Ви є тут

Теоретичні засади формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів

Автор: 
Хоружа Людмила Леонідівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0504U000518
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
2.1. Етичний компонент у змісті професійно-педагогічної підготовки вчителів початкових класів
Процес етичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів здійснюється, в першу чергу, через зміст професійно-педагогічної освіти. Аналіз його передбачає визначення навчальних дисциплін, які безпосередньо, або опосередковано спрямовані на формування педагогічної етики вчителя. На нашу думку, вивчення особливостей реалізації цього процесу у вітчизняній вищій школі потребує використання порівняльного аналізу основних напрямів і тенденцій систем освіти в інших країнах. З цією метою ми спирались на таку логіку і послідовність завдань дослідження:
* ознайомлення з особливостями реалізації етичного компоненту у змісті професійно-педагогічної освіти розвинутих зарубіжних країн;
* проведення порівняльного аналізу етичної підготовки майбутніх учителів початкових класів в системах вищої педагогічної освіти України та Російської Федерації.
З метою ознайомлення з особливостями реалізація етичного компоненту у змісті освіти розвинутих зарубіжних країн ми звернулися до аналізу зарубіжного досвіду, який свідчить про функціонування певної усталеної системи формування професійної етики вчителя.
З 70-х років ХХ ст. характерною особливістю професійно-педагогічної підготовки вчителя початкових класів у Англії була інтеграція навчальних предметів. Вивчення таких дисциплін, як "Педагогічна філософія", "Освіта, цінності і права людини", "Особистість, суспільство і загальнолюдські цінності", "Взаємодія у процесі навчання" та інші, спрямовані на розвиток світогляду, професійних цінностей, педагогічної етики майбутнього вчителя. Включення у зміст професійно педагогічної освіти цих дисциплін узгоджується з метою, задекларованою в суспільстві щодо підготовки педагогічних кадрів : забезпечення педагогічних умов для реалізації потреб і розвитку учня [247].
У процесі освітньої реформи в Англії було централізовано визначено вимоги до тривалості педагогічної практики, що має суттєве значення для розвитку професійності майбутнього вчителя:
32 тижні - для 4-річної програми;
24 тижні - для однорічних програм професійної підготовки;
18 тижнів - для програм із заочною формою.
Особливістю професійної педагогічної підготовки вчителя початкових класів у Німеччині є єдність теоретичної і практичної підготовки, вивчення широкого спектра дисциплін за вибором, зорієнтованість майбутнього педагога на використання розмаїття стилів педагогічної діяльності, навчальних стратегій. Учителі початкової школи ФРН надають великого значення формуванню гармонійних особистісних контактів з учнями, що допомагало їм на практиці заохочувати дітей до саморозвитку, високих результатів соціального та особистісного характеру.
До програми підготовки вчителя початкових класів Франції включено спеціальний курс "Педагогічна етика". Зміст програми охоплює такі проблеми:
* "Покликання вчителя";
* "Загальна культура і професія вчителя";
* "Професійна совість";
* "Нейтралітет школи";
* "Обов'язки вчителя стосовно учнів" та інші.
Провідним завданням курсу є оволодіння майбутнім учителем нормативними основами етики, формування його етичної поведінки.
У США в системі підготовки вчителя обов'язковими є такі предмети: "Вступ до педагогіки", "Філософія освіти", "Антропологія освіти", "Педагогічна етика" та інші.
Обов'язкова дисципліна в системі педагогічної підготовки фахівця в Японії - "Моральне виховання".
Аналіз змісту професійної підготовки вчителя початкової школи за кордоном, дає підстави для висновку, що питанням професійної етики цілеспрямовано приділяється увага в тих країнах, де вона є обов'язковим компонентом шкільної початкової освіти. В деяких країнах етичне виховання дітей інтегрується у зміст інших дисциплін. Дані з офіційних джерел Європейської Комісії з питань освіти [346] дають уявлення про цей процес:
Німеччина - "Етика"; Бельгія - "Релігія або етика"; Іспанія - "Релігія або етика"; Люксембург - "Релігійне виховання та етика"; Словенія - "Етика та суспільство" (права людини, принципи толерантності) та ін.
У професійно-педагогічній підготовці вчителів європейських країн значне місце посідають форми її організації. Зокрема, увага приділяється розвитку комунікативних умінь майбутніх учителів, що охоплює навчальне діалогічне спілкування; деонтологічних основ професії і педагогічної свободи, культури та техніки мовлення; саморегуляції тощо. Набувають поширення нові методи: мікровикладання, моделювання, рольові ігри. На гуманістичних засадах формується система взаємодії викладача і студента, використовується т'ютерський метод навчання (організація і керування самостійним навчанням студентів) та ін.
Отже, зміст сучасної професійно-педагогічної підготовки вчителів у системі вищої освіти більшості зарубіжних країн, що об'єдналися у Євросоюз, спрямований на формування педагога, здатного працювати в умовах взаємодії різних культур, гуманного і демократичного, мобільного та гнучкого. Розвиток педагогічної етики обумовлюється суспільною метою, завданнями, які стоять перед країною; етика входить або як окрема дисципліна до базового освітнього компонента, або включається до вивчення предметів гуманістичного і поведінкового спрямування. Важливе значення мають відповідні форми і методи організації підготовки вчителів.
Аналіз зарубіжного досвіду формування сучасного вчителя і його педагогічної етики підтвердив, що саме зміст освіти, когнітивна складова професійної підготовки є основою цих процесів. І це не випадково, оскільки саме знання - шлях до формування цінностей особистості, які є фактором детермінації і регулювання мотивації і дій, актуалізують її морально - суб'єктну сутність, формують етичну основу майбутньої професії.
Порівняльний аналіз етичної підготовки майбутніх учителів початкових класів в системах вищої педагогічної освіти України та Російської Федераці