РОЗДІЛ 2 ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали і методи дослідження
Дослідження проводились упродовж 1995-2002 рр. Загальна схема проведення
наукових досліджень наведена на рис. 2.1.
Розробка технології одержання та ресинтез діючої речовини офлоксацину, на
основі якої виготовлено лікарську форму препарату фторхінолонового ряду -
бороцин 4% проводилася на базі ВАТ Бориславський науково-дослідний інститут
“Синтез” з дослідним заводом м. Борислав, Львівської області. Лабораторні
дослідження щодо встановлення його мінімально порогової концентрацію (МПК),
спектру антибактерійної дії порівняно з найбільш широко використовуваними в
практиці ветеринарної медицини антибіотиками, визначення бактерицидної та
бактеріостатичної дози, фармакотоксикологічні дослідження виконані у Державному
науково-дослідному контрольному інституті ветпрепаратів та кормових добавок
Міністерства аграрної політики України. Науково-господарські досліди та
виробничі випробування з визначення лікувальної дози, схеми застосування,
терапевтичної та економічної ефективності препарату при колібактеріозі і
сальмонельозі птиці проводилися на птахофабриках різних форм власності
Львівської області.
Встановлення параметрів гострої токсичності та кумуляції проводили згідно
методичних рекомендацій “Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин”
[78, 85, 87, 115, 130].
Визначення гострої токсичності бороцину
Встановлення параметрів гострої токсичності проводили на 100 білих мишах
2-2,5-місячного віку, масою 18-20 г, на 100 білих щурах 3-4-місячного віку,
масою 180-200 г та на 70 курчатах 2-3-місячного віку породи “Тетра SL” масою
500-600 г [27, 130].
Рис. 2.1. Загальна схема проведення наукових досліджень
Бороцин 4 % вводили лабораторним тваринам і курчатам натще, внутрішньошлунково,
одноразово за допомогою металевого зонда для лабораторних тварин та гумового
для курчат. Препарат у великих дозах вводили дрібними порціями з інтервалом від
2-х до 4-х годин [76].
Токсичність бороцину вивчали у два етапи: орієнтовний та розгорнутий.
На орієнтовному етапі, з метою встановлення рівня смертельних доз препарату,
було взято широкий інтервал між дозами - 25,3 г/кг маси тіла, що відповідає 25
мл/кг бороцину 4 %. На кожну дозу було використано по три лабораторних тварини
та птиці. На розгорнутому етапі було взято менші інтервали між дозами, а саме:
починаючи з 50,6 г/кг (50,0 мл/кг) - 12,6 г/кг (12,5 мл/кг) для мишей та 10,1
г/кг (10,0 мл/кг) – для щурів; для птиці починаючи з дози 25,3 (25,0 мл/кг) -
5,1 г/кг (5,0 мл/кг). На кожну дозу було використано по 6 мишей та щурів і по 5
курчат. Загальна тривалість спостереження за тваринами та птицею в усіх
випадках складала 14 діб [70].
Під час досліду враховували загальний стан і загибель лабораторних тварин та
птиці, і, залежно від дози препарату, вираховували DL50 даної лікарської форми
за методами Г. Кербера (1931), Ж.Т. Літчфільда і І. Уілкоксона шляхом
пробіт-аналізу (1949), найменших квадратів для пробіт-аналізу кривих
летальності за В.Б. Прозоровським (1962), способом трьох точок за Б.М.
Штабським (1980) [7].
Визначення властивостей бороцину щодо кумуляції
Властивості препарату щодо кумуляції вивчали на 18 білих щурах масою 100-110 г
та на 12 курчатах старших за 3 місяці масою 1000-1300 г. Щурі та птиця були
поділені на 2 групи: контрольну та дослідну. Для визначення властивостeй
препарату до кумуляції використали метод K.S. Lim et al. [207].
Дослід тривав 24 доби. Шляхи введення препарату як і в гострому досліді на
токсичність. Для щурів розчин бороцину 4 % вводили починаючи з дози 8703 мг/кг
(8,6 мл/кг), а у птиці - з 4048 мг/кг (4,0 мл/кг), що відповідно становило 0,1
DL50, з послідовним збільшенням дози у 1,5 рази через кожні 4 доби. Під час
досліду враховували загальний стан і загибель щурів та птиці. Залежно від дози
препарату, вираховували коефіцієнт кумуляції за формулою запропонованою Б.М.
Штабським та Ю.С.Каганом [146]:
Ккум = ЛД50 n / ЛД50 1,
де Ккум - коефiцiєнт кумуляцiї, ЛД50 n та ЛД50 1 - середнi смертельнi дози за
багаторазового та одноразового введення вiдповiдно.
Сумарно введену середню дозу препарату на одну дослідну тварину визначали за
К.К. Сидоровим [122].
Вивчення гематологічних та біохімічних показників крові птиці
при введенні препарату в терапевтичній дозі
Вивчення гематологічних та біохімічних показників крові проводили на десяти
курчатах 20-и добового віку породи Тетра SL. Для цього формували дві групи:
контрольну і дослідну по принципу груп аналогів (вік, вага). Препарат бороцин 4
% застосовували дослідним курчатам згідно настанови по застосуванню, а саме з
розрахунку 1 мл препарату на 0,5 л питної води (що відповідає 5-10 мг діючої
речовини на 1 кг живої маси). Кров відбирали з підкрильцевої вени на початок
досліду (вік 26 діб) та через п’ять діб після початку досліду.
З морфологічних показників крові визначали: кількість еритроцитів і лейкоцитів
шляхом прямого підрахунку в камері Горяєва, диференційний підрахунок лейкоцитів
мікроскопічним дослідженням мазків крові, концентрацію гемоглобіну –
гемоглобінціанідним методом (з ацетонціангідридом), величину гематокриту –
мікрометодом за допомогою мікроцентрифуги (И.П. Кондрахин, 1978). У курчат
кількість еритроцитів підраховували за застосуванням розчинів А та Б (Н.А.
Седых, 1974; И.А. Болотников, Ю.В. Соловьев, 1980) [15, 68, 120]. На основі
морфологічних показників крові вираховували еритроцитарні індекси: кольоровий
показник крові, середній об’єм еритроциту, середній вміст гемоглобіну в
еритроциті, середню концентрацію гемоглобіну в ерит