РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи обстежених хворих.
Для вирішення поставленої мети і завдань дослідження було проведено у декілька
етапів:
1 етап – клінічний аналіз 84 випадків материнської смертності при розвитку
перитоніту після кесарева розтину (ППКР) за останні 18 років (1988-2005) за
даними МОЗ України.
2 етап – комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження породілей з
гнійно-запальними захворюваннями після пологів і абдомінального розродження,
яких було розподілено на декілька груп:
- основні групи: 1 група – 180 хворих з ППКР без летального результату; 2 група
– 166 хворих з ендометритом після кесарева розтину (ЕКР) і 3 група – 82 хворих
з ендометритом після пологів (ЕПП);
- контрольні групи: 4 група – 50 жінок з неускладненим перебігом періоду після
кесарева розтину і 5 група – 50 жінок з неускладненим перебігом періоду після
природного розродження.
3 етап – розробка і упровадження методики реабілітації хворих, які перенесли
ППКР: підгрупа 1.1 – 30 хворих з 1 групи, які одержували запропоновану методику
реабілітації.
При обстеженні враховували анамнез, ускладнення вагітності і пологів,
клінічний перебіг захворювання з оцінкою ефективності лікування. Крім того,
обстеження передбачало консультації терапевта, кардіоревматолога, пульмонолога,
хірурга, невропатолога, психіатра, інфекціоніста і інших фахівців.
Нами встановлено, що за основними показниками породіллі обстежених груп схожі,
тому дана докладна характеристика тільки 1 групи, обстеження якої було
визначаючим у вирішенні поставлених завдань.
Перша група включала 180 хворих на ППКР у віці від 18 до 43 років, які були
прооперовані за останні 20 років (1986 – 2005 рр.) в обласних пологових
будинках Київської і Сумської областей без летальних результатів. Докладний
аналіз материнської смертності при ППКР буде представлений в наступному
розділі. Серед хворих 1 групи первородящих було 116 (64,4%); повторнородящих 64
(35,6%). Артіфіційні аборти мали в анамнезі 69 (38,3%) і мимовільні відповідно
25 (13,8%) хворих.
Соматичні захворювання виявлено у 127 (75,1%) хворих, одночасно по два
захворювання у 37 (21,9%), по три і більш захворювання у 25 (14,8%). Найчастіше
зустрічалися захворювання органів дихання (29,4±1,2%), нирок (18,3±1,6%),
серцево-судинної системи (17,2±1,7%), ендокринні захворю-вання (11,6±2,1%) і
ін. (табл. 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Структура екстрагенітальної патології у хворих ППКР
Захворювання
Кількість захворювань
Абс. число
(%±m%)
Захворювання органів дихання
53
29,4±1,2
Захворювання нирок
33
18,3±1,6
Продовження табл. 2.1.1
Захворювання серцево-судинної системи
31
17,2±1,7
Ендокринні захворювання
21
11,6±2,1
Захворювання шлунково-кишкового тракту
16
8,8±2,5
Інфекційні захворювання (інфекційний гепатит)
12
6,6±2,9
Захворювання опорно-рухового апарату і травми
12
6,6±2,9
Захворювання крові (анемія)
4,4±3,6
Нервово-психічні захворювання
2,7±4,9
Захворювання очей
2,7±4,9
Захворювання вуха, горла та носа
1,6±7,0
Інші захворювання
1,6±7,0
Гінекологічні захворювання виявлено у 63 (35,0%) хворих. В основному це
тривала неплідність в анамнезі (5,4±0,2%), перенесені у минулому запальні
процеси з локалізацією в придатках (10,5±2,2%) і шийці матки (7,8±2,6%) і міома
матки (7,8±2,6%).
За даними анамнезу у 63 (35,0%) хворих мав місце факт інфікування черевної
порожнини за рахунок апендектомії (17,2±1,6%), що передувало кесареву розтину
(11,8±2,1%), операціям на трубах і яєчниках (3,8±0,4%) і розтину грижі
(2,2±0,2%).
Ускладнення вагітності виявлено у 160 (88,8%) хворих, у тому числі до два у 51
(28,3%), до три – у 38 (21,1%) і більше трьох – у 26 (14,4%) породілей. В
структурі виявлених ускладнень (табл. 2.1.2) переважали прееклампсія
(54,4±0,7%),
Таблиця 2.1.2
Ускладнення вагітності у хворих ППКР
Ускладнення вагітності
Кількість захворювань
Абс. число
(%±m%)
Прееклампсія
98
54,4±0,7
Передчасний розрив плодових оболонок
57
31,6±1,1
Загроза переривання вагітності раннього та пізнього терміну
27
15,0±1,8
Загроза передчасних пологів
5,0±3,4
Передчасні пологи
5,0±3,4
Тазове передлежання плода
20
11,1±2,2
Поперечне положення плода
17
9,4±2,4
Переношування
5,0±3,4
Багатоплідність
3,3±4,4
Багатоводдя
2,7±4,9
ГРВІ, грип
40
22,2±1,4
Загострення хронічного пієлонефриту
31
17,2±1,6
Загострення хронічного бронхіту
4,4±3,6
Анемія вагітних
22
12,2±2,0
Міома матки
14
7,8±2,6
Бактеріальний вагіноз
10
5,5±3,2
Апендецит
0,5±0,0
Інші ускладнення
1,0±9,9
передчасний розрив плодових оболонок (31,6±1,1%), загроза переривання
вагітності раннього і пізнього терміну (15,0±1,8%), тазове передлежання
(11,1±2,2%) і поперечне положення плода (9,4±2,4%), гострі інфекційні
захворювання (22,2±1,4%). З урахуванням виявлених ускладнень кожна друга
вагітна знаходилася на стаціонарному лікуванні з приводу прееклампсії, кожна
п'ята – з приводу загрози переривання вагітності або загрози передчасних
пологів. У кожної четвертої-п'ятої породіллі під час вагітності були грип або
ГРВІ (нерідно з підвищенням температури тіла до 38-39єС), загострення
хронічного пієлонефриту або бронхіту. У кожної сьомої-восьмої породіллі
вагітність протікала на фоні анемії і гінекологічних захворювань.
Плановий кесарів розтин виконано у 58 (32,2%) породілей, екстрений – у 122
(67,8%). У більшості – 169 (93,9%) операцію проведено поперечним розрізом в
нижньому сегменті матки, причому у 4 (2,2%) – із стерилізацією. У 10 (5,6%)
виконано корпоральний кесарів розтин і у 1 (0,6%) – екстраперитонеальний.
Основними показаннями до кесарева розтину були аномалії пологової
- Київ+380960830922