РОЗДІЛ 2
АНАЛІТИЧНІ ОЦІНКИ РИЗИКІВ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЗА УМОВ НЕСТАБІЛЬНОГО ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
2.1. Аналіз показників ефективності функціонування підприємств хлібопекарської промисловості і їх роль у виявленні потенційних ризиків
За умов ведення активної фінансово-господарської діяльності підприємства зустрічаються із ризиками, приймаючи практично будь-яке рішення. Однак і у випадку пасивності суб'єкта господарювання виникають ризики. Насамперед, це ризик втрачених можливостей, що зумовлює на теперішньому етапі розвитку підприємства втрати прибутку, а у довгостроковій перспективі може викликати втрату його ринкових позицій аж до повного витіснення із ринку. В останні роки керівництво багатьох промислових підприємств стало більше уваги надавати захисту власного бізнесу від зовнішніх ризикових чинників. Розуміючи, що у нестабільній економіці України приймати безризикові рішення - означає залишитись за її бортом, вони прагнуть не уникати ризиків, а передбачати їх появу, оцінювати можливі втрати, стараючись зменшити їх до мінімуму. Під нестабільністю економіки потрібно розуміти її не прогнозований перехід до невідомого стану або суттєву зміну політичних, економічних, соціальних умов, що впливає на ринкову стійкість та ефективність функціонування окремого підприємства. Нестабільність економіки, впливаючи на підприємство, може викликати наступні наслідки: змінює структуру підприємства, негативно впливає на якість його роботи; погіршує кількісні показники ефективності діяльності підприємства; ускладнює можливості керівництва щодо управління його підрозділами; погіршує загальний мікроклімат у колективі.
Наслідками нестабільності може стати доведення підприємства до стану банкрутства з подальшою його реорганізацією або ліквідацією. Але нестабільність економіки може й позитивно вплинути на процес функціонування підприємства. Якщо останнє буде краще підготовлене до подібних подій, порівняно з ступенем готовності його основних конкурентів. Якщо підприємство може швидко реагувати на сигнали, які виступають передумовами різких змін у зовнішньому середовищі, то воно може відповідно завчасно підготуватися до цих змін, зменшивши ймовірність отримання негативних результатів від їх впливу.
За ринкових умов господарювання функціонування підприємства у будь-якій галузі економіки супроводжується ризиками, що є невіддільними атрибутами ведення бізнесу. Прийняття рішень в процесі управління підприємством без урахування впливу ризиків, що був характерний для більшості підприємств у перше десятиліття незалежності України призвів до величезних втрат за результатами їх функціонування, що нерідко закінчувалось довготривалим кризовим фінансовим становищем або й банкрутством. Проаналізуємо динаміку збиткових підприємств за період з 1999 по 2006 роки (додаток Г) на рисунках 2.1, 2.2.
Рис. 2.1. Динаміка збиткових підприємств України (у % від загальної їх кількості)
Рис. 2.2. Динаміка збиткових підприємств України (у млн. грн.)
З рисунків видно, що на кінець 90-х років питома вага збиткових підприємств становила більше 50% від загальної кількості суб'єктів господарювання України, що було викликане загальним спадом економіки, сильним впливом негативних факторів зовнішнього середовища на функціонування підприємств, та неувагою їх менеджменту до цієї проблеми. Аналіз динаміки показав поступове зниження частки збиткових підприємств до 33,5 % у їх загальній кількості та 34,7 % у промисловості станом на 2006 рік. Проте зменшення питомої ваги збиткових підприємств зовсім не означає миттєве оздоровлення економіки, що й підтверджує загальне зростання розмірів збитків підприємств з 22190,4 тис. грн. у 2000 році до 34395,2 тис. грн. у 2006 році. Подібна динаміка сум збитків свідчить про значні проблеми у підприємств. А зменшення загальної кількості збиткових організацій пов'язане з новою методикою їх підрахунку. Якщо раніше організації групували, виходячи із їх чистого прибутку (збитку), то з 2000 року, внаслідок реформи вітчизняного бухгалтерського обліку та фінансової звітності, підприємства групують залежно від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування. Таким чином, не враховуються витрати суб'єктів господарювання на сплату податку на прибуток і зовсім випадає з аналізу їх надзвичайна діяльність, тобто непередбачувані втрати організацій внаслідок форс-мажорних обставин, які, як правило, викликані внаслідок дії ризиків форс-мажорних обставин та технологічних ризиків і мають наявність у більшості підприємств та організацій, діяльність яких залежить від погодних умов. Технологічні ризики можуть серйозно загрожувати підприємствам, у яких низький рівень технічного стану основних засобів.
Висока конкуренція у середовищі, де доводиться працювати підприємствам харчової промисловості, обумовлює підвищені ризики, пов'язані з їх роботою. Підприємства хлібопекарської промисловості постійно ведуть боротьбу з конкурентами за сировину, ринки збуту. До боротьби за робочу силу, необхідні фінансові ресурси крім конкурентів долучаються й інші підприємства, що функціонують на певному регіональному ринку. Підвищує ризики діяльності хлібопекарських підприємств непевність, яка обумовлена нестачею чи неповнотою інформації про стан та перспективи розвитку ринкової кон'юнктури, політичної та економічної ситуації в країні та в галузі і регіоні, зокрема. Значно посилює ризики функціонування співпраця з сільськогосподарськими виробниками, ефективність діяльності яких знаходиться під великим впливом природних факторів, які слабо прогнозуються.
Як наслідок, рівномірне зростання цін на продукцію промисловості у 2001-2004 рр. (індекси цін виробників продукції промисловості зростали наростаючим порядком з 100,9% у 2001 році до 124,1% у 2004 році), а у 2005-2006 рр. спостерігалось зниження темпів зростання індексу цін до 114,1%, не співпадає з динамікою цін на борошно та хлібобулочні вироби за аналогічний період (табл. 2.1).