Ви є тут

Теоретичні та методичні засади професійної підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ситуацій

Автор: 
Козяр Михайло Миколайович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0505U000648
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПІДРОЗДІЛІВ МІНІСТЕРСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЙ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ
Сьогодні методична система підготовки особового складу підрозділів МНС України
фактично перебуває на ембріональній стадії свого розвит­ку. Справа в тому, що у
нас ще бракує досвіду такої підготовки, невипрацьована її система, не розкрито
методологічне підґрунтя. Тому в цьому розділі осмислюються методологічні засади
організації та здійснення професійної підготовки особового складу підрозділів
МНС України. Аналізуються проблеми, сучасні методики і методичні системи
професійної підготовки до діяльності в екстремальних умовах, розкривається роль
і значення кожного методологічного підходу в професійній підготовці особового
складу підрозділів МНС України, їх поєднання, взаємодія і взаємовплив.
Розглядаються принципи організації та здійснення професійної підготовки
фахівців підрозділів з НС. Обґрунтовується професійно-екстремальний
педагогічний процес, який інтегрує навчання (самоосвіту), виховання, розвиток і
формування фахівців з НС.
2.1. Проблеми професійної підготовки фахівців з надзвичайних ситуацій.
Підготовка фахівців до екстремальної діяльності здійснюється вже давно. Так, у
війську всебічна і серйозна підготовка воїнів проводиться відтоді, відколи
взагалі існують військові сили. Аналіз свідчить, що системи підготовки до
збройної боротьби і подолання її труднощів своїми коренями сягають у глибину
століть. Ще у давньо­руській літературі IX-XIII ст. і народній творчості
знайшли відображення думки про духовний зміст ратної справи, джерела
сміливості, вірного служіння Батьківщині та перемоги над її ворогами.
Готовність до бою, війни вдосконалювали елементи спеціальної підготовки.
Наприклад, на Заході - лицарським вихо­ван­­ням, а на Сході - вивченням різних
бойових мистецтв. Причому на Сході уперше свідомо почали духовну підготовку
воїна до битв і боїв, формуючи його особистість на основі
філософсько-релігійних постулатів.
Поштовх до розвитку систем підготовки дала епоха Відроджен­ня і наступні етапи
розквіту цивілізації. Спочатку це було відпрацьовування технічних і тактичних
дій у двобоях і боях, а потім спеціальна моральна та психологічна підготовка.
Дослідження свідчать, що система підготовки козаків включала поряд з бойовими
морально-психічні і психологічні чинники. Наприклад, Богдан Хмельницький ставив
за завдання формувати в козаків і повстанців патріотизм, честь, гідність,
військове братер­ство, взаємодопомогу, кмітливість та ін.
Вивчення цього питання показує, що всі системи військового вишколу готували
воїнів до діяльності в екстремальних умовах. Але лише з появою педагогічної і
психологічної наук така підготовка отримала наукове обґрунтування.
Однак у контексті сучасних завдань, які постають перед підрозділами МНС
України, професійна підготовка до діяльності в екстремальних умовах вимагає
нових підходів і вдоско­налення всіх її систем. Отож у зв’язку з утворенням у
1996 році Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), яке у
своєму складі має спеціальні підрозділи, призначені для роботи у різних
надзвичайних ситуаціях, виникла потреба в розробці та обґрунтуванні системи
професійної підготовки до діяльності в екстремальних умовах, оскільки
безпосередній досвід такої діяльності, по суті, відсутній. Розрізнені методики
підготовки підрозділів (служб) різних відомств України не задовольняють реальні
комплексні потреби. Тому вирішення цієї проблеми дозволить вибудувати певну
систему підготовки особового складу підрозділів з надзви­чайних ситуацій до
діяльності в екстремальних умовах, відповідно – підвищити ефективність
екстремальної діяльності та професійну надійність кожного фахівця.
Натепер уже вжито деяких заходів, спрямованих на підвищення якості підготовки
фахівців з НС. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12. 10. 2001.
затверджено порядок комплектування і професійної підготовки особового складу
аварійно-рятувальних служб, видано Наказ МНС України “Про затвердження Настанов
з організації психологічного забезпечення службової діяльності апаратів та
підроз­ділів державної пожежної охорони” та ін. Програми підготов­ки до
діяльності у складних та небезпечних умовах приймають і в інших державах.
Наприклад, у правоохоронних органах Росії з 1989 року була введена
професійно-психологічна підготовка, а через кілька років і
морально-психологічна, яку посилили з початком війни у Чечні. Підготовку до
діяльності в екстремальних ситуаціях проводять із фахівцями різних відомчих
установ і в системі службової підготовки силових структур. У численних освітніх
установах з деякими категоріями фахівців вивчають курс “Екстремальна
психологія”. Із середини 90-х років минулого століття виник новий напрямок
підготовки для забезпечення особистої професійної безпеки і виживання в
особливих умовах (у пустелі, горах, лісі та ін.). Нещодавно в освітній процес у
середній і вищій школі введено нову навчальну дисципліну “Безпека
життєдіяльності“, поява якої стала відповіддю на нові обставини людського
буття. Вона сприяє формуванню в людей умінь попереджати необґрунтовані ризики і
особисті кризи, долати труднощі, зберігати здоров’я і саме життя.
Словосполучення “безпека життєдіяльності” семантично дуже широке. Практика
вивчення курсу з такою назвою, однак, непра­во­мірно звузила його значення.
Вона фактично обмежила налагоджен­ня безпеки життє­діяльності при надз