РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Малі водосховища, що є об'єктами досліджень, представлені техногенними акваторіями різних походження та цільового призначення, розташовані у специфічних фізико-географічних і ґрунтово-кліматичних умовах, характеризуються різноманітними джерелами водопостачання й площами водозбору. Всі біологічні процеси, що відбуваються у цих доволі своєрідних водних екосистемах, тісно пов'язані з природно-кліматичними умовами. Це передбачає доцільність наведення інформації щодо природних умов Степової зони України. У зв'язку з тим, що період досліджень охоплює досить значний проміжок часу, а щорічний детальний аналіз природно-кліматичних умов досить громіздкий і нераціональний, їх характеристика наведена в узагальненому вигляді.
2.1. Природні умови Степової зони України
Степова фізико-географічна зона на території України розташована між 44021? і 49051? північної широти та між 28014? і 40000? східної довготи. Її площа сягає 236,1 тис. км2, що становить 39,11 % загальної площі нашої країни. Максимальна протяжність території зони з півночі на південь 520 км, зі сходу на захід - 960 км [399].
У свою чергу, Степова фізико-географічна зона поділяється на Північний (101,7 тис. км2, або 43,07 % загальної площі) і Південний Степ (134,4 тис. км2, або 56,93 %), які дещо різняться за тривалістю вегетаційного періоду [349, 400] і територіальним розташуванням (табл. 2.1).
Південний Степ, у межах якого розташована досліджувана група малих водосховищ, належить до помірного кліматичного поясу. З урахуванням неоднорідності фізико-географічних зон, що пов'язано зі
Таблиця 2.1
Характеристика Степової зони України
ПідзонаКількість днів з температурою повітря > 15 0СОбласть, АРПлоща тис. км2%Північний Степ121 - 135Дніпропетровська (північна части-на), Донецька, Запорізька (північ-на частина), Кіровоградська, Луганська (південна частина)
101,7
43,07Південний Степ136 - 150 Дніпропетровська (південна части-на), Запорізька (південна частина), Миколаївська, Одеська, Херсон-ська, АР Крим
134,4
56,93 Всього--236,1100,00
значними змінами кліматичних умов з півночі на південь та із заходу на схід, доволі розповсюдженим є агрокліматичне районування [22]. Згідно із пропонованим агрокліматичним розподілом, переважна більшість малих водосховищ потрапили у 4-у агрокліматичну зону, що характеризується дуже засушливим помірно жарким літнім періодом, м'якою зимою. Певна частка малих водосховищ знаходиться в засушливій і дуже теплій 3-й агрокліматичній зоні.
Згідно з фізико-географічним районуванням території України, поширеним в останні роки [401], досліджувані малі водосховища розташовані в межах Північно-степової, Середньостепової та Сухостепової підзон Степової посушливої дуже теплої зони, на територіях Дністровсько-Дніпровської і Лівобережно-Дніпровсько-Приазовської північностепових провінцій, Причорноморської середньо-степової провінції, Причорноморсько-Приазовської і Кримської сухостепової провінцій.
За типологічною класифікацією ці території належать до суббореального (семиаридного) степового ландшафту, який сформувався в умовах континентального клімату під впливом достатньої кількості сонячної радіації, панування континентальних повітряних мас помірних широт і значної віддаленості від океанів, з недостатнім і нестійким зволоженням [402]. Річна сумарна радіація, яка надходить від сонця на поверхню території, коливається в межах 418 - 502 кДж/см2. Мінімальна кількість теплоти (33 - 50 кДж/см2) спостерігається у зимові місяці з мінімумом у грудні. За весняний період загалом надходить 125 - 146 кДж/см2, в осінній - не більш як 75 - 90 кДж/см2, тоді як щомісячні літні надходження теплоти коливаються в межах 67 - 79 кДж/см2.
Ефективне теплове випромінювання земної поверхні не перевищує 167 - 230 кДж/см2, у зв'язку з чим радіаційний баланс сягає до 188 - 209 кДж/см2, у приморських районах - до 230 кДж/см2. Сума активних температур повітря в окремих районах Степової зони коливається у межах 3215 - 3600 0С, води - у межах 3560 - 3840 0С [349].
На клімат Степової зони істотно впливає циркуляція атмосфери. Переважною повітряною масою є континентальне повітря помірних широт (63 %), яке влітку спричинює спекотну посушливу погоду, а взимку - холод. Досить часто (10 - 13 %) надходить сухе арктичне повітря, яке зумовлює пізні весняні й ранні осінні приморозки, посухи влітку й нетривалі сильні морози взимку. З вторгненням тропічного повітря (10 - 12 %) спостерігаються значні осінньо-зимові та весняні потепління, сильні короткочасні літні зливи.
Залежно від рельєфу і підстильної поверхні змінюються й показники клімату. Зокрема добре виявляються широтний і вертикальний градієнти температур та опадів. На кожні 100 м підняття або переміщення на 100 км з півдня на північ сума активних температур зменшується на 120 - 200 0С, а кількість опадів - збільшується на 10 - 11 %.
Значний приплив сонячного тепла й переважання континентальних повітряних мас зумовлюють відповідну сезонну температурну динаміку (табл. 2.2). Середньорічна температура повітря в межах Степової зони коливається від 8,5 до 10,6 0С. Щорічна кількість днів з температурою
Таблиця 2.2
Середні багаторічні показники температур повітря й опадів у межах Степової зони
за період 1985 - 2000 рр. [403]
Область, АРПоказник Місяць Серед-ньоріч-на, 0СРічна сума,
мм123456789101112ОдеськаТемпература повітря, 0С- 1,7- 1,02,69,015,119,421,421,217,911,15,91,410,1Опади, мм424131343942493436264248464МиколаївськаТемпература повітря, 0С- 3,1- 1,82,610,216,520,422,321,816,910,34,4- 0,110,0Опади, мм363530324454584139223645472ХерсонськаТемпература повітря, 0С- 3,0- 1,82,310,016,019,921,921,316,49,84,40,19,8Опади, мм333126334245493840283640441Дніпро-петровськаТемпература повітря, 0