Розділ 2. РЕТРОСПЕКТИВНА ІСТОРИЧНА ТОПОГРАФІЯ ЯК "ВСТУП ДО СОЦІОТОПОГРАФІЇ" (Методологічні засади, термінологічна проблема)
Терміни "історична топографія" та усталений в європейській історіографії "соціотопографія" мають спільну (принаймні з точки зору лінгвістики) складову, тому варто зупинитися на цих термінах та понятті "ретроспективний метод відтворення історичної топографії", спочатку проаналізувавши їх та їхні взаємозв'язки.
Із студій літератури соціотопографічної тематики випливає питання: що таке соціотопографія? Чи це спеціальна історична дисципліна, чи метод дослідження у системі історичної науки, чи комплексний метод дослідження, що об'єднує в собі, крім низки спеціальних історичних дисциплін, і такі наукові напрями, що вважаються самостійними гуманітарними науками (в першу чергу, історію урбаністики, історичну географію, архітектурну археологію)? Нез'ясованість місця соціотопографії у науковій системі підтверджується її класифікацією (за системою конгресу США) між історичними та соціальними науками1. Хоча в цілому на теренах Центральної Європи, зокрема Польщі, з'явилось чимало соціотопографічних публікацій, впевнено можна ствердити, що на сьогодні не існує ні однозначного визначення соціотопографії, ні чіткого опису її методу; крім того, не описані методики дослідження, що визнає і один із найбільш визнаних авторитетів польської соціотопографії, дослідник Вроцлава та Свидниці Матеуш Ґоліньський2. А Тадеуш Рослановський наголошує на необхідності впорядкування "розуміння терміна"3.
Із дефініцій терміна вдалося віднайти такі:
1. Соціотопографія - кореляція громадської морфології міста та змін просторової структури, що розглядається в історичному розвитку4.
2. Соціотопографія - дослідження загальних зв'язків між змінами в суспільній та просторовій структурах на конкретний часовий зріз5.
3. Соціотопографія - багатогалузеве дослідження, що охоплює історію міст, урбаністику та архітектуру, археологію, географію6.
Також варто підкреслити, що вивчення історії міст у соціотопографічному плані є студією урбанізаційних процесів з точки зору взаємозв'язків між соціальною структурою населення та місцем його проживання7. Сутність методу соціотопографії як напряму урбаністичних досліджень зводиться до аналізу взаємозалежності суспільно-економічної та просторової структури міста8.
На підставі викладеного вище можна зробити таке узагальнення:
Соціотопографія - це міжгалузевий метод дослідження у системі історичних дисциплін, який передбачає нанесення результатів дослідження соціальної історії на топографічну підоснову9.
Застосування цього методу передбачає враховування двох рівноправних його складових, існування яких закладене вже у самій двокореневій назві - соціальної (історії) та (історичної) топографії. Польський дослідник Т. Рослановський визнає, що можливе спрощене трактування соціотопографії, коли перевага надається студії соціально-економічних чинників10. І він же в іншому місці застерігає, що взаємозалежність між соціальною структурою і мережею міських осередків виключає пріоритет якоїсь однієї складової11. Звідси випливає необхідність застосування нових джерел та методів низки допоміжних і самостійних дисциплін.
Соціотопографи визнають, що в XX ст. дослідники урбаністичних процесів отримали нові джерела або нове їхнє трактування; на історію наступають, з одного боку, соціологія і культурна антропологія, з другого - історія урбаністики та архітектури12. У різних студіях ідеться про використання різних джерел. Окрім широкого спектра писемних документів, дослідники, взалежності від власної спеціалізації, наголошують, що:
- Ранній розвиток новозакладених міст повинен студіюватися інтердисциплінарно з використанням комбінації різних джерел. Ономастика, історіографія, історична географія та археологія можуть створити багатошаровий образ пізньосередньовічного міста, соціальної історії, господарства та культури13.
- Археологічні та урбаністичні дослідження є джерелом для реконструкції топографії міста на періоди, для котрих ще немає писемних джерел14.
- Джерелами виступають податкові книги і архітектурно-урбаністичне дослідження старої частини міста15.
- Дослідження за допомогою просторового методу підтверджуються і доповнюються писемними джерелами та археологічним матеріалом16.
З контексту деяких публікацій випливає, що, крім названих джерел і методів, дослідники використовують історичні карти, зокрема, опубліковані картографічні джерела до історії Познані17, та карти Торуня зі зламу XVIII-XIX ст., що зберегли образ феодального міста18, і було б добре скористатися із студії, де б розглядалися назви вулиць у характері історичного джерела19.
Як видно, перелік джерел та методів їхнього використання є доволі хаотичним, і, можливо, саме тому у соціотопографії внаслідок використання різних типів джерел не вистачає спільного зразка щодо їх опрацювання20.
Очевидно, першим завданням повинна стати спроба класифікації джерельної бази соціотопографії, спеціальних історичних дисциплін, самостійних наукових галузей, використання методик котрих складається у соціотопографічний метод.
У першу чергу, це соціальна історія з її класичною джерельною базою писемних джерел та широким спектром методів їхнього аналізу. Дослідники, котрі є професійними істориками, при соціотопографічних студіях передусім використовують писемні джерела. Але й тут використовуються різні види (переважно діловодну документацію, актові матеріали і документи, близькі до статистичних) та типи джерел. Це залежить від того, що саме збереглося для того чи іншого об'єкта вивчення. Відповідно до видової структури соціотопографічної студії для різних міст були застосовані такі види документів:
- стосовно топографічної ситуації, взаєморозташування дільниць, вулиць та домоволодінь - реєстри королівських поборів 21, шосові книги22, інші податкові книги23;
- стосовно професійної стратифікації - фіскальні документи (шосові книги)24, книги хрещень, шлюбів і
- Київ+380960830922