РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
2.1. Сучасні наукові підходи і принципи до управління інноваційним розвитком національної системи освіти
2.1.1. Особливості моделювання системи управління інноваційним розвитком національної освіти.
На основі здійсненого теоретичного аналізу стану управління інноваційним розвитком вітчизняної системи освіти нами розроблена відповідна модель, яка ґрунтується на абстрактно-логічних процедурах наукового дослідження, в якому абстрагування є однією з найсуттєвіших мислительних операцій. Сутність абстрагування полягає в тому, що у дослідженні розглядається не вся сукупність властивостей, а лише її частина. Обмеження в галузі досліджуваних властивостей і відносин обумовлена, як правило, особливостями досліджуваних об'єктів і цілями дослідження.
У нашому дослідженні моделювання застосовано не лише з метою пізнання, а й з метою прогнозування; воно ґрунтується на принципах системності і не обмежується однією моделлю. Це послідовна низка декількох моделей, які доповнюють одна одну на кожному рівні моделювання - концептуальному, змістовому, технологічному і прогностичному.
На концептуальному рівні моделювання нами здійснена інтеграція психолого-педагогічного, філософського, соціального знання, існуючих законодавчих і нормативних актів, нормативів, стандартів з метою формулювання нових наукових підходів і принципів до здійснення процесу управління інноваційним розвитком системи освіти; на змістовому - реалізація теоретичних положень щодо суттєвого оновлення змісту та організаційної структури управління системою національної освіти в умовах її інноваційного розвитку, визначення основних напрямів управління; на технологічному - розроблення технології забезпечення продуктивної кадрової політики в системі освіти з метою забезпечення управління її інноваційним розвитком; на прогностичному - виокремлення основних завдань щодо виконання вимог світових і Європейських стандартів розвитку національних систем освіти (див. рис. 2.1).
Розроблена нами система практично діє за такою схемою: "концепція управління системою освіти (наукові підходи і принципи) > основні напрями інноваційного розвитку закладів і установ освіти й оновлена організаційна структура управління ними > сучасні технології в управлінні інноваційним розвитком системи освіти > перспективи інноваційного розвитку національної системи освіти".
Схема на рис. 2.1 надає повне уявлення про об'єкт, який моделюється - управління інноваційним розвитком системи національної освіти.
У перекладі з латинської мови поняття "модель" означає міру, зразок, примірник чого-небудь. Через створення моделі здійснюється, наприклад, аналітичний опис системи управління, пояснюються причини її недостатньої ефективності, відбувається прогнозування нових умов управління, а також наслідків від упровадження нової системи, визначається еталон для порівняння діючої і попередньої систем управління, змістовно обґрунтовується проект реальної системи управління.
Під час розроблення даної моделі ми врахували, що здійснення "нової моделі управління" спрямоване на створення гнучкої, динамічної, демократичної, децентралізованої системи управління, яка використовує варіативні управлінські рішення; прогнозує кінцеві результати діяльності; включає економічні механізми діяльності, пов'язані з необхідністю посилення автономії і фінансової самостійності усіх закладів і установ освіти; забезпечує оптимальне поєднання адміністративного, колективного управління і самоврядування.
У процесі розроблення моделі управління інноваційним розвитком системи національної освіти ми спиралися на забезпечення послідовності процедур системного мислення щодо вибору типу і структури моделі:
* розгляд будь-якого явища як складної системи;
* коректне відокремлення цієї системи від інших, які створюють відповідне середовище;
* визначення структури системи, її складових та зв'язків між ними, визначення їх ієрархії.
У процесі моделювання та безпосередньої побудови системи були використані принципи багатовекторності факторів впливу, системно-структурний аналіз, послідовність і логічність основних етапів пошуку, конкретність, доцільність обраних методів, цілісність і завершеність процесів.
Розроблена нами система є багатокомпонентною; її метою є обгрунтування необхідності створення умов в управлінні освітою для розвитку інформаційного суспільства, по-перше, і створення єдиного освітнього простору з освітніми системами різних країн світу (СНД, Європи, США тощо).
Першим її компонентом є концептуальна складова. У перекладі з латинської мови "концепція означає систему поглядів, таке чи інше розуміння явищ, процесів або єдиний, визначальний задум, головну думку будь-якого твору, наукової праці"1.
В основу змісту концептуальної складової, розробленої нами системи, покладено сучасні наукові підходи і принципи управління в умовах застосування освітніх інновацій, серед яких пріоритетне місце посідають: цілісний (глобалістичний), системно-синергетичний, гуманістичний, особистісно-орієнтований; принципи: "освіта упродовж усього життя"; "освіта через усе життя"; "освіта без кордонів"; "освіта для всіх"; "доступ до всіх рівнів освіти"; "освіта заради вільного обміну ідеями і знаннями"; "справедливий доступ до освіти"; диференційованого навчання; ефективного навчання; постійного навчання; становлення людиноцентричного суспільства; відтворення і розвитку інноваційного потенціалу економіки; розвитку кадрового потенціалу.
Розглянемо концептуальну складову розробленої системи.
2.1.2. Цілісний (глобалістичний) підхід в управлінні інноваційним розвитком системи освіти.
Цілісний (глобалістичний) підхід в управлінні інноваційним розвитком національної системи освіти ми розглядаємо як: інтегровану систему, засновану на багатомірних взаємозв'язках між окремими підсистемами.
Збалансованість її складових відмічається в