РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи жінок та лікувально-профілактичні заходи
Дослідження проводились на клінічній базі кафедри акушерства, гінекології та
перинатології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика
– в Київському обласному центрі охорони здоров’я матері та дитини.
В основу дисертаційної роботи покладено принцип комплекного
клініко-параклінічного обстеження вагітних жінок з ПП в анамнезі.
Основну групу склали 100 вагітних жінок з ПП в анамнезі, у яких проводили
комплекcне клініко-параклінічне обстеження. Вагітні основної групи були
розподілені на дві групи : першу (І група) склали 50 вагітних, що одержували
загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи, другу (ІІ група) – 50
вагітних, яким здійснювали лікувально-профілактичні заходи за рекомендованою
схемою. Контрольну групу склали 50 повторновагітних жінок без соматичної та
акушерської патології.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи прово-дились згідно з
рекомендаціями та полягали у застосуванні за показаннями спазмолітиків,
токолітиків, гормональних препаратів, комплексів вітамінів і мікроелементів,
препаратів, що покращують мікроциркуляцію [ 99, 100].
Провідна роль у зниженні перинатальних втрат і захворюваності новонароджених
внаслідок передчасного переривання вагітності належить профілактиці даної
патології на всіх етапах становлення репродуктивної функції жінки, тому
відмінними особливостями запропонованої нами методики є проведення
прегравідарної підготовки жінок з недоношуванням в анамнезі та
лікувально-профілактичні заходи при настанні вагітності.
Традиційні методи реабілітації репродуктивної функції жінок після ПП з
використанням за показаннями антибактеріальних, десенсибілізуючих,
протизапальних препаратів, вітамінотерапії часто виявляються недостатньо
ефективними. Тому пошук більш раціональних підходів до реабілітації жінок з
недоношуванням вагітності в анамнезі є достатньо актуальною проблемою.
Характерною рисою запропонованого нами комплексу лікувально-профілактичних
заходів є використання антигомотоксичних препаратів.
Основні переваги антигомотоксичних препаратів полягають в їхній комплексній
дії. Немає необхідності призначати велику кількість препаратів, які, іноді,
непередбачувано взаємодіють один з одним і навіть можуть виявитися
антагоністами. Це особливо важливо в акушерстві, оскільки взаємодія
фармакологічних засобів на плід, який формується, може призвести до
несприятливих наслідків.
Антигомотоксичні препарати відрізняються не лише комплексною дією, але й
раціональним поєднанням компонентів, оптимальним складом, тому при їх
застосуванні не спостерігається алергічних і токсичних реакцій.
Прегравідарну підготовку у жінок з недоношуванням в анамнезі проводили з метою
санації та відновлення мікробіоценозу статевих шляхів, корекції
ендокринопатичних станів, лікування соматичної патології та нормалізації
психо-емоційного статусу.
Під час вагітності у жінок з ПП в анамнезі до комплексної терапії загрози
невиношування і недоношування застосо-вували вібуркол по 1 свічці ректально 2-3
рази на день протягом 14 днів, з метою корекції порушень матково-плацентарного
кровообігу та покращення метаболізму в плаценті – коензим композитум по 2,2 мл
внутрішньом’язево 2 рази в тиждень у терміни 12-14, 24-26, 32-34 тижнів
вагітності.
2.2. Методи дослідження
У процесі обстеження вагітних визначали особливості анамнезу і катамнезу,
порівнювали показники соціального положення, фертильності, паритету, перебігу
ускладнених недоношуванням вагітностей, ПП, пуерперального періоду.
Отримані анамнестичні дані заносились у спеціально розроблені карти. При
об’єктивному обстеженні звертали увагу на будову тіла, росто-ваговий показник,
ступінь розвитку підшкірної клітковини, стан шкіри, наявність набряків, стан
кістково-м’язової нервової, серцево-судинної, ендокринної систем, органів
сечовиділення, травлення, дихання.
При акушерському дослідженні вимірювали обвід живота, висоту стояння дна матки,
а також зовнішні розміри тазу. Визначали положення, вид, позицію, місце
найкращого вислуховування серцебиття плода, ритмічність і якість тонів,
визначали передбачувану масу плода. Термін вагітності визначали за такими
показниками:
- по формулі Негеле із поправкою Кнауса на тривалість менструального циклу;
- даних запліднюючого коїтусу;
- даних першої явки в жіночій консультації;
- даних перших рухів плода;
- даних останньої менструації;
- даних об’єктивних методів дослідження.
Для підрахунку терміну вагітності використовували акушерський календар.
Функціональний стан ФПК оцінювали на підставі вивчення вмісту основних
гормонів радіоімунологічним методом: естріол (Е3), прогестерон (П), хоріонічний
гонадотропін (ХГ), плацентар-ний лактоген (ПЛ) [19]. Висока чутливість і
специфічність радіоімунологічних методів та відносна швидкість виконання
аналізів робить їх особливо цінними в клінічній практиці та науковій
діяльності.
Ультразвукова плацентографія та фетометрія проводилися на апараті “Toshiba”
(Японія). Для дослідження основних біометричних показників плода
(біпарієтального розміру головки, середнього розміру живота, довжини стегнової
кістки плода), визначення локалізації, розмірів та структури плаценти, зрілості
легень плода, а також оцінки кількості амніональної рідини проводили серію
поздовжніх та поперечних сканувань.
Передбачувану масу плода вираховували за формулами S.Campebell, D. Wilkin, W.J.
Ott, В.Н. Демидов, та визначали за
- Киев+380960830922