 фo-FC6H4С16H11FN2O3294...29864,443,709,4264,433,729,39І 483.15 хo-ClC6H4С16H11ClN2O3296...29861,023,558,9361,063,528,90І 543.15 цm-ClC6H4С16H11ClN2O3292...29461,103,508,8861,013,528,90І 493.15 чo-BrC6H4С16H11BrN2O3286...28853,473,137,8453,503,097,80І 513.15 шp-BrC6H4С16H11BrN2O3 32053,493,107,8253,503,097,80І 473.15 ю4-піридилС15H11N3O3316...31864,013,9814,9964,053,9414,94І 533.15 я3-піридилС15H11N3O3300...30264,083,9314,9064,053,9414,94І 51*Сполуки 3.15 а-п кристалізують з етанолу, 3.15 р ? з діоксану, інші ? з ДМФА.
**Виходи наведені в перерахуванні на вихідний етилантранілат.
Як видно з табл. 3.5, запропонований спосіб синтезу 3-ациламіно-2-оксо-4-гідроксихінолінів (II метод) дозволяє одержати кінцеві 3-ациламінопохідні із значно вищими виходами, ніж при використанні традиційної схеми (I метод), та є більш економічним шляхом.
Разом з тим, незважаючи на високу ефективність розробленого методу, він, як і всяка інша хімічна реакція, має деякі обмеження практичного застосування. Такі обмеження пов'язані з необхідністю використання каталізаторів основного характеру при циклізації піридинового кільця (cхема 3.3), що вимагає від N-ацильного залишку стабільності в лужному середовищі. Зрозуміло, наприклад, що обробка таких похідних з атомом галогену в ацильному залишку алкоголятами лужних металів спричинить заміщення галогену на алкоксигрупу. Тому в цих випадках для одержання відповідних 3-ациламінопохідних все ж необхідно звертатися до традиційної лінійної схеми синтезу, коли спочатку одержують 3-амінохінолін 3.7, а потім його ацилюють (схема 3.3, I метод).
Таблиця 3.6
Спектри ПМР 3-ациламіно-2-оксо-4-гідроксихінолінів 3.15 а-я
СполукаR'Спектри ПМР* , , м.д.Наром.R'NHCOR5H7-H8-H6-H(1H, с )(1H, д)(1H, т)(1H, д)(1H, т)123456783.15 аCH39,717,867,517,317,212,24 (3H, с, CH3)3.15 бC2H59,597,877,507,287,202,58 (2H, к, СОCH2);
1,11 (3H, т, CH3)3.15 вC3H79,707,857,507,297,202,54 (2H, т, COCH2);
1,61 (2H, м, CH2CH3);
0,92 (3H, т, CH3)Продовження табл. 3.6
123456783.15 гi-C3H79,647,867,507,297,203,00 (1H, м, CH(CH3)2);
1,13 (6H, д, CH(CH3)2)3.15 дC4H99,667,867,507,307,202,58 (2H, т, СОCH2);
1,55 (2H, кв, COCH2CH2);
1,29 (2H, м, CH2CH3);
0,89 (3H, т, CH3)3.15 еi-C4H99,747,857,517,297,202,50 (2H, д, СОCH2);
2,09 (1H, м, CH(CH3) 2);
0,94 (6H, д, CH(CH3)2) 3.15 жC5H119,667,857,507,287,202,56 (2H, т, СОCH2);
1,59 (2H, кв, COCH2CH2);
1,40...1,12 (4H, м, CH2CH2CH3);
0,86 (3H, т, CH3)3.15 зC6H139,717,877,517,307,212,58 (2H, т, СОCH2);
1,57 (2H, кв, COCH2CH2);
1,41...1,10 (6H, м, (CH2)3CH3);
0,87 (3H, т, CH3)3.15 иC7H159,667,867,527,287,192,57 (2H, т, СОCH2);
1,59 (2H, кв, COCH2CH2);
1,40...1,10 (8H, м, (CH2)4CH3);
0,87 (3H, т, CH3)3.15 кC8H119,587,867,517,307,202,58 (2H, т, СОCH2);
1,59 (2H, кв, COCH2CH2);
1,40...1,12 (10H, м, (CH2)5CH3);
0,85 (3H, т, CH3)3.15 лC9H199,557,877,507,317,202,57 (2H, т, СОCH2);
1,62 (2H, кв, COCH2CH2);
1,40...1,11 (12H, м, (CH2)6CH3);
0,85 (3H, т, CH3)3.15 мC10H219,707,897,527,307,202,59 (2H, т, СОCH2);
1,61 (2H, кв, COCH2CH2);
1,40...1,10 (14H, м, (CH2)7CH3);
0,84 (3H, т, CH3)3.15 нC11H239,677,847,497,297,202,58 (2H, т, СОCH2);
1,56 (2H, кв, COCH2CH2);
1,40...1,10 (16H, м, (CH2)8CH3);
0,83 (3H, т, CH3)Продовження табл. 3.6
123456783.15 оC12H259,697,857,507,287,192,57 (2H, т, СОCH2);
1,57 (2H, кв, COCH2CH2); 1,40...1,11 (18H, м, (CH2)9CH3);
0,83 (3H, т, CH3)3.15 пC15H319,597,837,487,297,192,58 (2H, т, СОCH2);
1,60 (2H, кв, COCH2CH2); 1,40...1,10 (24H, м, (CH2)12CH3); 0,