РОЗДІЛ 2
СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ
ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ САДІВНИЦЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗАКАРПАТТЯ
2.1. Оцінка природного та ресурсного потенціалу садівницьких підприємств регіону
Питаннями оцінки ресурсного потенціалу садівницьких підприємств займались О.Ю. Єрмаков [53], В.І. Майдебура [175], В.А. Рульєв [129], О.М. Шестопаль [164, 166] та ін., але стосовно Закарпатського регіону такі дослідження практично не проводились.
Біологічні особливості вирощування плодових і ягідних культур вимагають виваженого підходу до територіального розміщення виробництва різних видів їх продукції. В умовах формування ринкової економіки такий підхід набуває особливого значення, оскільки основою виробництва плодової продукції стає її прибутковість, яка досягається за рахунок випуску конкурентоспроможних товарів.
Природні та економічні умови здійснюють значний вплив не тільки на структуру плодових і ягідних насаджень, їх породний і сортовий склад, рівень капітальних і поточних виробничих витрат, а й на такі важливі показники виробничо-господарської діяльності, як продуктивність праці та собівартість вирощеної продукції. Лише за умов найповнішої відповідності ґрунтів і клімату зони, району, конкретного господарства біологічним вимогам плодових і ягідних культур до зовнішнього довкілля можна досягти виробництва конкурентоспроможної продукції. Адже в садівництві багаторічні насадження виступають основними засобами, які локально прикріплені до землі, що вимагає особливо ретельного підходу до вибору ділянок під закладання садів, підбору порід і сортів у відповідності до місцевих грунтово-кліматичних умов [129]. З наведеним узагальненням В.А. Рульєва важко не погодитись, оскільки він стверджує наукові положення, які були обґрунтовані свого часу такими відомими фахівцями з організаційно-економічних проблем галузі, як П.Ф. Дуброва [174], Д.Ф. Чухно [162], О.М. Шестопаль [164] і В.В. Юрчишин [177].
Ґрунтово-кліматичні умови є важливим фактором, який обумовлює розміщення, вирощування, продуктивність і економічну ефективність плодових і ягідних культур. Він здійснює значний вплив не тільки на врожайність, але й на якість плодів та ягід, вміст сухих речовин, цукристість, кислотність, ароматичність, термін зберігання та придатність для переробки [175]. Таким чином, має місце тісний взаємозв'язок природних і біологічних факторів з організаційно-економічними, що й визначає врешті решт ефективність функціонування галузі садівництва.
Найбільш важливими кліматичними факторами, що впливають на ріст і розвиток рослин, є кількість сонячного тепла і світла та атмосферних опадів. Залежно від наявності тепла, тривалості вегетаційного періоду, а також придатних для садівництва ґрунтів і забезпечення їх вологою, розміщують окремі породи і сорти, які різняться між собою за сумою активних температур понад 10°С [129]. При температурі, вищій за вказану, відбувається активний ріст листової маси і пагонів плодових рослин. Не менш важливим показником для розміщення плодових і ягідних культур та їх сортів є тривалість безморозного періоду, наявність мінімальних температур, які вони можуть витримувати, кінець весняних і початок осінніх заморозків.
Нормальний ріст і розвиток плодових дерев і дозрівання їх продукції відбуваються в тому випадку, коли в конкретних природних умовах забезпечується накопичення за вегетаційний період суми активних температур необхідної для певної культури. Для плодових рослин вони визначаються в межах, наведених у таблиці 2.1.
Закарпатська область за своїми природними умовами практично не вписується ні в одну з природних зон України. За тепловими факторами та вологозабезпеченістю вегетаційного періоду цей регіон поділяють на три підзони: низинна, передгірська та гірська (рис. 2.1). Внаслідок висотної зональності сума річних активних температур коливається від 1225°С в горах до 3300°С в низовині, опадів - від 1600 до 530 мм, а тривалість безморозного періоду - від 130 до 190 днів. У перших двох із названих підзонах Закарпаття склалися сприятливі умови для промислового садівництва [73, 101].
Таблиця 2.1
Потреба порід і груп сортів плодових культур у теплі за вегетаційний період (за Ю.М. Гущиним)
Породи і групи сортівСума активних температур
(понад 10°С)Кількість днів з середньодобовою температурою понад 10°СЯблуня: літні1800-200070-80 осінні2200-240080-100 зимові2400-2600100-110Груша: літні2200-240080-90 осінні2400-260090-100 зимові2600-3000110-115Слива: ранні2400-260080-90 пізні2600-280090-100Вишня2200-240080-90Черешня2600-2800100-115Абрикос2800-3000100-115Персик3200-3400115-120 Джерело: Гущин М.Ю. Экологические основы размещения плодовых и ягодных культур в Украинской ССР. - К.: Урожай, 1969. - 111с. [38]
Низинна зона охоплює приблизно 25% території області і є дуже теплою її частиною. Суми активних температур за період з середньодобовою температурою понад 10° становлять тут більше 3000-3320°, а в окремих місцях за рахунок мікроклімату вони досягають 3600°. Період з вищеназваною середньою добовою температурою триває 180-190 днів, безморозний - 170-190 днів. В середньому за рік тут випадає 530-700 мм опадів.
Рис. 2.1. Географічні межі природних районів Закарпаття
Джерело: Розроблено на основі праці [4] з нашими доповненнями
Передгірська підзона незважаючи на надзвичайно різноманітні форми рельєфу в цілому тепла. Суми активних температур тут коливаються в межах 2700-3000°С. Період з середньою добовою температурою понад 10° триває 180-185 днів, а безморозний - 170-175 днів. Річні суми опадів варіюються від 650 до 1000 мм.
Гірська підзона займає найбільшу частину території закарпатського регіону. Різниці у висотах над рівнем моря досить значні - приблизно від 300 до 2000 м. У зв'язку з цим кліматична різниця між окремими частинами району досить істотна. Суми активних температур змінюються від 600° д